Людям з корупційним шлейфом - зась: політтехнолог висловився про одного з кадидатів у керівництво НАН

На посаду у впливовому підрозділі академії претендує особа з корупційними минулим

У четвер, 9 жовтня, в НАН мають пройти вибори президента. Проте серед кандидатів на посаду є й ті, чия репутація заплямована, зокрема вибори академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права. І от саме на останню посаду претендує особа, чия репутація заплямована корупційним минулим. Йдеться про академіка та нардепа від "Слуги народу" Олександра Копиленка.

На це звертає увагу політтехнолог Тарас Загородній. Експерт зазначає, що перемога Копиленка нібито вже "вирішена".

Вибори на місце академіка-секретаря у впливовому підрозділі припадають 8 жовтня. У його склад входить понад 15 наукових установ соціогуманітарного профілю.

"Мої джерела в академії стверджують: усі вже знають, що переможе Копиленко. Кажуть, що його активно "просуває" чинне керівництво НАН, а за чутками — навіть голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Інших претендентів начебто вмовляють не висувати свої кандидатури", — пише Загородній.

Політтехнолог додає, що особливу цікавість викликає корупційний бекграунд академіка Копиленка у науковому середовищі.

"Він обіймав керівні посади в Інституті законодавства — був директором, головою спецради, членом експертної ради МОН із правознавства. Відома українська науковиця Ніна Нижник згадувала, як Копиленко нібито змушував співробітників писати дисертації для чиновників і народних депутатів. За захист таких робіт, за чутками, вимагали гроші", — пояснює Загородній.

За його словами, після звільнення з інституту Копиленко неодноразово намагався отримати високі посади — керівника апарату Верховної Ради, ректора КНУ імені Тараса Шевченка, директора Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, президента Національної академії правових наук, судді КСУ. Проте жодного разу його кандидатуру не підтримали.

Водночас вже у 2025 році Міносвіти виключило Копиленка з експертної ради з правознавства. Неофіційна причина — звинувачення у корупції.

"І останнє, але найбільш головне. Цього року пан академік не пройшов перевірку на доброчесність під час конкурсу на суддю Конституційного Суду України — він не зміг пояснити походження своїх статків в Україні та за кордоном.

Саме тому в мене викликає такий подив, що зараз він знову претендує на керівну посаду — тепер уже в НАН України", — пише Загородній.

Ба більше, як додає експерт, статут Академії чітко забороняє обирати на керівні посади осіб, які не пройшли перевірку на доброчесність. А згаданий раніше Копиленко провалив таку перевірку у 2025 році перед Дорадчою групою експертів за участі міжнародних представників.

Крім того, додає політтехнолог, за повідомленнями ЗМІ, у його деклараціях виявлено ознаки недостовірного декларування та можливого приховування значних доходів.

"На моє переконання, у академії на керівних посадах мають працювати люди без корупційного шлейфа. Вважаю, що правоохоронні органи повинні перевірити факти, які можуть свідчити про можливу корупцію в діяльності Олександра Копиленка", — резюмує Загородній.

Повертаючись до виборів на посаду президента НАН, експерт зазначає, що серед найвідоміших кандидатів — чинний керівник Анатолій Загородній та Богдан Данилишин.

Політтехнолог припускає, що, можливо, саме з виборами пов’язані численні аудити (Держаудит служби та Рахункової палати) та звинувачення, які періодично з’являються у ЗМІ, у неефективному управління академією. Він додає, що народні депутати навіть зареєстрували постанову про створення тимчасової слідчої комісії для перевірки роботи державних структур, зокрема й академії наук.

"За чутками, певні інтереси у призначенні на посади в НАН має спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Зрозуміло, що в умовах війни держава не може собі дозволити значні кошти виділяти на науку, тому в умовах обмеженого фінансування вкрай важливе ефективне управління інститутами академії. І це перше завдання до нового президента НАН", — пише експерт.