Виробники зброї пропонують Міноборони переглянути систему штрафів при закупівлях

Компанії оборонної промисловості України пропонують переглянути систему штрафів, яка зараз застосовується при закупівлях Міністерства оборони. Про це пише "Оборонка".

Зараз для постачальників озброєнь передбачено три основні види штрафів. 20% від суми контракту за погану якість продукції, 7% – за кожен місяць протермінування та 0,1% за кожен день протермінування. Додатково оборонна компанія сплачує 2-3% за користування авансовими коштами.

Збройні асоціації заявляють, що протермінування у виробництві озброєнь часто стаються через незалежні від них обставини, як то прильоти по підприємствах, затримки постачань імпортних комплектуючих, проблеми у підрядників, блекаути та банальна бюрократична тяганина. Чиновники Міноборони, внаслідок особливостей державної служби, подекуди відмовляються "входити у положення" та фіксувати форс-мажори, і доволі часто призначають штрафи виробникам зброї.

Протягом року було дві спроби зменшити штрафи. Перший – законопроєкт Галини Янченко, другий – зміни до профільної постанови №1275 від Мінстратегпрому. Міноборони не підтримало жодної з цих ініціатив. За словами співрозмовника "Оборонки" з Міноборони, проблемою зокрема є прирівняння спецімпортерів до виробників озброєння словом "постачальники". Саме за імпортними контрактами замовник видає найбільше штрафів, водночас ризиків імпортери нібито несуть менше, ніж виробники.

"Українська рада зброярів" пропонує залишити за дужками контракти спецімпортерів та зосередитись на зміні правил саме для виробників – прибрати штрафні санкції у 7% за перший місяць протермінувань та за авансові кошти, а залишити лише 0,1% пені за кожен день. Натомість замовнику дати право (а не обов’язок) додатково прописувати у контрактах такий розмір штрафу, який реально відповідатиме ступеню ризику.

Це має розвʼязати проблему, коли надійні виробники з хорошою історією виконання контрактів отримують такий же штраф, що і ненадійні виробники. В АОЗ пропонують створити "білий" і "чорний" списки постачальників. І для постачальників з поганою історією закладати вищі штрафні санкції, а з хорошою – нижчі.

"Але все це обов’язково треба оформити на рівні регламенту разом з чіткими критеріями потрапляння в той чи інший список. Треба, щоб це залишилось в інституційній пам’яті. Бо зараз вся пам’ять про доброчесних та ненадійних виконавців сходить нанівець з кожною зміною керівництва АОЗ", – зазначив виконавчий директор "Української ради зброярів" Ігор Федірко.

"Гнучкі" штрафи також дозволять уникнути ситуації, коли для виробників складної та ризикової продукції закладають такий же штраф, що і для виробників технологічно простої, які мають менше ризиків потрапити у несприятливі обставини.

Представниця Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко зазначила, що зниження штрафів – не розв'язання проблеми, але можна відшукати інші компроміси.

"Штраф точно не має бути 0,1%, Інакше постачальники будуть везти продукцію півроку-рік. У 2024-му році Жумаділов на посаді голови ДОТ мав проблеми з харчами – йому ніхто не хотів постачати. Він пішов на те, щоб знизити штрафи для постачальників харчів до 0,1% за день протермінування. Фактично постачальники їжі почали користуватись цим як можливою опцією, щоб затримувати постачання.

Можливо, треба говорити про істотні обставини, через які не мають накладатись штрафи – збільшити їх перелік. Але йти шляхом зменшення штрафу, мені здається, не має сенсу. Я б скоріше думала про те, щоб розширити їм прибуток. Я думаю, що треба зібратись представникам Міноборони та доброчесним виробникам, які можуть розповісти про всі свої ризики, щоб ніхто не збанкрутував", – зазначила Ніколаєнко.

У NAUDI вважають, що штраф повинен бути один, і його розмір має бути предметом домовленості між замовником та виконавцем контракту. І умови в контракті мають бути прописані такі, що влаштують обидві сторони. Саме за такою моделлю зараз відбуваються закупівлі України в іноземних виробників.