Вона зображена на банкноті 200 гривень: чим особлива вежа Луцького замку

За знайомим силуетом стоїть історія перебудов і значно більшої системи укріплень

На звороті банкноти номіналом 200 гривень зображена В’їзна вежа Луцького замку — колишня брама, через яку потрапляли до фортеці. Сьогодні споруда заввишки 27 метрів зберігає сліди кількох перебудов: тут можна побачити замуровані готичні портали, залишки ніші для підйомного механізму та архітектурні елементи різних епох.

Вода й пагорб як частина оборони

Верхній замок розташований на невисокому трикутному пагорбі серед заболоченої заплави. Його оточували річка Стир і рукав Малий Глушець, а з боку суходолу захищав глибокий рів, наповнений водою. Природні перешкоди доповнювали цегляні мури, вежі та бойові галереї.

Оборонне значення це місце мало ще до появи мурованої фортеці. Тут стояв дерев’яно-земляний дитинець княжого Луцька, який витримав кілька облог. У 1261 році волинський князь Василько наказав зруйнувати укріплення. Згодом на їхньому місці почали зводити кам’яні та цегляні споруди.

Будівництво мурованого Верхнього замку пов’язують із князем Любартом Гедиміновичем, сином великого князя литовського Гедиміна. Упродовж його князювання на Волині (1340–1383) дерев’яні укріплення поступово замінювали мурованими. Роботи продовжили наступники Любарта. Верхній замок став головною ланкою міської оборони, до якої також входили Окольний замок і фортечні стіни Луцька.

В’їзна вежа: 27 метрів історії

В’їзна, або Надбрамна, вежа розташована в західному куті Верхнього замку, з боку міста. Спочатку вона мала три яруси, а згодом її надбудували до п’яти. Загальна висота споруди становить 27 метрів. Спершу вежа мала романо-готичні риси, а після перебудов XVI століття в її архітектурі з’явилися елементи ренесансу.

Колись до замку вели дерев’яний звідний міст і брама, розташована вище від сучасного входу. Коли міст підіймали, його конструкція заходила в спеціальну нішу на західному фасаді. Її залишки можна побачити й нині. У XVI столітті звідний міст замінили постійним, а давні проїзд і прохід у вежі перебудували.

На головному фасаді збереглися замуровані портали двох первісних готичних брам. Вони розташовані вище від нинішнього входу й нагадують про те, як змінювалася споруда протягом століть. Усередині вежі є кручені цегляні сходи, якими можна було піднятися на верхні яруси та бойову галерею.

Наприкінці XVI — на початку XVII століття перебудували п’ятий ярус вежі й завершили його ренесансним аттиком. Так споруда набула вигляду, у якому поєдналися готичні та ренесансні елементи. Після занепаду замку вежа поступово руйнувалася, а під час реставрацій їй повернули історичний вигляд.

Три вежі Верхнього замку та оборона міста

В’їзна вежа — одна з трьох головних веж Верхнього замку. Дві інші — Стирова, розташована над однойменною річкою, та Владича, що стоїть із північно-західного боку фортеці. Разом із мурами вони утворювали основну оборонну систему замку. Бійниці розташовувалися на кількох рівнях, а вздовж внутрішнього боку стін проходили бойові галереї.

За межами Верхнього замку оборону міста продовжував Окольний замок. Його територія була в кілька разів більшою, а укріплення мали вісім веж. До нашого часу збереглася лише одна мурована споруда — башта князів Чорторийських, названа на честь родини, з якою пов’язують її спорудження. Вона входить до музейного простору "Окольний замок", де також можна оглянути підземелля колегіуму єзуїтів і фрагмент давнього оборонного муру.

Сьогодні В’їзна вежа залишається однією з найвпізнаваніших споруд Луцька, силует якої можна побачити на банкноті 200 гривень.

Раніше "Телеграф" розповідав про колишню садибу Глібова в Чернігові, яка нагадує середньовічний замок.