40% видобутку під прицілом. Чому газ зі сховищ може не дійти до споживача в опалювальний сезон

Нестача газу, спровокована обстрілами об’єктів газової галузі, може вплинути на ціни в Європі

У ніч на 16 жовтня російські війська завдали серії ударів по об’єктах критичної інфраструктури на Полтавщині. Під прицілом опинились газова логістика та підприємства нафтогазової галузі, внаслідок чого було зупинено роботу частини газовидобувних потужностей. Без газопостачання залишилися понад шість тисяч споживачів у кількох населених пунктах області.

Чи є дефіцит газу через удари по Полтавщині? Наскільки критичними є наслідки атаки для українського газовидобутку? Чи можуть ці удари вплинути на проходження опалювального сезону? "Телеграф" знайшов відповіді на ці питання.

40% всього газовидобутку: наскільки вагомою є галузь на Полтавщині

Полтавська область залишається ключовим регіоном для українського газовидобутку. Саме звідси Україна отримує левову частку власного природного газу, що робить регіон стратегічно важливим для енергетичної безпеки країни. Разом із Харківщиною Полтавщина забезпечує близько 88% загального видобутку газу в Україні — зокрема, понад 40% припадає саме на Полтавську область.

На її території зосереджено десятки родовищ із доведеними запасами понад 475 мільярдів кубометрів газу. Найпотужніші з них:

• Глинсько-Розбишівське,
• Ковердинське,
• Абазівське.

Близько 60% видобутку газу було знищено російськими обстрілами Харківщини та Полтавщини, що сталися 3 жовтня.

В регіоні працюють як державні компанії, зокрема "Укргазвидобування" (дочірня структура "Нафтогазу України"), так і приватні гравці — DTEK Нафтогаз, Burisma та Полтавська нафтогазова компанія. У 2023 році Україна видобула понад 18 мільярдів кубометрів природного газу, й близько третини цього обсягу припадала саме на Полтавщину. Асоціація газовидобувних компаній на 2025 рік прогнозувала збереження тенденції збільшення видобутку газу.

Газ у сховищах є — але не факт, що він дійде до споживача

Колишній міністр енергетики Олексій Оржель вважає, що нинішня ситуація з газом потребує не лише оцінки обсягів у сховищах, а передусім розуміння локальних ризиків і вразливостей газотранспортної системи.

За його словами, хоча поточні запаси не виглядають критичними, до кінця січня — лютого ситуація може суттєво ускладнитися, коли ресурси почнуть виснажуватись. Водночас головною загрозою лишається не стільки брак газу, скільки можливість його доставки.

"Зараз ворог намагається бити саме по газовій інфраструктурі — щоб унеможливити постачання навіть тоді, коли газ у сховищах є. Це справді велика проблема. І, наскільки я розумію, на захист газотранспортної та газорозподільної систем не було достатнього фокусу. Тому знову постане питання швидкого локального відновлення", — наголошує експерт.

Через постійні обстріли, додає він, закладені раніше баланси перестають бути релевантними. Частина споживачів змушена скорочувати споживання, бізнес отримує ліміти, ТКЕ — обмеження. "У нас є нова розподілена газова генерація електроенергії. Можна оптимізовувати графіки роботи. Це вже не питання ринку чи ціни, а питання балансування — можливо, навіть у певному адміністративному режимі".

Окремий ризик — можливе вибиття іншої генерації, що потребуватиме її заміщення саме газовою. "Тому я би не казав просто "вистачить чи не вистачить газу". Ситуація динамічна кожного дня. І зараз важливі не стільки обсяги, скільки локальні проблеми в системі", — підкреслює Оржель.

З його слів, РФ цілить у критичні точки — і навіть за наявності газу в сховищах доставка може бути заблокована. Тож Україна потребує і фінансових ресурсів, і нових контрактів на закупівлю. "Але через постійні атаки змінюється сам баланс — бо вони знищують систему доставки природного газу і б’ють по інфраструктурі. Якщо немає інфраструктури, навіть газ у сховищах може не дійти до людей. Звичайно, краще було б мати трохи більше газу в сховищах — тоді ми принаймні знали б, що він у нас є".

Чи перенесеться початок опалювального сезону

Попри гучні заяви окремих міських голів, в Україні ніхто офіційно не зміщував терміни початку опалювального сезону. Про це наголошує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

За його словами, вже дванадцять років діє стандартний підхід: рішення про старт опалення ухвалює місцева влада, коли середньодобова температура повітря знижується до +8 градусів.

Ініціативи щодо "відтермінування" опалення, наприклад, у Львові чи Дніпрі, Харченко вважає суто локальними. Водночас за його словами, ніхто не має повноважень це заборонити.

"Мер Дніпра написав великий пост, що він хоче відтягнути — ну, і щоб економити газ. Так само хоче мер Львова. Ми їм заборонити не можемо", — зазначає фахівець.

Він визнає: зима справді буде складною, і місцева влада може намагатися заощадити паливо, діючи в межах своїх повноважень. Але офіційно відкладення опалювального сезону як централізоване рішення неможливе.

Потреба в опаленні будинків українців буде тиснути на Європу

Масовані обстріли Росією газової інфраструктури України безпосередньо впливають не лише на енергосистему самої країни, а й на загальний баланс енергоринку Європейського Союзу. Очікується, що потреба України в імпорті енергоносіїв зросте напередодні зими, що створить додаткове навантаження на європейські ресурси. Для України закупівля газу з-за закордону, яка виникне внаслідок знищення власного видобутку, може коштувати близько 2 мільярдів доларів.

Про це повідомляє агентство Reuters. Найбільша з початку повномасштабного вторгнення атака на українську газову інфраструктуру відбулася з 3 по 5 жовтня 2025 року. Вона завдала критичних пошкоджень об’єктам газопостачання саме у період, коли Україна намагається поповнити сховища до початку опалювального сезону.

"Європейський газовий ринок вступає в зиму відносно спокійно завдяки зростанню світових поставок СПГ. Але підвищений попит на газ з України вимагатиме від Європи збільшення імпорту СПГ, що призведе до зростання цін", — зазначає видання.

Наразі газосховища країни заповнені лише на 42% — це 13 млрд кубометрів з доступних 31 млрд, включаючи 4,7 млрд кубометрів стратегічного резерву, який складніше використовувати. Аналітик Energy Aspects Еріс Паско зазначив, що Україна може збільшити імпорт газу до 2,1-4,1 млрд кубометрів протягом опалювального періоду, у разі якщо наслідки атак будуть співставними з торішніми.

Поки що невідомо, наскільки поточні удари вплинули на обсяги внутрішнього видобутку, який у 2024 році становив близько 19 млрд кубометрів. Україна продовжує імпортувати газ із західних напрямків — через Угорщину, Польщу та Словаччину.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у ніч на 10 жовтня Київ зазнав масштабного блекауту після чергової хвилі російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Через шість днів, 16 жовтня, у столиці знову були запроваджені екстрені відключення електроенергії. Незважаючи на те, що столиця часто відновлює електропостачання швидше за інші регіони, ситуації, коли Київ залишиться зі світлом, а інші області — без нього, не буде. Балансування системи здійснюється пропорційно по всій країні відповідно до можливостей генерації та обсягів споживання.