Захід не має стратегічних рішень для України: нардеп Гончаренко розповів "Телеграфу" про підсумки конференції в Мюнхені
- Автор
- Дата публікації
- Автор
На Заході почали усвідомлювати своє становище
Ситуація з безпекою у світі погіршується і члени щорічної Мюнхенської безпекової конференції це розуміють. Однак є й хороші новини, які полягають у тому, що в Європі поступово починають усвідомлювати своє становище та робити деякі дії.
Телеграфу вдалося поспілкуватися з народним депутатом Олексієм Гончаренком, який був присутнім на конференції, і дізнатися від нього, які висновки зробив Захід за два роки російського вторгнення в Україну, та в якій ситуації зараз перебуває світ.
Немає стратегічних рішень
Зараз Захід сильно поступається "коаліції хаосу", що складається з Росії, Ірану, КНДР і радикальних рухів на Близькому сході.
"Це ну просто дивує, тому що коли Північна Корея може поставити більше снарядів Росії, ніж весь Європейський союз Україні… ну це якийсь просто жарт. Або Росія, у якої ВВП як в Іспанії тут просто лякає всю Європу. Тому це означає, що немає стратегічних рішень. На жаль", — сказав Гончаренко.
У США вибори
Він також нагадав, що мав можливість поставити питання голові Держдепартаменту США Ентоні Блінкену з приводу військової допомоги нашій країні, а також поспілкуватися з конгресменами. За словами Гончаренка, з їхніх відповідей стало зрозуміло, що зараз вони повністю зайняті питанням виборів і шанси України отримати допомогу в повному обсязі не надто великі. Втім, він зазначає, що зі "збройовим" пакетом справи кращі.
"Я думаю що це може бути середина друга половина березня. Це те, коли ми можемо очікувати хоча б пакет підтримки по зброї. Звичайно хочу помилятися. Дай Боже, щоб ми отримали всю підтримку, й я не виключаю цього. Але думаю, що нам треба готуватися бути без цього. Це великий виклик", — додав Гончаренко.
Німеччина "прогріває двигун"
У Європі, за словами нардепа, справи трохи кращі. Вже надійшли позитивні новини з Чехії, яка знайшла додаткові снаряди для України, а також спостерігаються зрушення з боку Німеччини.
"Німеччина. Вона прогріває двигун. Хотілося б звичайно щоб вона вже їхала, але вона вже точно зрозуміла проблему. Але це все займе час. Тут питання вже до України який наш "План Б", що ми робитимемо в таких умовах. Я думаю, нам треба готуватися, що цей рік ми переважно воюємо самі з якоюсь європейською підтримкою і там з американською дуже лімітованою підтримкою. Це буде величезний виклик, але це ми можемо це пережити. Просто треба зробити висновки й потрібно відповідно готуватися і планувати", — сказав він.
Путін витирає ноги про Захід
Гончаренко нагадав, що стартувала конференція із повідомлень про смерть російського опозиціонера Олексія Навального. З його слів, для українців у цьому нічого дивного немає, але для Заходу це був чіткий сигнал.
"Для європейців, для Заходу тут був трохи шок. Але це ж меседж від Путіна, що він просто витирає про них ноги. Я не знаю скільки вони ще це терпітимуть", — додав нардеп.
Україні потрібна ядерна зброя?
Гончаренко зазначає, що Україна веде війну з ядерною державою і, щоб їй вийти на паритет з країною-агресором, їй теж якось треба отримати свою ядерну зброю. Це, за його словами, можна зробити або відродивши ядерну програму, або перейшовши під захист НАТО, який має свою зброю такого типу.
Втім, нардеп зазначив, що ставив ці питання канцлеру Німеччини Олафу Шольцу та держсекретарю США Блінкену, але вони обидва уникли відповіді на запитання.
До НАТО поки що шлях закритий
Нардеп без оптимізму оцінює поточні шанси України стати частиною НАТО.
"На цю секунду аналіз ситуації оцінка така — у нас немає шансів отримати запрошення. Але це не означає, що треба зупинитися. А треба битися головою руками ногами всім об цю стіну. Ключові американці та німці якщо зламаємо хоча б одну з цих країн, то далі вже треба буде доламувати іншу, я думаю, що це буде легше", — каже він.
За його словами, у цьому питанні не все залежить від України, але вона має докласти максимум зусиль, щоб "пробити стіну".
Нагадаємо, тема війни в Україні стала однією із ключових під час Мюнхенської конференції, яка завершилася 18 лютого. У Мюнхені побував кореспондент "Телеграфа", який підбив підсумки конференції для нашої країни, а також розповів про те, що залишилося за лаштунками.