Кавуни ростимуть під Києвом, а частина України стане пустелею: вчений обіцяє радикальну зміну клімату

Подовжена посівна, вища врожайність та розширення ареалів деяких культур – це ті плюси, які приносить зміна клімату в Україні. З іншого боку зменшується кількість опадів і деякі регіони стають вкрай посушливими.

Про ці та інші виклики для сільського господарства в коментарі "Телеграфу" розповів Сергій Авраменко – доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва імені В. Юр’єва НААН.

Від теплих зим виграють не тільки енергетики, а й аграрії. Бонусом для сільського господарства став більш тривалий період посівної кампанії для озимих.

"При таких холодних зимах, як були раніше, пізніше вересня мало хто сіяв. Зараз через вищу температуру повітря в осінньо-зимовий період посівної кампанія озимих культур подовжився. Дехто сіє у листопаді й навіть грудні, але це така практика не розповсюджена. Плюс раніше настає весна, подовжується вегетація рослин і урожайність збільшується", – говорить про плюси потеплішання Сергій Авраменко.

Натомість до мінусів теплих зим науковець відносить сприятливі умови для виживання шкідників. Вони легше перезимовують у ґрунті чи залишках рослин, а навесні швидко розмножують. Та цю проблему, за словами Авраменка, достатньо легко вирішити наявними засобами захисту рослин. Натомість зменшення кількості снігу зимою і загалом опадів протягом року має більш вагомі негативні наслідки.

"Схід і Південь України потрошку перетворюються на субтропічну зону. Тут ми маємо на додачу до теплих, малосніжних зим дуже посушливий літній період. Це відбувається через загальні зміни клімату. На тій же Одещині в останні роки спостерігалась недостатня кількість опадів. Якщо така тенденція зберігатиметься й надалі, то за 10-20 років це буде вже напівпустеля. Й вирощувати щось можна буде хіба що завдяки зрошенню, та й зараз без нього сільське господарство в регіоні стає малорентабельним", – говорить про нерайдужні перспективи Сергій Авраменко.

Натомість Полісся, Північні обласні, Захід України, відзначає науковець, від кліматичних змін в певному виграші. Адже в цих регіонах кількість опадів навпаки стабілізувалась й більше не є надмірною. Загальне потепління вплинуло й на структуру посівів – деякі культури почали вирощувати там, де раніше це було складно чи навіть неможливо.

"На заході України раніше не вирощували соняшник, бо для нього там було холодно і занадто волого. Зараз ця культура там росте і дає досить високі врожаї. Замість Херсонщини, частина якої окупована, бахчеві культури, зокрема, кавуни стали садити на Харківщині та Київщині. На Сході та Півдні менше стали вирощувати сою, якій потрібен більш вологий клімат. Посушливість в цих регіонах погано впливає на врожайність інших бобових та кукурудзи ", – говорить про приклади змін Сергій Авраменко.

Крім погодних умов додають проблем аграрному сектору і бойові дії, як через те, що "випадає" значна кількість площ родючих земель. Зокрема, через те, що території поблизу лінії фронту стають малопридатними для обробки та посівів.

"В перші два роки повномасштабної війни ми мали надмірну кількість опадів як раз по лінії, де йшли інтенсивні бойові дії. У 2024-2025 роках картина кардинально помінялась і ця ж зона стала найбільш посушливою. Але основна шкода від війни для сільського господарства в тому, що значні території заміновані, забруднені, в ґрунт, воду потрапляють різні токсичні речовини, важкі метали. Все це впливає на розвиток рослин і безпеку сільськогосподарської продукції", – говорить Сергій Авраменко.

Крім того, через тимчасову окупацію частини українських територій аграрний сектор зазнав втрат, які неможливо компенсувати. Особливо це стосується зернових, олійних та бобових культур, які Україна традиційно експортувала.

"Наші основні експортні продукти – пшеницю, кукурудзу, соняшник – в повному обсязі замінити неможливо. Через те, що "випали" топові регіони, в яких вони вирощувались, зокрема повністю Луганська область, більша частина Донецької, наполовину Запорізька та Херсонська. Це не тільки тимчасово окуповані території, а й кілька десятків кілометрів від лінії фронту в інший бік. Адже постійні обстріли, та й дрони "дістають" на значну відстань і відповідно проводити сільськогосподарські роботи стає майже неможливим. У тій же Харківській області, в якій намолочували 3-4 млн тонн зернових обсяги впали вдвічі через бойові дії та нестачу опадів", – говорить Сергій Авраменко.

За словами науковця, така ситуація, звісно, не призведе до нестачі продовольства в Україні, але матиме довгостроковий негативний ефект для економіки.

"Якщо менше вирощуємо пшениці, соняшника тощо, знижуються надходження до бюджету, менше отримують оборотних коштів фермери, відповідно, вони не можуть оновлювати техніку, платити оренду плату за паї тощо. Отже, основне питання, не прогодуємо ми себе чи ні, бо ми це зможемо зробити в будь-якому випадку, а в тому, скільки ми можемо експортувати й заробити на цьому", – резюмує Сергій Авраменко.

Як повідомляв "Телеграф", синоптики відзначають: теплі зими несуть й загрозу для озимих. Основний ризик для культур становлять різкі похолодання та хвилі холоду за відсутності сніжного покрову.