Росія втрачає головну артерію постачання: що означає контроль над трасою до Криму
- Автор
- Дата публікації
Україна формує зону постійного ураження на сотні кілометрів углиб окупованих територій
Контроль українських безпілотників над ключовою трасою, що з'єднує Крим із тиловими районами російських окупаційних військ, може стати серйозним викликом для окупантів. Експерти в коментарях "Телеграфу" говорять про ускладнення логістики, проблеми з постачанням та дефіцит пального на окупованому півострові.
Траса через Бердянськ і Мелітополь опинилася в зоні ураження
Українська розвідка заявила про встановлення вогневого контролю над ділянкою ключового логістичного маршруту російської армії "Крим-Донецьк", що проходить через Бердянськ, Мелітополь і Джанкой. Йдеться про трасу Р-280, яку російські війська використовують як основний сухопутний коридор для транспортування пального, боєприпасів та іншого військового забезпечення.
Що означає вогневий контроль над трасою Крим—Донецьк
Ветеран російсько-української війни, керівник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук" Віктор Таран пояснив, що ключовим завданням є системне руйнування логістики противника та створення постійної загрози в тилу. За його словами, українська стратегія передбачає формування "зони постійного ураження".
Стратегічне завдання на даному етапі полягає у формуванні зони постійного ураження у радіусі від 200 до 500 кілометрів від лінії зіткнення. Це не точкові удари, а системне накриття куполом кіл-зони, в якій будь-яке пересування противника, будь-яка колона постачання, будь-який склад і вузол управління перебувають під загрозою ураження.
Він наголосив, що ціль не знищити кожну одиницю техніки, а змусити росіян відчувати постійний дискомфорт на всій цій території. "Армія яка не може безпечно пересуватися у власному тилу на глибині 300 кілометрів є армією яка втрачає ініціативу і переходить у психологічну оборону ще до початку бойового зіткнення. Удари по НПЗ також лягають у цю логіку, — каже Таран та додає — цивільні в Криму без бензину і [зірваний] курортний сезон — це приємні бонуси".
Російський "сухопутний коридор" опинився під загрозою
Політолог та військовий експерт Дмитро Снєгирьов наголошує — Сили оборони України розширили можливості ураження тилових районів противника завдяки безпілотним системам і додатковим технологічним рішенням. За його даними, контроль відбувається на відстані дронами 150-200 км завдяки використанню БПЛА Hornet та аеростатів.
"Взяли під вогневий контроль трасу Донецьк-Маріуполь, Маріуполь-Бердянськ-Мелітополь і відповідно Чонгарський перешийок. Це так званий "сухопутний коридор". Створення сухопутного коридору було ключовим завданням так званої "СВО" (як в Росії називають загарбницьку війну проти України, — ред.)", — окреслює Снєгирьов масштаби ситуації.
Експерт виділив три основні наслідки вогневого контролю за логістикою РФ:
Блокування портової логістики Маріуполя та Бердянська
За оцінкою Снєгирьова, це суттєво обмежило використання морських маршрутів як швидкого та ефективного способу постачання.
Взявши під вогневий контроль цю локацію окупаційних військ Сили оборони України унеможливили використання портової інфраструктури Маріуполя, Бердянська. Це глубоководні порти, які окупанти використовували для передислокації та накопичення особового складу, важкої бронетехніки, БК і паливно-мастильних матеріалів з материкової території Росії безпосередньо на окуповані території
Падіння темпів наступу через проблеми з постачанням
За словами експерта, блокування транспортного шляху між окупованими районами Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської і АР Крим призвело до того, що російський темп наступу значно впав, адже "немає можливості підвезення БК, паливно-мастильних матеріалів і відповідно проведення ротації". Факт проблем у передових підрозділів змушені визнавати й окупанти. Снєгирьов наголошує, що ситуація є результатом комплексного впливу, зокрема і завдяки дистанційному мінуванню. "Проведення дистанційного мінування унеможливлює використання цієї траси, фактично блокує будь-яке переміщення техніки. На момент розмінування окупанти змушені перекривати значні ділянки цієї траси. Утворюються затори і відповідно по цих скупченнях важкої бронетехніки бензовозів, вантажівок з БК працюють ударні безпілотники української сторони", — пояснює експерт комплексний характер блокування логістики.
Паливна криза та знищення ключової інфраструктури
На окупованій території відчувається брак паливно-мастильних матеріалів. В Криму відпуск не більше 20 літрів на руки, а на Луганщині та Донеччині — 30 літрів, каже експерт, зауважуючи, що Крим наразі фактично без них. Також Сили оборони "вибивають" цю галузь і по-іншому, зокрема йдеться про знищення Феодосійської нафтобази — місця накопичення паливно-мастильних матеріалів та залізничний паром "Славянін", який курсував між окупованим Кримом та материковою Росією.
Ще один цікавий момент, на який звернув увагу Снєгирьов — росіяни стали заручниками своїх же контрзаходів стосовно Кримського мосту. Щоб знизити ризик, вони заборонили перевозити залізницею через цей міст паливно-мастильні матеріали.
Які ще логістичні маршрути окупантів опинилися під ударом
Снєгирьов також акцентував, що не тільки контролем над трасою на півдні обмежується вплив Сил оборони. Зокрема, почали працювати і по АЗС, щоб окупанти не могли їх використовувати і не тільки.
"Заблокована траса Луганськ-Дебальцеве. Це ключова логістика окупаційної армії, яка з'єднувала територію Росії з Луганської області, відповідно, далі на Донецьк і на Маріуполь. Ця траса наразі повністю заблокована", — каже Снєгирьов. Він також пояснив, що на межі Росії з окупованими територіями бензовози та військова техніка також стали легкою здобиччю українських безпілотників: "Росіяни стали заручниками своїх же дурнуватих рішень, щодо введення посиленого контролю на кордоні з так званими "новими територіями". Цим скористалося українське розвідтовариство".
Раніше "Телеграф" розповідав, що для Росії ключовим залишається захоплення Донеччини. Ворог заявляє про цілі — до кінця року, проте через гальмування на фронті РФ вдається до масованих ударів.