"Лагідна українізація" завершується. Чому школярів змусять розмовляти українською поза уроками

Закон "Про освіту" визначає, що мовою освітнього процесу є державна

Зареєстрований у Верховній Раді законопроект №12086, який зобов'язує учнів розмовляти українською не тільки на уроці, а й на перерві, шкільному подвір'ї, стадіоні тощо є способом просування державної мови, а не заборони інших мов. Однак він має сигналізувати, що період "лагідної українізації" завершується.

Про це в інтерв'ю "Телеграфу" розповів перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов. За його словами, шкільна перерва теж є частиною освітнього процесу.

Більше читайте в публікації: "Школа не має забезпечувати мобілізаційний ресурс: Горбачов про студентів-ухилянтів, шкільну форму, і кінець "лагідної українізації"".

— Тут йдеться не про примус як єдиний механізм, а просування і мотивування використовувати державну мову, — каже експерт з питань освіти. — В часи війни дуже сильно змінилося ставлення до таких моментів, які умовно називають "лагідною українізацією". На мій погляд, ми вийшли з того стану, коли можемо обмежитися умовляннями. Державність, мову, треба захищати, а захист означає, що треба робити те, що не подобається нападнику. Той, хто свідомо ігнорує державну мову, є нападником. Від нього треба захищатися.

Перший освітній омбудсмен наголошує, що законопроект не містить жодних заборон, але визначає правила, загальні принципи спілкування в закладах освіти саме державною мовою.

— У нас давно працює закон "Про освіту", який визначає, що мовою освітнього процесу є державна. Перерва є частиною освітнього процесу, — каже Сергій Горбачов. — Тут, правда, виникають дискусії, але я дивлюся на реальний, живий процес життя школи і розумію, що перерва є частиною освітнього процесу, а отже на перерві діти мають спілкуватися державною мовою. І важливість цього законопроекту полягає в тому, що він встановлює правила і привертає суспільну увагу. Мова важлива, її треба захищати і, на мою думку, період "лагідної українізації" завершується.

Освітянин навів як аналогію закон про протидію булінгу, ухвалений шість років тому.

— Він "підсвітив" проблеми, змусив освітян, батьків, звернути увагу на страшну проблему цькування у школі. Говорити, що цей закон за шість років подолав булінг — було б, м'яко кажучи, неправдою. Але це не означає, що ми маємо скласти руки, — резюмував експерт.

"Телеграф" раніше писав, що загрожує порушникам заборони російської мови у школах і що про це думають у Верховній Раді.