Уряд з другої спроби намагається зупинити зростання цін на ліки
За даними соціологів, подорожчання ліків відчули 94% респондентів. Для 90% це стало великою проблемою, що змусила їх переглянути власні витрати та почати економити. Ми проаналізували, як держава намагається приборкати цінові стрибки на фармацевтичному ринку.
Згідно з дослідженням компанії Gradus Research, ліки увійшли в трійку головних витрат українців у 2024 році, 79% опитаних купують їх за рахунок інших товарів. Особливо критичною ситуація стала для людей віком старше 60 років, майже дві третини яких змушені обмежувати витрати на їжу. Подорожчання ліків впливає не лише на рівень життя, а також на відмову від базових потреб, що може мати серйозні соціальні та медичні наслідки.
Зрозуміло, що на ситуацію, коли громадяни змушені обирати між ліками та їжею, держава мала відреагувати. До вирішення проблеми були залучені найвищі органи влади. В лютому 2025 року Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців"; Верховна Рада проголосувала закон, який мав врегулювати окремі питання реєстрації та реалізації лікарських засобів (№ 4239-ІХ); уряд ухвалив постанову №168 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України щодо стабілізації цін на лікарські засоби". Додатково, виробники виступили з ініціативою знизити ціни на 30% для так званого списку "Топ-100 препаратів". Однак до самого списку виникло чимало запитань — попри заявлений принцип популярності, до нього потрапили, зокрема, дев’ять варіантів аскорбінової кислоти з різними смаками, а також ліки в різних дозуваннях, що штучно збільшувало загальну кількість позицій. Ба більше, це зниження цін — не результат нормативного акту і не є обов’язковим для компаній. Це тимчасова ініціатива виробників, радше як спроба зменшити суспільну напругу навколо теми. Тож у будь-який момент знижки можуть бути скасовані. На решту українських ліків ціни не змінились, як і на іноземні препарати.
Якщо коротко описувати суть регуляцій, то насамперед вони полягали у встановленні граничних націнок на лікарські засоби та забороні практики маркетингових платежів виробників на користь аптек. Щоб контролювати ціни в аптечних мережах, Кабмін відновив перевірки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Формально все виглядало "згідно-відповідно". Але галузеві експерти одразу звернули увагу на те, що запропоновані заходи стримування цін стосувалися тільки однієї складової фармринку – аптек. Щобільше, призвели вони не стільки до зниження цін для споживачів, скільки до перерозподілу доходів фармацевтичного ринкуна користь виробників.
РНБО та Кабмін виходили з того, що після заборони маркетингових договорів з аптеками, виробники знизять ціну препаратів на 15-20%, оскільки приблизно стільки складала частка "маркетингу" в роздрібній ціні. Але на практиці ціна препаратів переглянута не була і кошти, які раніше виплачувались аптекам за послуги маркетингу, просто залишились фармацевтичним підприємствам як додатковий прибуток. Мова про сотні мільйонів гривень щомісяця.
Своєю чергою, аптечні мережі, недоотримавши маркетингові кошти, зіштовхнулися з реальною загрозою банкрутства. Щоб вижити вони підняли торгову націнку до дозволеного максимуму. В комплексі це, як не парадоксально, призвело до зворотного ефекту – ціни на ліки продовжили повзти вгору.
Але навіть попри це шанси на виживання для багатьох аптечних закладів залишаються примарними. Особливо для тих аптек, які знаходяться в малих населених пунктах та в прифронтовій зоні. Як зазначає той же Gradus Research, 90% громадян категорично проти закриття аптек в цих регіонах. Не дуже подобається українцям і ідея скорочення кількості аптек в тилових містах. Більшість опитаних небезпідставно вважають, що наявність аптек прямо впливає на можливість пошуку не тільки прийнятної ціни (67%), а й самого препарату (71%). Таким чином держава, не встигнувши розв’язати одну соціально чутливу проблему, зіштовхнулась з загрозою іншої.
Але в існуючого підходу є свої прихильники. Зокрема, послідовним захисником введених регуляцій став народний депутат Сергій Кузьміних. Випускник житомирського військового інституту в Верховній Раді найбільше цікавиться ціновими питаннями на фармринку, навіть очолює парламентський підкомітет з питань фармації та фармацевтичної діяльності. У своїх публічних заявах він часто наголошує на надмірній кількості аптек та маркетингових угодах, як основного фактора зростання цін. Втім, це ніяк не пояснює той факт, що маркетингові угоди заборонені з 1 березня, а виробники досі не поспішають знижувати ціни.
Втім, попри деяку абсурдність, ситуація не виглядає геть безнадійною. По-перше, ще в рішенні РНБО зазначено, що заборона маркетингових договорів є тимчасовим заходом до впровадження Кабінетом міністрів України окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби. В документі першим завданням для уряду було визначено "ужити додаткових заходів щодо забезпечення ефективного системного діалогу з учасниками фармацевтичного ринку щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби".
По-друге, вимоги прийняття збалансованого рішення все голосніше лунають і з боку депутатського корпусу. Зокрема, народний депутат Юрій Заславський, коментуючи перебіг реформи у фармацевтичній галузі завив, що "ми сьогодні повинні знайти таке рішення, щоб і аптеки розвивалися, щоб аптеки могли існувати, щоб була достатня доступність до аптечної мережі в населення. Це першочерговий критерій. Між ними повинна бути конкуренція, для того, щоб методом саморегулювання наш споживач міг отримати найнижчу ціну і найкращий асортимент і найкраще обслуговування". І хоч парламентар зауважив, що поки не бачить готових рішень, які б одночасно відповідали потребам держави, фармбізнесу та пацієнтів, однак висловив сподівання, що уряд знайде оптимальний підхід.
В межах цієї задачі вже кілька місяців працює робоча група з питань удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби під головуванням заступниці керівника ОП Ірини Верещук та за участі міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка. До участі в нарадах долучаються народні депутати, представники Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), Антимонопольного комітету України (АМКУ), бізнес-асоціацій та операторів ринку. Тож, цілком можливо, що вже найближчим часом держава гармонізує механізми регулювання фармацевтичного ринку в інтересах українських громадян та всіх його учасників.