Доба, пару днів чи місяць. Як правильно зробити автономне освітлення на випадок блекаутів

Існують варіанти на різну тривалість відключень та різний бюджет

В Україні почався сезон обстрілів та холодів, а з ним і масові відключення світла. Це вже не перша осінь та зима без електрики, тому у багатьох з’явилися свої улюблені способи створення вдома автономного/аварійного освітлення.

"Телеграф" розпитав електрика Ярослава Марченка із Запоріжжя, що він думає про популярні зараз варіанти та що радить встановити зі свого досвіду.

ДБЖ. Світло, а інколи й уся електрика на пару годин

Спочатку варто визначити, що саме ми забезпечуємо, радить електрик. Це можуть бути такі опції:

• кілька годин-доба зі світлом в разі чого (далі виїжджаємо з міста, якщо аварія затягнеться);
• постійне енергозабезпечення (жити в умовах наявності світла по декілька годин на добу чи взагалі більш як декілька діб при відключенні).

Краще мати декілька варіантів під різний розвиток подій, і дай Боже, щоб це не знадобилося, радить наш співрозмовник.

Джерела безперебійного живлення (ДБЖ) Ярослав називає найбільш ходовим варіантом, який непогано себе показує. Пристрій ставиться у щиток і у разі відключень живитиме усю квартиру і техніку в ній.

"Якщо задача — отримати декілька годин зі світлом, то наш варіант — ДБЖ. Краще із зовнішнім акумулятором та потужністю понад 1,5-2 кВА для впевненого пуску холодильника. Перевага ДБЖ відносно зарядної станції — дешевизна, гнучкість у виборі акумулятора і можливість штатного автоматичного перемикання без установки малонадійних перемикачів АВР (автоматичний ввід резерву — пристрій, призначений для автоматичного перемикання споживача на резервне джерело, — Ред.) з умовного "аліекспресу", — каже Марченко.

ДБЖ зазвичай обирають за трьома критеріями:

• підключення (прямий кабельний вхід для живлення квартири краще, без розетки, просто клемник),
• потужність (для впевненого пуску холодильника мінімум 1,5кВА, для холодильника з інвертором достатньо 1кВА, але це залежить і від іншої побутової техніки, що працюватиме)
• зовнішній акумулятор.

"З внутрішнім акумулятором неможливо розмістити батарею великої ємності (це суто комп'ютерні), а при зовнішньому нерідко можна навіть обирати між різними системами та напругами акумуляторів під одним і тим самим безперебійником", — каже електрик.

Тут варто виділити бюджет, який починатиметься від 7 тис. грн і може сягнути 40 тис. лише за саму техніку. До цього варто додати послуги фахівця, який все правильно під’єднає до вашої мережі.

Акумулятори. Секрет вибору найкращого

Якщо ми говоримо про аварійне живлення від акумулятора, то найбезпечнішим і відносно недорогим є гелієвий (він же AGM). Ярослав Марченко звертає увагу на те, що акумулятор обирається залежно від навантаження, що треба заживити, і очікуваного часу зі світлом на добу. Недоліком гелієвого акумулятора є довгий час заряджання.

"Застосовувати класичний автомобільний акумулятор і дешевий інвертор — теж варіант, але як не багаторазовий вихід. Ресурс автомобільного акумулятора при розрядці до половини ємності дуже невеликий", — оцінив електрик.

В разі очікування довготривалих відключень з короткочасними "світлими періодами" акумулятор має витримувати значний струм заряду, а це вже галузь застосування літій-залізофосфатних батарей.

"Дорого, але ефективно. Щодо безпечності — технології звісно не сотні років, але порівняно з літій-іонними елементами проблем значно менше, LiFePO4-елементи не вибухають, і в разі внутрішнього пошкодження можуть максимум загорітись. Причому це дуже малоймовірний варіант, яким в разі батареї до сотні елементів можна знехтувати (імовірність менш як 0,0012% на елемент впродовж 10 років), — каже електрик.

Гібридні інвертори

Такий варіант підійде для життя в умовах багатодобових відключень. Водночас електрик застерігає, що не можна ставити такий інвертор замість ДБЖ, при відсутності сонячних панелей чи генератора.

"У такому випадку ми забиваємо цвяхи мікроскопом і сильно переплачуємо. А от в разі наявності сонячних панелей/вітрогенератора в цьому вже є сенс, бо в такому випадку можна спокійно прожити не один тиждень без мережі", — каже електрик.

Спільний генератор із сусідами

Генератор Ярослав називає єдиним варіантом на випадок справді екстремальних умов та виживання у знеструмленому на місяці місті. Навіть попри те, що він гучний і смердючий.

"Повірте, після тижня відключень ви будете на нього молитись разом з сусідами, розтягнувши переноски між балконами. Варто одразу тримати запас моторного масла (періодично треба міняти, зазвичай від 20 до 50 годин інтервал) і бензин на добу (краще з'їздити на АЗС, чим в разі прильоту поруч отримати сотню літрів палаючого бензину, такий вже час)", — радить електрик.

Як варіант електрик радить одразу встановити двопаливний карбюратор. У разі необхідності його можна запустити як від бензину, так і на газу (міський газ теж підходить, головне, щоб був).

Дизельний за багатьма критеріями кращий, але ціна й вага є недоліками. Тому має сенс його встановлювати тільки понад 6 кВт для приватного будинку. А в разі малої потужності (потреба до 2 кВт) варто придивитись до інверторного генератора — тихіший, економічний і доволі компактний.

"Краще завжди мати декілька варіантів під різний розвиток подій, і дай Боже, щоб не знадобилося. Але треба бути готовим до всього", — радить електрик.

LED-стрічка

LED-стрічку на липкій стрічці електрик називає одним із можливих варіантів. Але потрібно виконати ряд умов.

"Світлодіодна стрічка має місце бути, тільки от не з повербанком, а з автомобільним акумулятором. Працює, стрічка 5вт/м 12в, кілька метрів на кімнату — робочий варіант. Але забагато рухів, плюс це недешеве задоволення", — каже електрик.

Стрічка, наклеєна на стіну довго не працює, перегрівається, вона має приклеюватись на металевий розсіювальний профіль чи аналогічну поверхню, що відведе тепло.

Акумуляторна лампа з павербанком

Такий народний спосіб електрик оцінює зі скепсисом:

"Акумуляторна лампа і повербанк — варіант, але крайній. Зручність методу просто нульова, і освітлення того дуже мало", — каже Марченко.

Нагадаємо, що на цьому тижні росіяни завдали черговий прицільний удар по енергетичній системі України (як електростанціях, так і підстанціях системи передачі енергії), що призвело до аварійних відключень.