Як правильно просити пробачення українською. Чому не варто казати "вибачаюся"

Треба вдосконалювати свою мову

Часом самі того не усвідомлюючи українці припускаються мовних помилок. Інколи через них спотворюється суть сказаного.

Наприклад, часто можна почути "я вибачаюся", але це невірний вислів. Як свого часу пояснював нині покійний доктор філологічних наук Олександр Пономарів у блозі для ВВС Україна, частка -ся означає себе. Тому той, хто каже "я вибачаюся" ніби пробачає сам себе, а не просить вибачення у когось.

Якщо треба перепросити, краще вживати такі слова:

• вибачте,
• пробачте,
• даруйте,
• перепрошую.

Останнє дієслово — "перепрошую" притаманне для подільського, волинського та інших південно-західних регіонів. Воно розповсюдилося там під впливом польської мови, а потім діалект західних областей "прижився" у всій Україні.

Просити вибачення можна також фразами "вибач, будь ласка", "прошу вибачити". До речі, хибним також є формулювання "приносити вибачення" — це калька з російської. В українських словниках для цього пропонується дієслово "просити".

Замість фрази "приношу вибачення, за запізнення", варто казати "прошу пробачити за запізнення". Доречним тут буде також слово "перепрошую" — "перепрошуємо за незручності".

Як розповідав "Телеграф", у сучасній українській мові слово "гаплик" набуло зовсім іншого значення, далекого від свого первісного походження. Сьогодні це популярний розмовний вислів, який означає повний провал, остаточний кінець або ситуацію, коли все пішло шкереберть. Первісне значення цього слова не має нічого спільного із сучасним трактуванням.