Зима може бути холодною, потрібен запас: ексміністр енергетики про пошуки додаткових 2 млрд кубометрів газу

Зараз варто думати, як додатково купити 2 мільярди кубів газу та посилити ППО, вважає ексміністр енергетики

Попри докладені зусилля в підготовці до зими, варто розуміти – запас міцності в енергетиці країни дуже низький. Тож наразі фокус уваги владі варто змістити на посилення захисту інфраструктурних об'єктів. А населенню не критикувати й нарікати на обмеження, а допомагати, перейшовши до ощадливого споживання.

На цьому в бліцінтерв’ю "Телеграфу" наголосив ексміністр енергетики України Іван Плачков.

Ключові деталі:

• Зима може бути не середньостатистична, а холодна. Варто шукати додатковий газ.
• Київ – готовий до зими, але запас міцності дуже низький, тому ситуація напружена.
• Треба зміцнювати об’єкти енергетики за допомогою ППО і готуватись до перебоїв з теплом.

Готовність до відновлення і тактика захисту

– Чи можна передбачити, які регіони стануть наступною ціллю противника, з огляду на нову тактику ударів по локальній енергетичній мережі? Наскільки вона може бути успішною?

- А що тут гадати? Росіяни як били, так і б'ють по енергетичній інфраструктурі – ТЕЦ, підстанціям, мережам, по об'єктах газовидобутку, газоперекачувальним станціям – по всьому. Чи не наносили вони раніше удари по Чернігову, Києву, Одесі, Миколаєву? Наносили. І я не бачу, щоб тактика змінилась. Відповідно, удари тривають, й удари комбіновані, тож нам треба думати про нашу тактику.

Перше, це посилення протиповітряної оборони об'єктів енергетичної інфраструктури. Крім того, якщо не буде якихось домовленостей, нам треба бути готовими до оперативного відновлення таких об'єктів. А з іншого боку до того, що певний час – годину, дві, а може й добу — ми можемо бути без електроенергії, що зимою можуть виникати проблеми з теплопостачанням.

– Наша власна тактика має передбачати й завдавання ударів по енергетиці ворога?

- Це теж робиться, але я в першу чергу маю на увазі тактику захисту наших об'єктів. Ми вже зрозуміли, що ті захисні споруди, які є на сьогодні, виявились не такими ефективними, як ми думали й прогнозували. Отже, треба посилювати ППО. До того ж оскільки посилились удари по газовим об'єктам, варто думати, як додатково купити мільярда два куби газу. Зима може бути не середньостатистична, на яку ми орієнтуємось, а холодна. Тому потрібен запас.

- З літа велись розмови про те, що має бути накопичено в наших сховищах 13,2 млрд куб метрів газу. Чи є ця кількість і чи пройдемо з нею опалювальний сезон?

- Думаю є і навіть більша. Але цей газ зі сховищ ми використовуємо паралельно з видобутком газу. Як ви чули, днями були завдані удари по таких об'єктах в Полтавській області. Оскільки зменшується власний видобуток, необхідно компенсувати цей обсяг за рахунок придбання додаткових кубометрів. Наскільки знаю, над цим зараз працюють, і думаю, "Нафтогаз" закупить орієнтовно 1,5-2 млрд кубів.

- На це виділені кошти з бюджету, чи будемо користуватися кредитними?

- На осіньо-зимовий період зазвичай максимум отримуємо допомоги від наших партнерів. Головне, щоб було ухвалене рішення в ЄС щодо надання гарантій для забезпечення додаткових обсягів газу для України, а гроші знайдуться.

Вимкнути все зайве й утриматись від критики

- Як людина не чужа "Київенерго" (Іван Плачков був гендиректором енергопостачальної компанії у 2000-2005 роках – Авт.), скажіть, наскільки Київ готовий до зими, до опалювального сезону?

- Київ був підготовлений, як і вся країна. В столиці було достатньо генеруючих потужностей, достатньо було відремонтовано обладнання, мереж тощо. Але ми повинні розуміти, в енергетиці запас міцності вже не такий, як був напередодні війни, тому що є об'єкти, які не були відновлені. Як в цілому в країні ми працюємо без Запорізької атомної станції, без Каховської ГЕС, так і у Києві, де були пошкодження на теплоенергоцентралях. Це основні джерела тепла, які зараз ремонтують, планують заміну трансформаторів тощо. Отже Київ – готовий, але запас міцності дуже низький, тому ситуація така, я б сказав, напружена.

- Днями у Києві в мережі було лише 190 вольт, про що це може свідчить? Про просідання системи?

- Думаю, що така напруга була не весь період, а лише у час вечірнього максимуму навантаження. Очевидно, що споживання зростає, при цьому ми маємо дефіцит потужностей, тому й запроваджуються аварійні відключення. Енергетики після удару по генеруючим потужностям намагаються збалансувати роботу мережі, регулюють споживання. В тому числі й для того, щоб не збільшувати імпорт електроенергії. На мій погляд, доцільно було запровадити планові відключення, щоб було легше витримати цей баланс. Але повірте, енергетики й так роблять для цього все можливе і неможливе. Ще раз повторюю, посилення ППО, це єдиний рецепт.

Нам потрібно просто не про це говорити. А про те, як нам скорочувати споживання газу, економити електроенергію. Зараз всім нам, всій Україні треба зосередитися і допомагати, і розуміти, що ситуація складна, і тому ми тільки разом можемо вийти з неї. А не так, що ми споживаємо, скільки ми звикли, дивимося на вольтметр, а там 190, і кажемо, що це погані енергетики. Просто треба вимкнути все зайве і залишити тільки те, що вкрай необхідно.

Як повідомляв "Телеграф", на думку ще одного колишнього міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель, росіяни обрали тактику нищення газовидобутку.