Всупереч інтересам США та ЄС: логістичний хаб Путіна у Вірменії продовжує функціонувати

Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян під час зустрічі з вірменською діаспорою 18 лютого у Мюнхені оголосив, що Єреван не є союзником Москви з питання України. Він наголосив, що шкодує через неможливість вплинути на конфлікт між Росією та Україною. Глава уряду Вірменії, яка після 2022 року стала 4-м найбільшим експортером у РФ напівпровідників та інших товарів подвійного призначення для потреб війни, у своєму виступі назвав український народ "дружнім".

Офіційний Єреван посилено створює враження переорієнтації на Захід. Однак усі два роки війни між РФ та Україною він служить одним із головних логістичних хабів Кремля для обходу санкцій. У 2022 році ВВП крихітної Вірменії з населенням у 3 млн. виріс на безпрецедентні 14,2%. Британський The Telegraph писав про це: "Найабсурднішим є економічне зростання Вірменії… який робить її кандидатом на 3 місце у списку найшвидше економік світу".

27 листопада вже 2023 року заступник міністра фінансів Вірменії Ваан Сірунян визнав, що за 9 місяців 2023 року експорт товарів з Вірменії до РФ зріс на 85%, з яких 80% становить реекспорт. Наголошуючи на експоненційному зростанні зовнішньоторговельного обороту Вірменії після початку війни в Україні на 69%, американський аналітичний центр Jamestown Foundation також попереджав про реекспорт підсанкційних товарів з Вірменії до РФ. А директор Управління з координації санкцій Держдепу США Джим О'Брайєн прямо заявив, що Вашингтон відносить Вірменію до країн, які допомагають РФ обходити санкції.

2024 року про проблему продовжують говорити, але Вірменії це анітрохи не заважає безкарно постачати підсканкційні товари войовничому сусідові. Робін Брукс, директор Інституту міжнародних фінансів та колишній стратег Goldman Sachs 17 лютого опублікував уточнені дані: "Експорт Вірменії до РФ зріс на 430% порівняно з періодом до вторгнення, що означає реекспорт товарів ЄС та Китаю до Росії".

Протягом двох років проблему вірменського реекспорту зауважують не лише політики, аналітичні центри та провідні економісти, а й міжнародні ЗМІ.

Як повідомляв канадський аналітичний сайт Geopolitical Monitor: "Вірменія є найкращим членом країн ЄАЕС, щоб допомогти Росії порушити санкції".

Цю ж думку повторив і великий сайт новин України Unian: "Вірменія стає економічним тилом для росіян, закриваючи для Москви проблеми з поставками санкційних товарів та озброєння на російський ринок". А болгарське видання Факти, у свою чергу, писало: "Авторитарний режим Путіна обходить ембарго та торгові санкції, введені ЄС, США та Британією через сусідні країни… особливо Вірменію". Навіть журналісти The Washington Post: зазначали, що "Захід може посилити тиск на Вірменію, через яку різко зріс реекспорт до Росії низки критично важливих товарів, включаючи електроніку". Водночас швейцарська франкомовна газета L'Agefi: "Вірменія бере безпосередньо участь у реекспорті санкційної продукції до Росії". Тим часом ізраїльський англомовний телеканал I24: "Вірменія є великим хабом постачання товарів до РФ в обхід західних санкцій та базою військово-технічного постачання російських військ".

Вірменія така важлива для РФ як транзитний хаб, тому що Путін більше не може розраховувати майже ні на кого, крім неї, у сфері реекспорту підсанкційних товарів. У травні 2023 року французький підрозділ Forbes називав Вірменію "основним каналом ухилення від санкцій" оскільки "обмеження на постачання через Туреччину та Центральну Азію посилюються". Анкара ще влітку 2022 року пообіцяла США не допустити обходу санкцій проти РФ на території Туреччини. Згодом турецькі фінансові організації масово почали припиняти співпрацю із російськими. А в лютому 2024 року газета "Ведомости" зазначала, що турецькі банки закривають рахунки російським компаніям ще з 2022 року, "але зараз цей процес справді посилився".

Після початку війни в Україні країни Центральної Азії також неодноразово отримували попередження від США та ЄС щодо дотримання санкцій проти РФ. Компанії, які незважаючи на обмеження, продовжували співпрацю з Москвою, були внесені до американського списку санкцій. Щоб перевірити дотримання санкцій проти РФ спецпосланець ЄС Девід О'Салліван за 2023 року здійснив три візити до Центральної Азії. У ході останнього, який відбувся у листопаді, він подякував країнам регіону за сприяння у скороченні реекспорту товарів до РФ. За місяць до цього, 23 жовтня, глави МЗС Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану на зустрічі з представниками ЄС у Люксембурзі пообіцяли допомагати боротися зі спробами РФ обійти введені санкції.

Не дивлячись на висвітлення проблеми реекспорту санкційних товарів з Вірменії до РФ світовими ЗМІ – міжнародне співтовариство не діє, а Вірменії все сходить з рук. Хорватське видання Net ще у травні зазначало, що США та ЄС, які постачають багатомільйонні озброєння Україні для війни проти РФ, з невідомих причин заплющують очі на тісне партнерство між Єреваном та Кремлем. Видання вторить французький Forbes: "Якщо західна спільнота дійсно хоче якнайшвидшої перемоги України, вона має якнайшвидше позбавити Москву цього логістичного вузла". У зв'язку з цим американський Jamestown Foundation повідомляв, що "досі не було розпочато жодного комплексного розслідування" з приводу логістичного хаба Путіна у Вірменії. У квітні 2023 р. британське видання The Telegraph вже закликало Захід "зробити жорсткішими відносини" із сателітами Кремля: "У Вірменії немає особливих виправдань, коли вона дозволяє собі виступати як транзитний пункт (для РФ)".

Замість того, щоб запровадити обмеження проти вірмено-російської співпраці, яка суперечить інтересам Вашингтона та Брюсселя, агентство США з міжнародного розвитку (USAID) 17 лютого оголосило про виділення Єревану $15 млн. Іронічно, що у заяві USAID наголошується, що ці кошти спрямовані на " зниження економічної залежності Вірменії від РФ".