Як Швейцарія допомагає українським підліткам обирати професію: репортаж з відкриття профорієнтаційного хабу в Броварах

У четвер, 4 грудня, в Броварському професійному коледжі відбулася подія, яка може змінити підхід до професійної освіти в Україні. Тут відкрили один із найсучасніших профорієнтаційних хабів у країні – інтерактивний простір, де підлітки можуть спробувати себе у робітничих професіях ще до вступу до коледжу.

"Телеграф" відвідав хаб, аби на власні очі побачити як виглядають сучасні майстерні, які саме професії можуть спробувати діти та на яку зарплату вони можуть очікувати у майбутньому.

Швейцарія вклала немалі кошти

Проект реалізований у межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE ("Децентралізація для розвитку демократичної освіти"), який впроваджує ГО DOCCU спільно з Цюрихським педагогічним університетом за підтримки уряду Швейцарії. Загальна вартість підтримки професійної освіти в Україні сягає 1 мільйона швейцарських франків, а сам броварський хаб коштував близько 5 мільйонів гривень.

"Чому Швейцарія підтримує реформу професійної освіти в Україні? Це ідеальний випадок, коли потреба зустрічається з пропозицією", — пояснив під час відкриття Посол Швейцарії в Україні.

За його словами, професії, яким тут навчають, є ключовими для відбудови української економіки після війни та для підготовки необхідних фахівців. У Швейцарії професійна освіта має дуже давню традицію. Досі близько двох третин підлітків обирають не академічну освіту, а професійну. Цей сильний фокус на професійному навчанні, орієнтованому на потреби економіки, є одним із ключових факторів процвітання Швейцарії.

Сім станцій для випробування себе

Під час реалізації проєкту провели поточний ремонт двох приміщень площею майже 100 квадратних метрів. Хаб включає сім практичних станцій-локацій, які дозволяють учням ознайомитися з різними професіями і отримати базові практичні навички.

"Сьогодні до початку заходу учні вже мали змогу спробувати себе і в зварювальних роботах, і в монтажі сантехнічних систем, у малярних і облицювальних роботах, монтажі систем утеплення будівель. Є локація каркасного будівництва, керування вантажним автомобілем [мабуть, найпопулярніша локація] і тренінгова зона", — розповідає Микола Ладан, директор Броварського професійного коледжу.

Також вражає автоматичний зварювальний тренажер, де учні можуть відпрацьовувати навички без використання справжнього металу.

Система в режимі реального часу відстежує кут нахилу "електрода", відстань від поверхні та інші параметри, показуючи на екрані зелені індикатори при правильному виконанні. Після завершення вправи програма показує детальний звіт учня про помилки.

Такий формат навчання значно економить електроенергію, матеріали та технічні ресурси. Крім того, учням не доводиться дихати шкідливими випарами.

"На цьому обладнанні можемо демонструвати три види зварювання: ручне дугове плавким електродом, неплавким електродом і напівавтоматичне зварювання. І кожен учень, кожен вступник чи навіть батьки, які прийшли на екскурсію, можуть отримати повну інформацію про цю професію і умови вступу", — пояснює директор.

Окрема гордість закладу – локація монтажу санітарно-технічних систем та устаткування. У коледжі вже працює Міжнародний навчально-практичний центр монтажних санітарно-технічних систем, створений ще у 2013 році також за підтримки Швейцарії. Це був один із перших таких центрів в Україні, а сьогодні їх уже 29 у різних регіонах.

"Мінімум 1000 доларів для автомеханіків"

Відкриттях хабу відвідав також Голова Київської ОВА Микола Калашник. Він наголосив на критичній важливості проєкту для відбудови регіону.

"У нас понад 30 000 пошкоджених і зруйнованих об’єктів на території області. Близько 80% [24 000 об’єктів] ми плануємо відбудувати протягом року. Завдяки таким ініціативам цей заклад, якому 40 років і який дістався нам ще з радянських часів, стає новим, сучасним і привабливим", — говорить він.

Цікаво, що війна змінила і гендерний склад студентів. Якщо раніше дівчат, зацікавлених у виробничих професіях, було близько 10%, то зараз ці цифри перевищують 30%.

"У нас був цікавий проект – 84 жінки зацікавилися стати водіями великогабаритних автомобілів. Зараз вони працюють у міжнародних перевезеннях", — розповідає голова ОДА.

Відомо, що багато вступників з області, заради навчання їдуть у столицю. Однак, як розповів Калашник у коментарі "Телеграфу", молодь не потрібно втримувати – треба давати можливість вибору. Для цього укладені відповідні угоди з бізнесом.

"Утримувати має бізнес – гідною заробітною платою та достойними умовами праці. І це конкуренція вже на рівні приватних суб’єктів. Я спілкувався з керівниками у Василькові та Борисполі щодо заробітної плати – це мінімум 1000 доларів для автомеханіків. Я вважаю, що це гідна заробітна плата для початку. З урахуванням того, що нас чекає велика відбудова, ці зарплати можуть теоретично зростати постійно", — говорить він.

Де ще можна відвідати такі хаби

На сьогодні в межах проєкту DECIDE відкрито 10 таких хабів – у Київській області (Васильків і Бровари), два в Чернігові, в Івано-Франківську, Львові, Одеській області та Кременчуці. Загалом понад 15 000 дітей відвідали різні виробництва, підприємства та заклади освіти в межах програми.

"Це не значить, що ми будемо створювати сотні профорієнтаційних хабів. Це означає, що діти, які вчаться в школах у сотнях громад, будуть у рамках цього проекту відвідувати виробництва, підприємства, заклади освіти" — пояснює заступник міністра освіти Дмитро Завгородній.

За його словами, найбільшим показником успіху стане конкурс на місця.

"Нам потрібно, щоб сюди приходило більше дітей, ніж тут є місць, щоб місцева влада збільшувала кількість студентів, які тут навчатимуться", — сказав він.

Наступні хаби плануються в Бородянці, де комплексно відновлюється великий будівельний ліцей, та в інших містах регіону. Паралельно у школах створюють мобільні навчальні класи — сучасні кулінарні простори, швейні майстерні, майстерні для роботи з деревом.

Як зазначив Посол Швейцарії, підтримка професійної освіти залишатиметься одним з важливих пріоритетів Швейцарії в Україні на наступні роки. Загальна підтримка України з боку Швейцарії на 2025-2028 роки становить 1,5 мільярда швейцарських франків і охоплює кооперацію, децентралізацію, освіту, управління, гуманітарну допомогу прифронтовим громадам, цифрову трансформацію та економічне відновлення.