Кремль програв? У Молдові проходять доленосні вибори (оновлюється)

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 29 вересня 2025, 06:39

Головне протистояння розгортається між правлячою партією "Дія та солідарність" та "Патріотичним блоком"

У неділю, 28 вересня, у Молдові проходять парламентські вибори, на яких громадяни обирають понад сотню депутатів. Відповідно до законодавства, парламентарі керуватимуть країною протягом наступних чотирьох років.

У виборчих перегонах беруть участь 14 партій, чотири блоки та чотири кандидати-самовідвіженці. "Телеграф" стежить за перебігом виборів у Молдові.

29 вересня

06:30 Партія чинного президента Майї Санду продовжує утримувати лідерство на парламентських виборах. Політичну силу "Дія і солідарність" (Partidul Acțiune și Solidaritate, PAS) за результатами підрахунку 99,08% бюлетенів підтримали 49,85% виборців.

За кого голосували жителі Молдови

28 вересня

22:00 На парламентських виборах у Молдові лідирує проєвропейська "Дія і Солідарність" після опрацювання 15% протоколів. На другому місці проросійський "Патріотичний блок".

16:30 Явка на виборах до парламенту Молдови в неділю перевищила 33,33%, що дозволяє оголосити їх такими, що відбулись, — дані Центральної виборчої комісії Молдови. Станом на 15:30 за Кишиневом, свій голос на парламентських виборах у Молдові віддали понад 1,1 мільйона виборців, або 37,5% – більше за мінімально необхідні 33,33%. Високу активність продовжує демонструвати діаспора – за кордоном проголосувала вже понад 161 тисяча людей.

15:00 Італійські правоохоронці отримали повідомлення про замінування виборчої дільниці №38/115 у Римі. Поліція евакуювала всіх людей із приміщення та проводить перевірку території, повідомляє кореспондент TVR.

У МЗС Молдови повідомили, що повідомлення про мінування стосувалися тих місць, де влада раніше попереджала про можливі спроби втручання з боку Росії у виборчий процес. Такі випадки зафіксовані у Брюсселі (Бельгія), Римі та Генуї (Італія), Бухаресті (Румунія), Ешвіллі (США) та Аліканте (Іспанія).

Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що близько року тому, коли він перебував у Франції, через посередника йому надійшов запит від французьких спецслужб допомогти уряду Молдови обмежити доступ до деяких каналів перед президентськими виборами. За словами Дурова, частина каналів справді порушувала правила платформи та була вилучена. Однак другий отриманий ним "список проблемних каналів" складався здебільшого з політичних ресурсів, які, на його думку, діяли легітимно.

14:00 За даними ЦВК, до 14:00 проголосували 899 284 громадян Молдови. У Кишиневі на дільниці прийшло вже понад 200 тисяч виборців. У діаспорі проголосували близько 120 тисяч громадян.

13:30 МЗС Молдови пояснило черги на виборчих дільницях у Росії. У міністерстві закордонних справ Молдови повідомили, що обидві виборчі дільниці в Росії оснащені максимальною кількістю бюлетенів — по 5 000 на кожному. Також у відомстві нагадали, що дільниці відкриті лише у будинках посольства, щоб убезпечити громадян та членів виборчих комісій.

13:00 У ніч перед парламентськими виборами сайти уряду Молдови зазнали більш ніж 14 мільйонів спроб кібератак. Про це повідомили джерела у Службі інформаційних технологій та кібербезпеки (STISC). За їхніми даними, всі атаки були виявлені та заблоковані. Головними цілями хакерів стали сайти Центральної виборчої комісії та Агентства державних послуг. Щоб мінімізувати ризики, STISC тимчасово призупинила роботу ряду другорядних державних порталів.

Президент Мая Санду звернулася до громадян Молдови за кордоном і закликала активно голосувати: "Дорога діаспора, чесним голосом ви обрали європейський шлях, чесним голосом ви дали мені довіру йти цим шляхом разом. Прошу вас, не дозволяйте іншим вкрасти у нас майбутнє, бережіть Молдову таким же чесним голосом й зараз".

За даними ЦВК, на 13:00 проголосували вже 744 616 громадян. Найбільш активна вікова категорія – виборці від 36 до 45 років.

12:30 Поліція повідомила про спробу організованого перевезення виборців із Росії до Білорусі. Організоване транспортування виборців заборонено законом та розцінюється як спроба незаконного впливу на виборний процес, заявили правоохоронці. Наразі копи проводять перевірки та розслідування, щоб встановити причетних та запобігти подібним діям.

Проголосували експрезиденти Молдови Ігор Додон та Володимир Воронін із подружжям.

У Брюсселі спостерігається висока явка виборців — громадяни Молдови вишикувалися у довгу чергу.

Мая Санду попередила про реальну небезпеку для Молдови втратити досягнуте. Це станеться, якщо Росії вдасться вплинути на результати виборів. "Це матиме наслідки й для інших країн, зокрема для України", — наголосила Санду.

12:00 Один із лідерів блоку "Альтернатива" Марк Ткачук проголосував на виборах.

Президент Румунії Нікушор Дан назвав парламентські вибори в Молдові "історично важливими" та закликав громадян Молдови у Румунії прийти на голосування.

До 11:40 у Молдові та за кордоном уже проголосували понад півмільйона громадян. Найбільша активність зафіксована у Дондюшанському та Шолденештському районах.

11:00 Робота виборчих дільниць у Республіці Молдова розпочалася з виконання Державного гімну країни.

Голосування

Голосування проводиться з 7:00 до 21:00 на 1973 виборчих дільницях, включаючи 12 дільниць для Придністров’я. Перевірити місце реєстрації можна на сайті verifica.cec.md, ввівши IDNP.

Для діаспори відкрито 301 виборчу дільницю за кордоном. Найбільше їх число — в Італії (75), Німеччині (36), Франції (26), Великобританії (24) та Румунії (23). У низці країн (зокрема США та Канаді) діє також поштове голосування. Адреси всіх ділянок опубліковано на офіційному сайті ЦВК.

Вибори у Молдові 28 вересня 2025 року

Для потрапляння до парламенту партії мають набрати щонайменше 5%, блоки — 7%, незалежні кандидати — 2%. Вибори будуть визнані дійсними за явки не менше 30 % громадян.

Основні претенденти

Головне протистояння розгортається між правлячою партією "Дія та солідарність" (PAS) і Патріотичним блоком, що об’єднав соціалістів, комуністів та партії "Серце Молдови" та "Майбутнє Молдови".

Згідно з останніми опитуваннями, шанси подолати бар’єр мають "Наша партія" і блок "Альтернатива" — політологи прогнозують для них 4-10 % голосів.

"Дія та Солідарність" (PAS)

Партія "Дія та Солідарність" (PAS) — це проєвропейська, центристсько-право-ліберальна партія, заснована у 2016 році. Її ключові цінності – боротьба з корупцією, реформа судової системи, підвищення прозорості влади та розвиток малого бізнесу.

У зовнішній політиці PAS виступає за інтеграцію Молдови до Євросоюзу, зміцнення відносин із Заходом, посилення безпеки та відмову від впливу Росії.

Лідер партії — Ігор Гросу, при цьому серед символів партії — президент Мая Санду, діяльність та популярність яких сильно пов’язані з образом реформатора і прихильника європейського шляху.

PAS на виборах 2025 року обіцяє продовжувати соціально-економічні реформи, стабілізацію економіки, покращення умов життя, та посилення заходів проти корупції та зовнішнього втручання.

Патріотичний блок (BEP)

Патріотичний блок (BEP) – об’єднання кількох партій, формально створене спеціально до виборів 2025 як проросійський лівий альянс. До складу входять: Партія соціалістів (PSRM), Партія комуністів (PCRM), Республіканська партія "Серце Молдови" та партія "Майбутнє Молдови". Їхня ідеологія — лівий напрямок, часто з орієнтацією на Росію: виступи за зміцнення зв’язків із РФ, можливе посилення прав російськомовних, захист радянської/російської культурної спадщини, риторика проти "зовнішнього тиску".

Блок зареєстровано Центральною виборчою комісією 3 серпня 2025 року, із затвердженим символом — п’ятикутною зіркою, кожен промінь якої поділено на два кольори (чорний та білий).

Представники блоку заявляють, що влада має бути "не в чужих, не в тих, хто продав Батьківщину, а у трудового народу, які люблять свою землю людей". Також вони обіцяють захищати суверенітет, традиції та права громадян.

"Наша партія"

"Наша партія" — опозиційна сила під керівництвом Ренато Усатого. Вона позиціонує себе як "промолдовська" партія, яка виступає за баланс між Сходом та Заходом і звертає увагу на внутрішні проблеми: необхідність боротьби з корупцією та підтримку сільських мешканців та малого бізнесу.

Під час виборчої кампанії Усатий заявив, що партія йде "не просто брати участь, а перемагати" і готова просувати пакет антикорупційних та соціальних реформ.

При цьому експерти зазначають, що її риторика вагається між проєвропейськими та проросійськими гаслами, що робить позицію неоднозначною.

Блок "Альтернатива"

Блок "Альтернатива" було створено нещодавно – у січні 2025 року. Він об’єднує кілька політичних сил: рух MAN на чолі з мером Кишинева Іоном Чебаном, партію PDCM колишнього прем’єра Іона Чіку, а також політиків Марка Ткачука та Олександра Стояногло. Лідери називають блок проєвропейським та обіцяють компетентне управління, соціальний прогрес та модернізацію.

Проте критики підозрюють, що це може бути "штучний проєкт", створений для того, щоб "вкрасти голоси" в інших прозахідних сил. Особливе побоювання викликає той факт, що проросійський політик Ігор Додон мав контакти з усіма чотирма лідерами блоку.

"Якщо російським ставленикам це вдасться (адже Додон і ставленики з MAN – в одній команді), на Республіку Молдова чекає грузинський сценарій. Це означає, перш за все, вихід із процесу європейської інтеграції", – заявив колишній держсекретар Міністерства оборони, який відповідав за оборонну політику та міжнародне співробітництво, Думитру Мінзарар.

Втручання Росії

Хоча Росія заперечує офіційне втручання, але при цьому часто заявляє про "змову Заходу". Москва лякає молдаван вторгненням НАТО, пише Le Monde.

"Єврократи в Брюсселі, сповнені рішучості зберегти Молдову в руслі своєї русофобської політики, готові піти на все задля досягнення цієї мети, включаючи введення військ та окупацію країни", — йдеться у пресрелізі російської контррозвідки.

Деякі проросійські сили та медіаресурси беруть активну участь в інформаційних кампаніях, поширюють наративи про "зовнішнє втручання", "загрозу суверенітету" і втрату ідентичності внаслідок євроінтеграції, зазначає The Washington Post.

"Кремль вливає сотні мільйонів євро на купівлю сотень тисяч голосів на обох берегах Дністра та за кордоном. Людей щодня одурманюють брехнею. Сотні людей отримують гроші за те, щоб провокувати заворушення, насильство та сіяти страх", — заявила Мая Санду напередодні виборів.

Крім того, ЗМІ та аналітики вказують на можливість застосування гібридних інструментів – фінансування, технології дипфейків, кібератак, штрафних операцій – у спробах вплинути на громадську думку та вибори.

Нагадаємо, під час засідання спеціального комітету Європейського парламенту "European Democracy Shield" (EUDS) експерти та євродепутати порушили питання впливу російської церкви на перебіг виборів у Молдові.