Забудова може спричинити катастрофу: у ДБР розповіли деталі справи Мазепи
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Бажання нажитися одних могло призвести до сумних наслідків для інших
Правоохоронні органи вже встановили 12 осіб, причетних до забудови територій Київської гідроелектростанції (ГЕС), серед яких засновник Concordе Capital Ігор Мазепа. Їхні дії могли призвести до техногенної катастрофи.
Список усіх причетних до цієї незаконної обробки продовжує уточнюватись і може бути доповнений. Про це директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексій Сухачов заявив на брифінгу.
Подробиці справи Мазепи від ДБР
"Наразі встановлено 12 осіб, які причетні до угоди, але це далеко не весь список. Серед тих, хто вже отримав підозри — три відомі бізнесмени, які поділили між собою територію, "домовилися" з усіма, хто приймає потрібні для них рішення і розпочали реалізовувати свою угоду", — заявив Сухачов.
Протяжність захисної греблі "Каскада Київських ГЕС та ГАЕС" на лівому березі Дніпра складає 65 км, площа близько 3 тисяч га. Ця гідротехнічна споруда належить державі. Закон забороняє будівництво житла на цій території. Однак це місце дуже привабливе для забудовників та їх клієнтів через мальовничі види. Саме тому за останні десять років там з’явилися елітні котеджні містечка. Але ці забудови небезпечні й можуть спричинити техногенну катастрофу.
Як зазначив Сухачов, землі можна взяти в оренду лише для ведення деяких видів діяльності. Наприклад, мисливської, лісогосподарської та рибогосподарської.
У 2022 році розпочалися слідчі дії, щоб встановити та притягнути до відповідальності всіх учасників цієї схеми. Серед них місцеві чиновники, посадовці Держгеокадастру Київщини та підприємці, чиї компанії проводили незаконні забудови. Слідчим вдалося підтвердити незаконну приватизацію понад 7 га земель. Проте фігуранти хотіли заволодіти ще 300 га вартістю 1,1 млрд грн. Наразі детективи ДБР працюють, щоб зібрати всі необхідні докази.
Як працювала схема із забудови земель
На брифінгу Сухачов розповів, як саме діяли фігуранти. Він поділився основними кроками цієї схеми:
- чиновники видавали землі на території Київської ГЕС підставним особам, які нібито збиралися там господарювати;
- "підприємці" продавали дільниці за мінімальні суми великим бізнесменам;
- на землях біля ГЕС будували елітне житло, яке продавали з довідками, нібито ці будинки були збудовані ще у Радянському Союзі.
Вартість будиночка у мальовничому районі стартувала від 500 тисяч доларів США. При цьому підручні підприємці за послуги отримували від 1000 грн.
У чому підозрюють Ігоря Мазепу
ДБР вже вручила підозру чотирьом фігурантам за ст. 255, 233 та 209 Кримінального кодексу України. Це статті про створення та керівництво злочинною організацією, незаконну приватизацію державного майна та легалізацію коштів, отриманих нелегальним способом.
Засновник інвестиційної компанії Concordе Capital Ігор Мазепа є головним фігурантом цієї справи. Бізнесмена затримали на кордоні 18 січня, коли він намагався залишити країну. Печерський суд Києва ухвалив рішення помістити його під варту. Він міг вийти під заставу у 349 мільйонів гривень. Під вартою Мазепа буде до 27 лютого. Адвокати оскаржили рішення суду про арешт. Згодом затримали Юрія Мазепу, брата підприємця.
Сам бізнесмен не погоджується з тим, у чому його звинувачують. Він називає це тиском на бізнес. Рух "Маніфест 42" має намір влаштувати протест. Про це йдеться на сайті організації.
Для довідки: "Маніфест 42" — громадський рух, створений у 2023 році для захисту прав бізнесменів. Учасники наполягають, що борються проти свавілля силовиків, суддів та чиновників. Ігор Мазепа є підписанцем маніфесту.
Підприємець у травні минулого року заявляв про створення антирейтингу суддів та правоохоронців, які заважають веденню бізнесу. У нього він обіцяв внести всіх, хто користується своєю владою в обхід закону. Вже наприкінці червня маніфест було підписано 42 підприємцями.
Раніше "Телеграф" писав про пожежу у будинку Ігоря Мазепи. У Національній поліції назвали попередню причину.