Урожай в Україні на межі: тепла зима врятує, але є інша загроза

В нову зиму українські аграрії входять з подвійним відчуттям: тепла погода стає порятунком для озимих, але весняні приморозки роблять крихкою надію на гарний врожай пшениці, ячменя та жита. Натомість нищівна посуха створює загрозу для ярих культур – соняшника та кукурудзи.

Про ці та інші виклики аграрного сектору в інтерв'ю "Телеграфу" розповів доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України, професор Владислав Черчель, що очолює ДУ Інститут зернових культур НААН України.

Теплі європейські зими не гарантують спокою

- Синоптики зазначають, що цього року збережеться тенденція до вищої середньої температури взимку, але з можливими різкими похолоданнями. Наскільки такі погодні умови сприятливі для зернових?

- У нас в останні роки встановилась європейська зима, тобто м'яка, майже безсніжна. Дуже рідко формується сніговий покрив, а якщо й утворюється, то на нетривалий час. Завдяки цьому десь за 10-15 років не спостерігалися масові ушкодження або загибель посівів озимих культур від негативних чинників зимівлі. Такі умови зумовлюють достатньо гарну перезимівлю і дозволяють навіть здійснювати догляд за посівами, зокрема підживлення.

Для порівняння наведу приклад 2002-2003 рр., коли сніг випав наприкінці листопада і розтанув тільки в середині квітня. За цей час практично 90% озимих культур в Україні загинуло. Вони "задихнулись" через тривале залягання потужної льодової кірки й великий прошарок снігу. Тоді ми навіть були змушені закуповувати за кордоном пшеницю, тому що власного виробництва не вистачало. Але така ситуація вже давно не траплялась, як не спостерігалося і сильних морозів.

Холодний удар посеред весни на фоні посухи: як це вплинуло на врожай

- Але, якщо не помиляюсь, весною 2025 року, зокрема, у третій декаді квітня були сильні приморозки, навіть, морози. Як вони позначились на врожаї озимих?

- Так, в окремих містах у повітрі фіксувалось 7-9 градусів нижче нуля. Це призвело до затримки вегетації озимих культур й часткової втрати врожаю. На фоні приморозків у центральних, південних та східних областях спостерігали затяжну посуху, яка перейшла з 2024 у 2025 рік.

Зокрема, в нашій, Дніпропетровській області за зимовий період не відновився запас вологи, ґрунт був зволожений на глибину лише 50-60 сантиметрів. Утім, цієї вологи вистачило для формування врожаю ранніх зернових культур, бо їхня коренева система не так глибоко проникає у ґрунт, як у ярих пізніх культур. Урожай зібрали трохи нижче середнього, але достатній для того, щоб реалізувати продовольчу безпеку в регіоні. До того ж зерно було кращої якості, зокрема, в достатній кількості пшениці 2-3 класу, яку раніше було складно отримати при традиційній технології вирощування.

Контрастна Україна: рекорди на Заході й втрати на Сході та Півдні

- Якщо говорити в цілому по Україні, яким був цьогорічний врожай?

- На противагу південним, у західних та північних регіонах врожай був рекордний. В багатьох господарствах збирали по 9-10 тонн з гектара, що буває вкрай рідко. Це компенсувало недобір зернових в регіонах де була посуха і загалом по країні зібрали понад 22 млн тонн озимої пшениці. Це неочікувано, бо прогнозували значно нижчі показники, дехто навіть на рівні 12-13 млн тонн.

- Якщо порівнювати з довоєнним періодом, наскільки менше Україна стала засівати зерновими, адже частину площ втрачено?

- Під озимі культури запланували цього року 4 млн 771 тис. гектарів, а минулого року було 5 млн га. Посівна майже завершена, наразі вже 97,7% плану виконано, але господарства ще можуть досівати, навіть у грудні. Звісно, пшениця за такої умови увійде у зиму в фазі шилець, але думаю, може дати непоганий врожай, якщо її вчасно підгодувати навесні і якщо зима буде теплою.

У довоєнні роки максимум озима пшениця займала 6-7 млн гектарів. Зменшення площ відбулось, в тому числі через тимчасову окупацію деяких областей. Але й зараз ця культура лишається найбільш економічно привабливою для південних регіонів. Вона все-таки менш перебуває під впливом посушливих умов, бо може використовувати зимову та ранньовесняну вологу, через що формувати непогані врожаї. Натомість пізні ярі культури, особливо кукурудза, для Півдня навпаки проблемні. Хоча, наприклад, соняшника дуже багато сіють і в цьому регіоні також.

Врожай 2025 року контрастний:

• На Півдні та Сході — врожай нижче середнього.
• На Заході та Півночі — рекордні врожаї (9–10 т/га).
• В цілому зібрали понад 22 млн тонн озимої пшениці, хоча прогнозували лише 12–13 млн. тонн

Соняшниковий перекіс: за швидкою вигодою наслідки на роки

- Збільшення площ посівів соняшника це скоріше плюс чи мінус?

- Я розумію господарства, тому що за сприятливих умов можна отримати врожай від 3 до 4 тонн з гектара при ціні 26-28 тис. гривень за тонну. У той час як на пшеницю тільки до 10 тис. гривень/тонна, тож вигода очевидна. Натомість з іншого боку соняшник виснажує ґрунт по волозі, після нього водний баланс відновлюється тільки на 4-5 рік. У нас й так з ним проблема, а ми ще посушливі явища посилюємо цією культурою.

І ще негатив від соняшника в тому, що він став основним попередником для озимої пшениці. Бо його стали збирати раніше – саме тоді, коли вже можна сіяти озимі. А раніше, після соняшника завжди був пар, тобто поля залишали "відпочивати", накопичувати вологу, поживні речовини, чого зараз практично не роблять. Хоча варто було б особливо південним регіонам повернутися до такої практики. Адже пара дозволяє навіть за умови посухи накопичити вологу, відповідно після пару можна отримати гарні сходи зернових й врожай щонайменше в 1,5-2,0 рази вищий, ніж після будь-якого іншого попередника.

Хіба що непоганою альтернативою пару є горох, утім у нас його не багато сіють. Звісно, при врожайності 2-3 тонни з гектара і ціні в 11-14 тис./тонна від нього не отримати такий великий зиск, як від соняшника. Але принаймні він збагачує ґрунти азотом, відповідно це також покращує врожайність пшениці, яка може бути наступною культурою у сівозміні. Хоча горох, як попередник, підійде до любої зернової чи олійної культури з приємним бонусом урожайності в заліку.

Небезпечна тенденція: соняшник виснажує ґрунт:

• Соняшник виснажує ґрунт по волозі на 4–5 років.
• Посіви соняшника стали надто великими, замінили пар і правильну сівозміну.
• Пшеницю масово сіють після соняшника — це погіршує стан ґрунтів і знижує врожайність.

Відсутність дощів, що виснажують землю – чому насіння "лягає" в суху землю

- Ви згадали про затяжну посуху, які проблеми вона створює для аграрного сектору?

- В південних регіонах в серпні-вересні, коли необхідно починати сіяти озимий ріпак і можна починати сіяти озиму пшениці, в ґрунті немає вологи. Адже за вегетативний період – з травня по вересень – у Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях випало менше ніж 100 мм опадів. Це дуже мало, особливо з урахуванням того, що й запаси вологи в ґрунті були мінімальними. В результаті ми отримали дуже низький урожай (0,5-1,5 т/га) пізніх культур – соняшника та кукурудзи.

Що стосується озимих культур, то господарства, які сіяли у вересні – на початку жовтня фактично в сухий ґрунт, отримали сходи тільки зараз. Після того як пройшли дощі. Очевидно, що цим сходам буде недостатньо тепла, тривалості світлового дня, щоб увійти в зиму у фазі кущіння. Проте, минулого року була подібна картина, яка загалом часто повторюється у степу.

Який мороз може "вбити" озиму пшеницю і чому цього не відбувається в останні роки

- Наскільки це небезпечно для озимих і як позначається на подальшому розвитку?

- Звісно, за умови сильних морозів – до 12-15 градусів нижче нуля за відсутності снігового покриву, існує небезпека, що погано розвинені посіви можуть загинути або сильно ушкоджені, зріджені. Але, зараз протягом зими, переважно, ми спостерігаємо короткочасне зниження температури до мінусової й з малою експозицією, тобто рослини піддаються незначному впливу холоду.

Загалом теплі зими з періодичними хвилями холоду мають мінімальний негативний вплив і загибелі озимої пшениці, практично, не спостерігається. Ця культура добре перезимовує навіть при зимовому припиненні вегетації у фазі шильці або два-три листки, що вважається небажаним перебігом. Часто, за теплих умов грудня і січня, пшениця продовжує розвиток, укорінюється і може навіть розвинутися до фази кущіння.

Ризик загибелі посівів існує:

• Якщо температура впаде до -12…-15°C у період, коли рослини слабкі, можливе масове вимерзання.
• Але в останні роки зими теплі, тож ризик менший.

Прогнози врожаю: чому навіть березень нічого не гарантує

- Можливо зараз спрогнозувати, який врожай зернових Україна матиме наступного року? Чи це логічніше робити навесні, коли буде ясно як перезимували культури?

- Безумовно. Скажу більше, навіть у березні неможливо ще робити прогнози. Адже дуже багато факторів на завершальних етапах може вплинути на врожай. Зокрема, минулого року ніби складались сприятливі умови, але все-таки не вистачило опадів і вологи у ґрунті, в тому ж південному регіоні. За умови, якби вчасно випали опади, можна було б збирати 4-5 тонн з гектара, натомість цифри були значно меншими.

Плюс вплинули квітневі й травневі приморозки, вони, по-перше, подовжили вегетацію озимих культур. А, по-друге, припали на фазу розвитку озимих зернових (пшениця і ячмінь) у "вихід в трубку", коли вже формується колос. І через низьку температуру колос був частково деформований, що позначилось на загальній врожайності.

Як повідомляв "Телеграф", експерти прогнозують в найближчі місяці поступове та помірне подорожчання хліба — максимум на 5-10%, оскільки торгові мережі стримують різкі цінові стрибки.