Справжній "Шахтарський" був візитівкою Луганська: чому на цей торт полювали і чи можна скуштувати його сьогодні

Цей луганський десерт став символом пам'яті, опору та культурної ідентичності українського Сходу

Шоколадний, важкий, з горіхами, який можна було їсти місяцями і який ніколи не набридав. Його приносили на всі свята, ним частували гостей, його везли у подарунок до Києва чи Харкова. "Шахтарський" був не просто десертом – він був мовою любові, способом сказати "ти важливий", символом того, що дім завжди чекає.

За скромним шматочком шоколадного торта ховається ціла епоха. "Шахтарський" – це не просто десерт з радянського минулого, а справжній культурний код Луганська, символ родинних свят і трудової гідності. "Телеграф" розповість про нього детальніше.

Народження легенди

Історія торта розпочалася у 1960-х роках на Луганській кондитерській фабриці. За переказами, перший директор підприємства, колишній військовий, надихнувся шоколадними десертами, які бачив у Німеччині після Другої світової війни. Він мріяв створити щось урочисте й оригінальне для свого міста – так народився "Шахтарський".

Торт швидко став обов'язковим гостем на кожному сімейному святі, весіллі та Дні шахтаря. Його дарували родичам, везли у подарунок як сувенір із Луганська. Щільна шоколадна текстура робила десерт довговічним – його можна було зберігати місяцями, а дехто навіть тримав у морозильнику, аби потроху повертатися до спогадів дитинства.

Секрети справжнього рецепта

Луганський торт "Шахтарський" – це не просто десерт, а справжній символ місцевої кулінарної ідентичності, який завжди вирізнявся своєю рецептурною чистотою та оригінальністю. Основна особливість луганського варіанту полягає у принциповій відмові від додавання чорносливу – на відміну від донецьких інтерпретацій цього торта, де його часто використовували для посилення насиченого аромату й створення контрасту смаку.​

У Луганську рецептура торта зберігала акцент на добірних горіхах: кеш’ю забезпечував особливу солодкувату нотку, фундук відповідав за глибину й об’єм смаку, а у святкових чи авторських версіях додавали мигдаль, чи навіть класичний волоський горіх – це підкреслювало статус десерту як розкішного, урочистого почастунку.

Обов’язковою "родзинкою" луганського "Шахтарського" була шоколадна основа: коржі готували на справжньому гіркому шоколаді, іноді – з додаванням невеликої кількості молочного для особливої ніжності. Верхівку торта декорували характерною шоколадною "гіркою", що стилізовано імітувала терикон – символ шахтарської праці та ландшафту Донбасу. Саме ця деталь стала впізнаваною візитівкою десерту, адже вона не тільки підкреслювала регіональний дух, а й створювала ефект завершеного образу – торт, який на вигляд нагадує справжню гірничу вершину.

Трагедія окупації

Після 1991 року Луганська кондитерська фабрика увійшла до складу компанії АВК – одного з найбільших кондитерських брендів України. "Шахтарський" продовжували випускати й він залишався популярним символом міста. Але у 2014 році все змінилося. Окупація Луганська призвела до повної зупинки виробництва, АВК втратила контроль над фабрикою.

Після релокації АВК зосередила виробництво на інших українських заводах, однак класичний "Шахтарський" більше не випускався як окремий бренд. Луганський торт залишився в пам'яті споживачів як смак, що зник після війни.

З 2014 року навколо торта розгорнулась справжня культурна війна. Окупаційна влада Луганська намагається переписати його походження, називаючи "Шахтарський" російським брендом.

Сучасне відродження

Сьогодні кондитери у Києві, Луцьку та інших містах готують "Шахтарський" за класичним рецептом. Дехто експериментує, додаючи сучасні інгредієнти: праліне, ваніль, фундучну пасту. Але головне залишається незмінним — шоколадна основа, характерна "гірка" на верхівці та святковий дух, який об'єднує людей за столом.

"Шахтарський" – це не просто торт. Це нагадування про те, що культуру неможливо відібрати. Поки люди пам'ятають улюблений смак дитинства і передають його далі.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що їли харків’яни 100 років тому Адже саме в той період "народилась" кондитерська фабрика, що працює і дотепер.