Без людей і без резервів: чому 2026 рік буде складним для аграріїв

Посівна дорожчає, працівників меншає — головні ризики для агросектору

Зростання цін на пальне, добрива та насіння, дефіцит робочої сили та воєнні ризики формують складні умови для аграрного сектору у 2026 році. Хоча різкого скачка витрат експерти не прогнозують, агровиробники змушені працювати в умовах постійної невизначеності, коли кожен фактор може вплинути на собівартість і врожайність.

Про основні виклики в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів Олександр Захарчук – завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН.

Що впливатиме на вартість польових робіт

Аграрії входять у новий сезон із високою собівартістю вирощування сільськогосподарських культур та мінімальним запасом міцності. Матеріальні витрати – мінеральні добрива, пальне, насіння та засоби захисту рослин лишаються головним фінансовим тягарем для представників агробізнесу.

– У 2026 році сільгоспвиробникам доведеться витратити на комплекс польових робіт на 5-10% більше: замість торішніх майже 600 млрд гривень – до 620-650 млрд гривень, – наводить розрахунки науковців Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.

Різкого подорожчання не прогнозується, адже левову частку матеріально-технічних ресурсів аграрії закупили у 2025 році. Та вплинути на збільшення витрат протягом року можуть інші чинники.

- Зокрема, через нестачу працівників більшість сільськогосподарських підприємств, не маючи достатніх трудових резервів, змушені піднімати заробітну плату на 10-15 %. Можливим є і підняття вартості орендної плати на землю, – відзначає Захарчук.

Дизель вже здорожчав у минулому році, чого очікувати цього

На собівартість продукції у 2026 році найбільше також тиснитимуть два чинники – ціни на пальне та добрива. Саме вони формують значну частину виробничих витрат і безпосередньо впливають на кінцеву вартість вирощування культур. Наприклад, придбання дизелю у 2025 році потребувало додаткових 5,7 млрд грн – через зростання акцизного податку відбуловсь зростання суми на 10%.

- У 2026 році інфляційні процеси можуть додати ще 10-12 % до нинішньої ціни реалізації пального, – говорить про можливий сценарій Захарчук.

Натомість ситуація на ринку мінеральних добрив лишалась неравномірною: ціни на частину позицій стабілізувались, на інші – продовжували зростати. Це означає, що й у 2026 році ця стаття витрат може здорожчати.

- У 2026 році аграрії планують внести стільки ж мінеральних добрив, як і торік – 1,8-1,9 млн тонн у діючій речовині, тобто приблизно 85-90 кг на 1 гектар. При тих самих обсягах може відбутися незначане зростання їх вартості на 5-7%, на це вплине здорожчання азотних добрив, – відзначив Захарчук.

Валютні коливання та інфляція: від чого залежить ціна на насіння

Витрати на насіння та садивний матеріал залишаються стабільною часткою бюджету аграріїв. Це приблизно 10% від загальних витрат, або 50-60 млрд грн. на рік.

- Україна досить імпортозалежна країна в частині забезпечення насінням. Загальна сума закупівлі насіння іноземної селекції сягає 1 млрд дол. США (в гривневому еквіваленті – 42 млрд). Вона включає прямий імпорт з-за кордону і вироблене в Україні насіння іноземної селекції (тобто сорти, виведені за кордоном, але вирощені на українських підприємствах за фінансування іноземних компаній – Авт.), – зазначає Захарчук.

З огляду на залежність від курсу долара до гривні та інфляційні процеси науковці Інституту аграрної економіки прогнозують здорожчання вартостіт насіння у 2026 році на 10%.

Ціни – це не все, як війна та погода можуть зашкодити

В Інституті аграрної економіки пояснюють: складнощі для аграріїв створюють не тільки здорожчання добрив, палива та насіння. Доля цих матеріальних витрат в собівартості, звісно значна – 60%, але їх оптимізація за рахунок запровадження інновацій та зменшення використання ресурсів допомагає зекономити. До того, відзначають науковці, виконанню комплекса весняно-польових робіт вчасно і якісно сприяють різноманітні варіанти кредитування, грантові програми та підтримка за рахунок державних програм.

- Але проблеми, насамперед, можуть виникнути в районах проведення бойових дій, прилеглих до них територій. Також є труднощі із забезпеченням аграрних підприємств заброньованими працівниками. Плюс погодні умови, а саме незначні опади навесні, можуть завадити дотриматися технології вирощування сільськогосподарських культур, – резюмує Захарчук.

Як повідомляв "Телеграф", для малих та середніх господарств традиційні культури – пшениця, кукурудза, соняшник – стають дедалі менш вигідними. На заміну вже прийшли більш рентабельні гречка, льон та конопля.