Відірвуть все, що виступає: Зеленський пригрозив за розкрадання на будівництві Нацмеморіалу під Києвом

Майже 140 млн грн закладено як поправка на інфляцію 2025 року

Цього тижня укладання договору з консорціумом "Білдінг ЮА" поставило крапку у суперечці, хто будуватиме головний некрополь країни. Об’єднання з трьох фірм почне роботу одразу після отримання відповідного дозволу. Тим часом Держустанова "Національне військове меморіальне кладовище" та Мінветеранів спробували переконати громадськість в прозорості проведення тендеру, визначення вартості будівництва та підборі постачальників матеріалів.

Контролювати використання бюджетних коштів посадовці закликали ДБР та інші структури. "Телеграф" вирішив придивитися до ситуації пильніше.

Стосунку до підсанкційного бізнесмена нема?

Зняти всі запитання, які виникли у пересічних українців, мешканців села Мархалівка, поблизу з яким будуватимуть військове меморіальне кладовище, та журналістів, Мінвет та ДУ намагаються вже вдруге після розголосу в медіа.

Вони стосувалися строків створення єдиного учасника тендеру — консорціума "Білдінг ЮА" (на наступний день після оголошення тендеру), присутність у минулому серед засновників однієї з фірм підсанкційного бізнесмена з Дніпра Вадима Єрмолаєва (має кіпрське громадянство та пов’язаний з підприємствами на окупованих територіях, відповідно, є платником податків до бюджету РФ), незрозумілої процедури визначення постачальника граніту — одного з ключових матеріалів тощо.

Цього разу на брифінгу у прес-центрі "Укрінформу" т.в.о. міністра у справах ветеранів Олександр Порхун підкреслив, що "час працює не на нашу користь", бо війна триває 11-й рік, а меморіал національного рівня так і не створений. При цьому він поскаржився, що справі значно заває дискредитація проекту, яку влаштували ЗМІ, хоча всі законодавчі і процесуальні вимоги дотримано. А щоб уникнути інсинуацій, у відкритий доступ виклали кошторисну документацію. Плюс було спрямовано звернення до СБУ з проханням перевірити можливий "російський слід".

Своєю чергою заступник директора ДУ "Національне військове меморіальне кладовище" Ярослав Старущенко вважає, що питання використання граніту під час будівництва першої черги кладовища розглядали "без прив’язки до кар’єру чи навіть області". І цим нібито і була забезпечена прозорість. При цьому фактично, де саме купувати цей матеріал, визначило ТОВ "АКАМ", яке в тендерній документації подало чинні договори з ТОВ "АК ПРО".

— Дуже багато постачальників граніту, але у нашої компанії дуже давні стосунки з "АК ПРО", ми з ними зробили багато об’єктів, — розповідає директор "АКАМу" Олексій Міхєєв. — Крім того, вони мають той обсяг матеріалу, який потрібен для будівництва нашого об’єкта [Національного меморіального військового кладовища]. Я особисто в цьому переконався.

При цьому Міхєєву нібито нічого невідомо про присутність серед засновників партнера-постачальника граніту ТОВ "Алеф Істейт", яка належала бізнесмену Єрмолаєву. До речі, та сама компанія була бенефіціаром і в ТОВ "АКАМ", за даними сервісу Опендатабот, до липня 2021 року.

— У нашої компанії нема ніяких стосунків з Вадимом Єрмолаєвим з 2023 року, на даний момент я являюсь засновником. І, відповідно, жодного впливу від цього… чоловіка нема, — підкреслив Міхєєв.

Та ці аргументи не дуже переконали представників громадськості та медіа. Пролунала навіть думка про те, що такий бекграунд суперечить самій ідеї нацкладовища. Але посадовці і навіть представники ветеранської спільноти закли́кали не переводити контроль в площину маніпуляцій і дочекатися висновків СБУ.

В сумі "сидять" і інфляційні витрати

Також представник Держустанови акцентував увагу на тому, що консорціум-переможець торгів запропонував нижчу заявленої ціни. В результаті він зобов’язався звести першу чергу кладовища за 1 млрд 759 млн гривень. Левова частка цієї суми — 66,2% — витрати на матеріальні ресурси та їх доставку на об’єкт.

— Ціни на матеріали, з якими консорціум "Білдінг ЮА" переміг в тендері, оголошеному держустановою, можна перевірити на сайті Prozorro, — наголосив Старущенко. — Загалом на цю статтю передбачено 1 млрд 165 млн гривень, заробітна плата працівників і дохід будівельних компаній становить — 254 млн гривень, вартість будівельних машин та механізмів — 80 млн гривень, обладнання, в тому числі інженерного устаткування, яке буде встановлене під час першої черги будівництва — 120 млн гривень.

В кошторисі наявні 2562 позицій будівельних матеріалів і 363 одиниці устаткування і техніки, які будуть закуплені для реалізації об’єкту. Провівши попереднє розслідування ті команди, які цим займаються професійно, дійшли висновку, що всі ціни абсолютно ринкові. Ніяких перевищень, "задвоєнь", закладених 20-30%, як трапляється в державних тендерах, нема. Але також маєте розуміти, що це інвесторська кошторисна документація, і в цій сумі "сидять" інфляційні витрати. Вони встановлюються відповідно до прогнозу Нацбанку України. На 2025 рік інфляція прогнозується в межах 8,2-8,6%, тобто це 138 млн гривень, — уточнив Старущенко і наголосив, що ці кошти підрядник отримає лише, якщо прогнози справдяться.

Також представники Мінветеранів і щодо фінансових питань запевнили, що відкриті і готові надавати всі документи контролюючим структурам.

— Я можу поділитися тезою авторства президента, яку нещодавно почув, — заявив в ході зустрічі голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. — Вона дуже проста: "Якщо хтось спробує хоч гривню вкрасти на цьому об’єкті, все, що виступає у нього, буде відірвано". Ось така дуже проста позиція людини, більшість часу якої як верховного головнокомандувача зайнята війною. І я закликаю ДБР, НАЗК, НАБУ — всі органи, які мають для цього повноваження — стежити за будівництвом, не відводити очей від кошторисів, процедур. Адже у нас задача така — це має бути зразковий з меморіальної точки зору проект, і з точки зору процедури.

"Телеграф" і надалі слідкуватиме за будівництвом головного військового некрополя країни. Зазначимо, що в прес-службі ДУ "Національне військове меморіальне кладовище" раніше запевнили, що питання матеріалу для намогильних споруд розглядається окремо. А суперечка триває щодо того, це має бути граніт чи пісковик. І вже після остаточно рішення буде проведено тендер, який визначить постачальника.