З вежами та гербом на фасаді: у Чернігові збереглася садиба, схожа на середньовічний замок

У Чернігові є будівля, яку легко сплутати з невеликим середньовічним замком. Вона має асиметричну архітектуру, готичні вежі, гостроверхі шпилі та незвичайні вікна. Це колишня садиба дворянина Григорія Глібова.

Особняк розташований на вулиці Шевченка, 97, у районі колишнього села Бобровиця, яке сьогодні входить до складу Чернігова. З цим місцем пов'язана романтична легенда про французьку красуню, а також історія власника, який намагався бути схожим на середньовічного лицаря.

Як з’явилася садиба Глібова

Садибу звели на рубежі XIX і XX століть за задумом дворянина, поміщика та громадського діяча Григорія Глібова.

Центральною спорудою комплексу став двоповерховий цегляний будинок у неоготичному стилі. Його архітектура помітно відрізняється від звичних для Чернігова житлових споруд того часу. Будівля має складний асиметричний план, а її зовнішній вигляд формують вежі, шпилі, різноманітні за формою вікна та декоративні зубці на балконах і даху.

Під будинком облаштували підвальні приміщення. Крім головної будівлі, на території садиби були інші кам'яні та дерев'яні споруди, зокрема льодовня та каретна. До особняка вела алея, а навколо розбили парк.

Одна з примітних деталей будівлі — родовий герб Глібових на головному фасаді. На щиті зображений пегас, який вилітає з хмари, біля його копит розташовані сім зірок. Сам щит підтримують два пегаси, а зверху його увінчує лицарський шолом із короною.

Легенда про французьку жінку та захоплення лицарством

З незвичайним виглядом садиби пов’язана романтична історія. Згідно з однією з легенд, Глібову сподобалася француженка, яку він запросив приїхати до Чернігова. Однак жінка нібито відмовилася, пояснивши це тим, що в місті немає звичних для неї архітектурних споруд.

Тоді дворянин вирішив побудувати будинок, схожий на справжній лицарський замок, щоб справити враження на обраницю. Щоправда, у цієї історії є й інша версія.

Сам Григорій Глібов пояснював незвичайний проєкт любов'ю до лицарства й стверджував, що будував особняк для своєї дружини Ольги Тарнавської. Тому романтична легенда про француженку залишається лише однією з версій походження задуму.

Захоплення власника не обмежувалося архітектурою. Як пише "Україна інкогніта", Глібов намагався мати вигляд людини з епохи лицарів або мушкетерів. Він носив коротку куртку зі шкіряною безрукавкою, високі жовті ботфорти, довгі шкіряні рукавички та капелюх із пером.

Що стало із садибою після від’їзду власників

Глібов жив у своєму незвичайному будинку до 1911 року. Пізніше його родина перебралася до Петербурга, а після приходу до влади більшовиків Глібов разом із дружиною емігрував до Німеччини. Там подружжя згодом померло й було поховане на берлінському цвинтарі Тегель.

Після від'їзду власників садиба отримала інше призначення. У 1920-х роках у будівлі організували санаторій-профілакторій. Пізніше тут розмістилася наукова установа.

З 1961 року у колишньому будинку Глібова працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва.

Раніше "Телеграф" розповідав про особняк Непокойчицького у Дніпрі. Ця будівля була одним із найбільших особняків часів Катеринослава.