Клімат, війна та ринкові тренди: чому на українських полях стало більше гречки та сої

Значна частина українських полів і досі засіяні пшеницею, кукурудзою та соняшником. Але для малих та середніх господарств традиційні культури стають дедалі менш вигідними. На заміну вже прийшли більш рентабельні гречка, льон та конопля.

В чому конкурента сила "нових гравців" на полях в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів Дмитро Людвенко — старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва ННЦ "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук.

Ціни на продукцію – вверх, а рентабельність – вниз

На фоні зростання цін на сільськогосподарську продукцію на світовому ринку – від 34,9% на пшеницю до 60,7% на соняшник – рентабельність цих культур помітно зменшується. Зокрема, вдвічі у порівнянні з довоєнним 2021 року по пшениці та соняшнику, та утричі – по кукурудзі. Високі прибутки наразі отримують лише великі аграрні холдинги, констатують в ННЦ "Інститут аграрної економіки". Адже мають меншу собівартість виробництва завдяки власній логістиці та переробці.

- Отже, пшениця, кукурудза, соняшник залишаються в Україні наймасштабнішими за площами вирощування. Проте, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, надалі агровиробники будуть більше приділяти увагу високорентабельним, кліматостійким та менш логістично залежним культурам. Таким як гречка, льон, конопля чи окремі бобові, – відзначає Дмитро Людвенко.

Від крупи до біоетанолу – переробка теж має значення

Нові гравці на аграрному рику не тільки забезпечують вищу рентабельність виробництва. А ще мають потенціал високої доданої вартості, тобто дають більше прибутку через переробку або спеціальне використання, говорять науковці.

- Наприклад, сорго – особливо цукрове та кормове – має високу посухостійкість. Це ідеально для Півдня і Сходу країни та потребує менше води й добрив, ніж кукурудза. Крім того, в Європейському Союзі зростає попит на його зерно для виробництва кормів, біоетанолу та переробки в харчовій промисловості, – відзначає Дмитро Людвенко.

Просо і гречка набувають більшої популярності як у споживачів – з огляду на глобальний тренд "здорового харчування", а у виробників – через стійкість до посухи.

- До того ж гречка – як покривна культура – поліпшує структуру ґрунту. Також забезпечує тривалий період медозбору. Це сприяє розвитку бджільництва, продукція якого має високу ціну на світовому ринку, – пояснює перспективи культури Дмитро Людвенко.

За оцінками науковців технічна конопля та льон-довгунець мають значний потенціал у текстильній, будівельній (композити) та фармацевтичній промисловості.

- Державна підтримка виробництва льону-довгунця, що має природне волокно для екологічного текстилю, сприяє появі цієї культури в структурі посівних площ Полісся. Примітно, її вирощування не потребує використання значної кількості засобів захисту рослин та мінеральних добрив, – говорить про переваги культури Дмитро Людвенко.

Гречка та соя закріплюють позиції на полях

Хоча соняшник, кукурудза та пшениця надалі формують основу вітчизняного агропромислового комплексу, за останні роки структура посівів вже зазнала змін. Площі під традиційними культурами скоротилась приблизно на п'яту частину, а саме на 27% менше стало посівів пшениці, на 21% – кукурудзи, на 18% – соняшника.

Найбільший приріс за цей же час дала гречка та соя – під ці культури аграрії відвели відповідно на понад 47% та 43% площ більше. А також ріпак з +13 %. І цьому причина, наголошують науковці, не тільки економічна неефективність, яка спонукає аграріїв робити вибір на користь високорентабельних культур.

- Найбільший вплив на зміну підходів до структури посівів у сучасних умовах господарювання мають також кліматичні ризики, що вимагають застосування нових агротехнічних практик. Також змушують диверсифікувати виробництво воєнні дії. І ще один чинник – глобальні ринкові тренди, що відкривають доступ до нових каналів збуту, – резюмує Дмитро Людвенко.

Як повідомляв "Телеграф", українські овочі теж змінюють прописку через війну. Зокрема, кавуни та цибулю аграрії стали вирощувати на Заході, в Центрі й на Півночі.