Росія випередила у гонці дронів? Як Україна втратила перевагу у виробництві пекельних пташок та як її повернути

Є дві головні проблеми, які Україні треба побороти

Довгий час Україна обганяла Росію у використанні безпілотників на полі бою. Саме українські військові та виробники зброї змогли перетворити дрони на смертоносну для зброї, проте чи вдалося вітчизняним новаторам утримати позиції у "дронових перегонах"?

"Телеграф" звернувся до Анатолія Храпчинського, колишнього офіцера Повітряних сил ЗСУ, щоб дізнатися, в чому полягає перевага Росії на полі бою. Військовий експерт також розповів, які заходи має вжити Україна, щоб повернути собі колишні позиції.

Коли стався перелом у дронових протистояннях

У 2024 роцу і український, і російський ВПК масово виробляли звичайні дрони на радіокеруванні. Проте більшість таких коштів придушувалася РЕБами, тому високої ефективності на полі бою більше не мала.

Після початку Курської операції ЗСУ росіяни масштабно почали виробляти та застосовувати дрони на оптоволокні — велику допомогу їм у цьому надав Китай, який продає Москві велику кількість волокна та має можливість збільшувати його виробництво. Україна ж таких можливостей не має через брак фінансування та стратегічного підходу.

Що таке оптоволоконний дрон і чим він відрізняється від звичайного

По суті, оптоволоконні дрони — це старий принцип із часів Холодної війни, коли протитанкові ракети на кшталт американської TOW. Наразі його адаптували під повітряну війну. Зовні це звичайний квадрокоптер із зарядом, але знизу у нього котушка з кабелем, що розмотується під час польоту. Саме рахунок цього дрон невразливий для систем РЕБ.

Військові кажуть, що такі дрони мають серйозні плюси. Вони спокійно літають в ангари, бункери, ліси чи густу міську забудову, не втрачаючи зв’язку з оператором. Камери дають більш точну картинку, ніж у звичних FPV-дронів, і при цьому апарат не випромінює сигналів — його не зловлять звичайні детектори. Сам оператор теж залишається у безпеці. По дальності польоту це приблизно 25 км — стільки ж, скільки у ходових FPV.

Чи українські військові мають засіб для боротьби з такими цілями

У коментарі "Телеграфу" військовий експерт Анатолій Храпчинський пояснив, що навіть такі дрони можна виявляти та знешкоджувати — якщо Україна зможе суттєво посилити власні радіолокаційні можливості.

"У росіян лінія бойового зіткнення насичена різноманітними малими РЛС, які дозволяють їм частково виявляти малі дрони — "мавіки" тощо. Нам у цьому напрямку також треба працювати, тобто збільшити кількість малих РЛС для того, щоб покращити можливість перехоплення", — зазначив він.

Саме радар дає шанс бачити навіть ті апарати, які керуються оптоволокном або працюють на алгоритмах без сигналу.

Розвиток мережі радіолокаційних засобів дозволить не лише застосовувати сучасні зразки озброєння, а й налаштовувати роботу українських дронів-перехоплювачів.

"Тобто, якщо ми маємо радіолокаційний засіб, то можна налаштовувати дрони-перехоплювачі", — додав Храпчинський.

"У нас є всі можливості": що треба змінити Україні, щоб не втратити позиції

Головною проблемою українського дронобудування сьогодні є не відсутність виробничих потужностей, а нестача фінансування та стратегічного підходу.

"Наявні потужності виробництва дозволяють нам бути попереду Російської Федерації. Але недолік фінансового забезпечення і відсутність стратегічного спрямування розвитку дронів — ні. Тому що ми хапаємося, наприклад, за цю технологію на оптоволокні, і хоч вона і є рішенням, яке має бути на лінії бойового дотику, тому що дрони на оптоволокні можуть працювати в складних умовах". — Зауважив експерт.

На його думку, майбутнє за системами зі штучним інтелектом. За його словами, в Україні вже працює низка компаній, які займаються виробництвом частини елементів, які використовують цю технологію.

"Наприклад, камери зі штучним інтелектом, які захоплюють ціль за 400 метрів та працюють по ній в автоматичному режимі. Тому тут, я б сказав, безумовно, у нас є всі можливості не програти. Але відсутність стратегічного спрямування розвитку цієї технології, відсутність достатнього фінансування цієї галузі може призвести до втрати потенціалу", — пояснив Храпчинський.

Особливої критики піддається підхід із різнорідними закупівлями. Так званий "зоопарк дронів" — складне явище, яке ускладнює процес закупівлі необхідних для війська безпілотників.

"Ця проблема полягає в тому, що ми здебільшого намагаємося шукати рішення з технічними характеристиками. А нам треба передбачати тактичні характеристики. Тобто нам потрібні вимоги до дрона — що він має робити. А вже технічний аспект — не потрібний насправді", — сказав фахівець.

Експерт із безпілотних систем підкреслив, що тільки уніфікація дозволить вийти на якісно новий рівень.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що мешканці прифронтових міст, схоже, вже звикли до щоденних екстремальних ситуацій і часом йдуть на ризиковані та безрозсудні вчинки. Наприклад, намагаються ловити російські FPV-дрони голими руками.