Рибний день в четвер: навіщо СРСР його вигадав та хто за цим стоїть

Люди, які жили в СРСР, знають про те, що таке рибні дні. Радянський Союз вже давно розвалився, але традиція рибного четверга збереглася дотепер. Ба більше, це прижилось у багатьох закладах громадського харчування і навіть в таких кафе, які взагалі не мають ніякого відношення до радянського минулого.

"Телеграф" розповість, як же з’явилася ця традиція. А також чому багатьом вона була ненависна.

Дефіцит м’яса

Вперше рибний день ввели ще на світанку СРСР. Пов’язано це було з кризою і голодом на початку 1930-х років: тоді уряд запровадив високі податки на ведення селянського господарства, а також в самому розпалі була колективізація. Внаслідок чого, через політику поголів’я худоби дуже сильно скоротилося, з’явився дефіцит м’яса. Саме тому нарком постачання Анастас Мікоян запропонував ввести рибний день. Це сталося в 1932 році, і дні, коли подавали рибу, стали звичними на всіх заводах і в закладах громадського харчування. Тоді цей день не був закріплений: фабрики могли робити рибне меню на свій розсуд серед тижня.

Звичайно, як і всі ідеї радянського уряду, рибний день був підкріплений пропагандою у вигляді плакатів, а також лекціями про користь риби, про білок, який дуже легко засвоюється організмом, про те, що вона багата мікроелементами, особливо фосфором і йодом. Так що раз в тиждень в заводських їдальнях меню складалось з рибних делікатесів: котлети з риби, смажена риба, крокети, уха.

Варто додати, що за часів Сталіна чорна і червона ікра були цілком доступними. Осетрову ікру активно добували в Каспії, і СРСР був головним експортером чорної ікри. Правда, радянські жителі їли її неохоче, від чого навіть з’явилися плакати, що закликають їсти ікру.

Що готували з риби і воно популярне досі

Після війни (1945) обсяги виробництва почали наростати, розвиватися стала і рибна промисловість. Ну а в 1950-х роках стали шалено популярними рибні консерви: так Союз забезпечив рибою всіх громадян.

Радянські господині всіляко намагалися вписати сайру, горбушу, оселедець на свій стіл: саме в другій половині ХХ століття стали популярні такі салати, як мімоза, оселедець під шубою, і інші страви, в основі яких були консерви. Шпроти і кілька в томаті взагалі стали символом СРСР: кажуть, Маргарет Тетчер під час своєї поїздки дегустувала кільку, і вона їй припала до душі.

Чому саме четвер

Коли Союз освоїв морську ловлю, риба з’явилася в достатку, в тому числі і заморожена. З цієї причини і згадали про введені Мікояном в 1930-х роках рибні дні. До ідеї повернулися в 1976 році, але на цей раз вирішено було закріпити цей день за четвергом.

На цей рахунок були проведені довгі та ретельні підрахунки. Офіційна версія свідчила, що понеділок – найкращий день для реалізації риби.

Але були й інші теорії про цей день тижня. Річ у тім, що рибні дні не особливо жалували співробітники на радянських підприємствах. Багато брали на обід з собою бутерброди з ковбасою, хтось взагалі в четвер пропускав похід до їдальні. Та й рибні страви в закладах громадського харчування залишали бажати кращого, що вже тут сказати. З огляду на ці фактори, для рибного дня був обраний четвер, тому, що за прогнозами через те, що багатьом було не особливо смачно, в цей день повинен бути спад працездатності. І краще, якщо він буде в кінці тижня.

Є й третя версія. Через те, що в СРСР вітали лише одну "релігію" – віру в державу і комунізм, рибний четвер був своєрідною спробою звернути віруючих на свій бік. Адже традиційно щосереди і п’ятницях під час християнського посту потрібно було відмовитися від м’ясних продуктів. І четвер став, можна сказати, демонстративним днем-пропагандою атеїзму.

Раніше "Телеграф" писав, як з’явився і навіщо був потрібен банний день.