Козацька фортеця, царський онук і червоний прапор: чим цікаве це місто і як воно називається сьогодні (фото)

Це місто на Харківщині тричі змінювало назву й нарешті повернулося до свого автентичного імені

У вересні 2024 року на карті України з'явилося місто з новою назвою – Берестин. Це місто на Харківщині приблизно за 100 км від обласного центра стало символом сучасної деколонізації та повернення до автентичних українських цінностей.

Але Берестин – це не просто перейменування на мапі. Його історія налічує понад три століття і починається ще з козацького укріплення. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Від козацького укріплення до модернового міста

Перші згадки про поселення на місці сучасного Берестина пов’язані з козацькою добою – укріплення "Пархомові байраки" з’явилось тут ще у другій половині XVII століття, й отримало свою назву на честь відважного сотника Пархома. Турецьке слово "байрак" означає яр, балка — саме такими були ландшафти поруч з річкою Берестовою.​

У 1731 році тут закладають Більовську фортецю, що стала десятою у складі Української оборонної лінії – масштабного військового проєкту на захист слобідської України. Під цими мурами, кажуть місцеві, досі зберігаються таємничі підземелля та сховища, які колись рятували козаків під час облоги.​

Історичні зміни назв: шлях до Берестина

Місто не раз змінювало імена, й кожна трансформація відображала масштабні сюжети української та імперської історії. Історія починається з XVIII століття, коли фортеця, заснована для оборони Слобожанщини, стає містом Костянтиноград – ця назва, за легендою, була присвоєна на честь новонародженого онука Катерини II, що саме у цей час отримала звістку про його появу, подорожуючи місцевими землями. Костянтиноград певний час залишався центром торгівлі й адміністрації, а його залізнична станція зберігала цю назву аж до середини XX століття.​

У 1922 році більшовики перейменували місто на Красноград, що символізувало нову епоху радянської влади. Причиною для цієї зміни стала не лише політика "червоного" символізму, а й орден Трудового Червоного Прапора, яким нагородили місто за успіхи у відбудові та виконанні державних зобов’язань. Протягом наступних декад місто пережило драматичні сторінки — Голодомор, окупацію і численні адміністративні реформи, поступово втрачаючи свою стародавню ідентичність у новій політичній реальності.​

З початком деколонізаційних процесів у незалежній Україні питання про зміну назви знову набуло гостроти. Громадські слухання у 2024 році активізували пошук справжньої ідентичності – місцева громада розглядала кілька варіантів: Костянтиноград, Славноград, Берестопіль, але саме "Берестин" отримав найбільшу підтримку й був затверджений Верховною Радою. Відповідно до нового закону про деколонізацію топонімії, перейменування набуло чинності 26 вересня 2024 року, остаточно закріпивши у пам’яті містян фактичне відновлення топонімічної справедливості.

Культурний спадок і архітектурні родзинки

Берестин славиться будівлею земської управи – справжньою перлиною модерну, що нині слугує міською радою. Вулиці міста зберігають відбиток австрійських, саксонських і німецьких ремісників, які оселились тут у XIX столітті та розвинули нові галузі ткацтва й виробництво шовку.

Місто пишається краєзнавчим музеєм, будинком культури, меморіальними комплексами на честь героїв сучасної історії та оригінальними арт-об'єктами, які часом стають об’єктом місцевих міських легенд та хуліганських витівок.​

Газова столиця сходу, місто молоді та креативу

Нині Берестин – один із найпотужніших центрів газовидобування на сході України, де у промисловості зайнята майже чверть населення. Залізнична станція та міжнародний автошлях перетворюють місто на справжній транспортний вузол. Водночас місто активно розганяє молодіжну енергію: тут відкриваються нові фестивалі, артпростори, оновлюються зелені масиви й парк на мальовничому березі річки Берестової.

Сучасний Берестин – це правильний баланс між дбайливим ставленням до минулого та відкриттям нових горизонтів, а деколонізація та повернення автентичного імені стали потужним драйвером громадської активності й туристичної зацікавленості. Таємничі підземелля й модернові фасади, газові промисли, козацькі легенди та сучасна креативна молодь – усе це приваблює до Берестина тих, хто цінує історію України.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто, історична назва якого не має нічого спільного з ім’ям вождя пролетаріату. Сьогодні це один із найбільших портів України з потужним товарообігом та швидко зростаючий курорт