"Слуга народу" для Зеленського зараз не в пріоритеті - Шуляк про вибори, війну та майбутнє Донбасу

В наступній Раді "дмитруків" не буде, але прохідний бар'єр для партій може змінитися

На тлі нав'язливих нагадувань Трампа про необхідність проведення виборів в Україні, наприкінці минулого року в парламенті була створена відповідна група. Її завданням було підготувати зміни до законів для проведення виборів "в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів". Та досить швидко стало зрозуміло, що ніякого "та/або" бути не може і в Україні можливе голосування тільки після війни. Яким воно буде? Що нардепи планують змінити в законодавстві? Чи буде проведений референдум разом з президентськими виборами і хто точно не зможе балотуватися?

На ці та інші питання в інтерв'ю "Телеграфу" відповіла член робочої групи, народна депутатка від фракції "Слуга народу" Олена Шуляк.

"Вибори в Україні будуть під атаками РФ"

– Пані Олено, ви увійшли до складу робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий період або повоєнний. Я слідкую за роботою групи і для початку давайте зафіксуємо: я правильно розумію, що всі члени групи дійшли до висновку, що під час воєнного стану вибори неможливо провести і ми готуємось тільки до повоєнних виборів?

– В робочу групу входить більше ніж 60 представників: ЦВК, науковці, експертне середовище, представники парламенту. І вже на перших двох засіданнях було чітко окреслено, що вибори під час війни неможливі.

Більше того, 27 січня в ПАРЄ була прийнята резолюція, яка стосувалася також виборчого процесу в Україні. Там зазначено, що згідно з міжнародними стандартами, проведення виборів в Україні під час повномасштабного вторгнення, дії воєнного стану – неможливе.

– Тоді розкажіть, які зміни до законодавства розглядаються, щоб провести повоєнні вибори.

– "Велика" робоча група розділилася на сім підгруп.

Перша – з питань адміністрування виборів і виборчої інфраструктури, адже є питання до роботи реєстру виборців.

Друга – працює над критеріями безпеки, щоб визначити на яких територіях, можливо, вибори не будуть проводитись. Ця група повинна чітко напрацювати критерії і представити їх на "велику" робочу групу.

Третя – працює над забезпеченням реалізації прав військовослужбовців. Важливо, щоб виборче право (активне і пасивне) для наших військовослужбовців було максимально реалізовано. Для військових важливо не просто проголосувати, багато з них будуть і самі кандидатами. І тут питання яким чином надати відпустку, як буде проводитись агітація, як зробити так, щоб ЗСУ не стали політичним майданчиком.

Четверта – працює з питаннями внутрішньо переміщених осіб. На сьогодні офіційно зареєстровано майже 5 мільйонів ВПО, але ж не всі актуалізували інформацію, стосовно своєї виборчої адреси в державному реєстрі виборців. ЦВК наводила приклад Бахмуту, де зареєстровано більше ніж 50 тисяч виборців. А ми розуміємо, що це не відповідає дійсності. І потрібно знайти рішення, як лібералізувати процедури по зміні виборчої адреси, щоб це можна було зробити швидко і без зловживань.

П'ята – займається правами наших людей, які знаходяться за кордоном. На сьогодні більш ніж 6,5 мільйонів громадян знаходяться за кордоном, а зареєстровано в консульствах лише 350 тисяч. І ми розуміємо, що треба вживати заходів для активної реєстрації, щоб потім можна було спланувати додаткові виборчі дільниці. В деяких країнах, наприклад в Чехії, існує національне законодавство яке забороняє проводити вибори інших держав не на території дипломатичних установ. І навіть якщо такі держави і захочуть допомогти, то їхнє законодавство не дозволить використати [для створення дільниць] виставкові центри, університети, якісь великі павільйони. Тому для кожної країни буде свій підхід.

ЦВК запропонувала, що на території РФ і Білорусі жодні виборчі дільниці не утворюються. На окупованих територіях ніякі вибори не проводяться. І на 100 відсотків це було підтримано всіма членами робочої групи.

Шоста – займається питаннями виконання міжнародних зобов'язань в сфері виборів. У нас є дорожня карта, якою ми рухаємося для того, щоб Україна стала членом ЄС. І ця підгрупа буде надавати пропозиції змін в законодавство, щоб ми виконали ці умовні індикатори і процес євроінтеграції був максимально швидким.

Сьома – займається питаннями інформаційної безпеки і передвиборчої агітації. Ми ж бачили, як в 2025 році проводились вибори в Румунії, Молдові, чисельні втручання РФ. І виборчий процес в Україні буде також під атаками РФ. Тому важливо мати вже ухвалені рішення, які будуть нівелювати спроби Росії впливати на вибори.

Кандидатів перевірять на зв'язки з Росією

– Наприклад? Про які рішення мова?

– Росія буде втручатися, долучатися до фінансування різних політичних груп, партій, окремих персон. І важливо, щоб у виборця була максимальна інформація про кандидатів. Кандидати повинні обов'язково заявляти інформацію про те, чи були у них наявні зв'язки, наприклад, з РФ. І за недостовірну інформацію до них будуть застосовуватись відповідні санкції через зміни до Кримінального кодексу, які ми плануємо внести. Такі люди точно не повинні приходити в Україні до влади.

– Перевіряти СБУ буде?

– Будуть перевіряти правоохоронні органи. І ми розуміємо, що можуть бути кандидати, які зареєструються, а потім їх потрібно буде знімати з реєстрації. Тому ЦВК буде наділена повноваженнями перевіряти інформацію, наприклад, стосовно фінансування того чи іншого політика. І можна буде знімати таких кандидатів з реєстрації. Звичайно, через рішення суду. ЦВК може отримати таку інформацію не тільки від СБУ. Ми зараз обговорюємо, хто може бути джерелом такої інформації. Якщо у звичайного громадянина є якісь докази, що людина була пов'язана з державою-агресором, то, звичайно, ця людина може надати таку інформацію і вона буде перевірятися.

Розуміємо, що суспільство цікавить питання не тільки зв'язків з державою-агресором, а й взагалі, що робила людина під час повномасштабного вторгнення. Ми розглядали можливості яким чином вносити зміни до анкети кандидата, надавати додаткову інформацію, щоб був максимальний доступ і розуміння, чим людина займалася саме під час під час повномасштабного вторгнення.

– А як щодо перевірки виборців? Якщо у людини, наприклад, був розшук ТЦК?

– Я не чула, щоб хтось із наших підгруп розглядав якісь обмеження саме для виборців. Я думаю в демократичній країні це неможливо.

Піднімалося питання зміни виборчого бар'єру для політичних партій з 5% до 3%.

– Дійшли згоди? Бар'єр буде змінено?

– Ні, не дійшли. Ми вирішили, що це питання більш політичне. Ми його будемо виносити на "велику" робочу групу для більш ширшої дискусії.

Піднімалося також питання зміни виборчої системи, щоб знову використовувати закриті списки. Та за цим питанням ми не дійшли консенсусу. У нас дві абсолютно протилежні точки зору і тут буде цікава дискусія на робочій групі під керівництвом Олександра Корнієнка.

– Перші повоєнні вибори це вибори президента. Вони пройдуть разом з референдумом?

– Поки що не розглядаються вибори президента разом з референдумом. Попередньо учасники робочої групи висловили свою незгоду з цим.

– Голосування онлайн, поштою. Це все робочі версії?

– На мою думку, не робочі. На сьогодні до процесу голосування поштою і онлайн дуже низька довіра суспільства. Незважаючи на те, що Україна є розвиненою цифровою державою, у нас немає технічної, організаційної можливості провести вибори онлайн. Естонії знадобилось більш ніж 25 років, щоб вона прийшла до виборів онлайн. І не можна порівнювати кількість виборців в Естонії і в Україні. Вибори онлайн і поштою обов'язково будуть виборами майбутнього, але, боюся, на перших повоєнних виборах ці технології не будуть використані.

– Щодо дедлайнів. В лютому вже можна буде очікувати драфт законопроєкту зі всіма пропозиціями?

– Думаю, що можна. Олександр Корнієнко для підгруп ставив дедлайн 30 січня. В лютому будуть ще обговорення, але фактично всі пропозиції вже оформлені у вигляді порівняльних таблиць. І я думаю, що наприкінці лютого – на початку березня, точно можна вже буде реєструвати відповідний законопроєкт.

Про блок Зеленського

– В конфігурації повоєнних виборів "Слуга народу" збереже єдність і буде балотуватися єдиним фронтом? Чи буде окремий умовний блок Зеленського? Про це, наприклад, каже Дмитро Разумков. Я розумію особливості стосунків з Разумковим, але як політтехнологу йому не відмовиш у професійності.

– Партія "Слуга народу" – це партія нашого президента Володимира Зеленського. І саме він буде вирішувати, чи матиме партія єдиний фронт, чи якусь іншу конфігурацію. Сьогодні президент максимально сфокусований на питаннях справедливого і гідного миру для України. Питання партії "Слуга народу" точно не в пріоритеті. Тому час покаже, яким чином "Слуга народу" буде приймати участь у виборах.

– Будуть якість запобіжники, щоб через партію в парламент не проходили такі депутати як, наприклад, Артем Дмитрук? І взагалі ви відчуваєте політичну відповідальність за таких депутатів?

– Звичайно, політична відповідальність буде відчуватися особливо на наступних виборах, коли за кожний репутаційний скандал, за кожну людину, яка себе проявила не так, як того очікували виборці, партія буде набирати менше голосів. Тому відповідальність ця обов'язково буде.

Ну і давайте чесно: у "Слуги народу" був свій шлях, коли спочатку були президентські вибори, потім вже створилася партія, яка йшла широким фронтом на парламентські вибори, і ще більш ширшим фронтом на місцеві вибори. За цей час в партії точно розібралися хто є хто і як працював під час повномасштабного вторгнення. У нас є чітка інформація про кожного партійця, депутата місцевої ради, чим він займався і яку користь приносив на своєму місці. Я запускала в партії дисциплінарну комісію, яка працювала над тим, щоб ми прощалися з людьми, які не гідні представляти "Слугу народу" в різних радах. Є досвід, щоб коли будуть формуватися наступні списки, вони були набагато прозорішими і зрозумілішими, щоб "дмитруків" і всіх інших там вже не було.

Приватизація закривається

– Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон "Про основні засади житлової політики". Ви також активно працювали над ним і впевнений знаєте, що його більше за все критикують за скасування інституту приватизації житла. А в чому була нагальна необхідність скасовувати цю приватизацію?

– Цей законопроєкт – наш індикатор виконання євроінтеграційних планів. Ми нарешті скасували застарілий Житловий кодекс, який ухвалювався ще в 1983 році за часів УРСР.

Є дослідження, що більше 50% українців незадоволені своїми житловими умовами. "Велика" війна принесла мільйони квадратних метрів руйнувань, мільйони людей залишили свої домівки і залишилися взагалі без даху над головою. Це ще більше підсвітило проблему в житловій політиці і недіючих нормах Житлового кодексу.

Ми хочемо, щоб житло для наших громадян було максимально доступним. Муніципалітети, громади в ЄС володіють великими фондами соціального житла. Вони вільно ним розпоряджаються і можуть це житло надавати в доступну оренду тим людям, які цього дійсно потребують. І дивимося на свої громади: не дай боже щось сталося, наприклад обстріл, вибух, а у нас немає навіть декількох будинків, навіть у великих містах, які б можна було використовувати як резервний муніципальний фонд для надзвичайних ситуацій.

Приватизація була відкрита в Україні з 1990-х років. З одного боку, це дало українцям можливість мати дах над головою, а з іншого призвело до несправедливості. У когось вийшло приватизувати трикімнатну квартиру в центрі, хтось приватизував однокімнатну на околиці, а хтось взагалі нічого не приватизував і залишився без житла і можливостей використовувати іпотечні механізми. Ми бачимо багато [журналістських] розслідувань стосовно того, що відбувається з приватизацією службового житла. Є приклади суддів і інших категорій людей, які отримували від держави службове житло, приватизовували і паралельно приховували існуюче своє житло. Є випадки, коли продавали приватизоване житло, а потім знову ставали в чергу і це відбувалося декілька разів.

Приватизації, як такої, немає в європейських країнах. І було прийнято рішення (разом з міжнародними партнерами), що якщо людина з 1990-х років не приватизувала свою квартиру, ну, мабуть, вона вже їй не потрібна. Якщо вона їй не потрібна, то нехай ця квартира залишиться або в державі, або в комунальній власності і держава краще її надасть ВПО, ніж людині, яка 25-30 років не приватизувала таку квартиру.

Звичайно, не всім це подобається, але ми впевнені що за період, коли закінчиться приватизація (рік після закінчення воєнного стану), люди у кого зараз документи на оформленні [приватизації], зможуть це зробити.

Ми створюємо інші механізми, які будуть доступні для більш ширшого кола населення. Наприклад, соціальне житло як в ЄС: орендна плата 25-30% від доходу родини. Ми хочемо, щоб це працювало і в Україні і люди не орендували квартири за скаженими цінам, коли майже весь дохід родини йде на те, щоб знімати квартиру. А службове житло буде мати статус тимчасового житла, як це працює в ЄС.

"Оренда без договору стане невигідна"

– Наскільки я розумію, ви пішли в наступ на тіньовий ринок оренди житла. Тут можна тільки побажати успіху, та я не розумію, як можна побороти цей тіньовий ринок. Я чую аргументи від депутатів, що ставки податків завеликі, тому орендодавці просто бояться здавати квартири офіційно. Та я особисто більше 10 років винаймаю житло і можу з досвіду сказати, що орендодавці в принципі не хочуть вступати у відносини з державою, нехай ставка податку буде навіть 1%. І що робити в такому випадку?

– Ми вирішили, що спочатку попрацюємо над зменшенням податків, а наступним кроком буде обов'язкова реєстрація договору у відповідній системі. Поки тривають дискусії, чи потрібен буде нотаріус для кожного договору оренди, але якась обов'язкова реєстрація повинна бути: через "ДіЯ", синхронізацію з іншими реєстрами.

– А що значить "обов'язкова" реєстрація договору? Орендодавець здає квартиру, як держава це побачить? Що примусить орендодавця зареєструвати договір?

– Коли ми говоримо про обов'язкові речі, то повинна бути якась відповідальність. Якщо людина не реєструє свій договір оренди, то до неї буде застосовуватись висока відповідальність. Наприклад, у вигляді суттєвого штрафу. І люди вже не будуть ризикувати, тому що у тебе завжди є сусіди, які можуть розказати, податкова, яка може перевірити. Коли ти будеш розуміти, що можеш отримати високий штраф, то ти подумаєш і краще зареєструєш договір оренди. Можна знаходити масу речей, які будуть мотивувати реєструвати такі договори оренди. Я впевнена що ми до цієї обов'язкової реєстрації дійдемо. Крім того, є частина людей, які здають квартири в оренду і хотіли б отримувати "білий" дохід, адже коли ти маєш офіційний дохід, тобі простіше працювати з банками, брати кредити, іпотеки. Навіть машину щоб купити в кредит тобі потрібно буде завжди показувати свій легальний "білий" дохід. І люди захочуть його мати.

Але, дійсно, буде частина людей, які не захочуть показувати [дохід від оренди] тому для них буде розроблена трошки інша система мотивації для того, щоб вони захотіли обов'язково зробити таку реєстрацію і щоб не було вигідно здавати в оренду квартиру без такої реєстрації.

Три мрії і Донбас

– Зараз триває процес перемовин, де, вочевидь, розглядається питання, так званої, вільної економічної зони на Донбасі. Якщо це буде реалізовано якимось чином, поясніть, чи відкриває для нас це якісь можливості? Що це за зона, в чому її особливості?

– Я завжди кажу, що для українця дуже важливо, щоб здійснилися три мрії: гідна робота з гідною оплатою праці, власна оселя і безпека. А безпеку ми можемо отримати лише через справедливий і сталий мир.

Коли ми говоримо про можливості створення вільної економічної зони на Донбасі, то ми розуміємо що це може бути один із компромісних шляхів для отримання сталого миру. Ми тут повністю орієнтуємося на бачення президента, а він неодноразово говорив, що розглядає запропонований США варіант для України щодо створення вільної економічної зони на Донбасі.

Звичайно, є мета, щоб ця економічна зона мала спеціальний правовий і спеціальний податковий статус. Вона повинна працювати так, щоб до неї приходили інвестиції і люди отримували гідну зарплату, а інвестори мали гідне повернення своїх інвестицій. Люди, які будуть там жити і працювати також повинні себе відчувати в безпеці і для них це буде базовим правилом. Побачимо яка буде конфігурація на заключному етапі, коли будуть відповідні домовленості.