Без "бусифікації" та військових ТЦК на вулицях? У Раді розкрили плани Міноборони щодо мобілізації
- Автор
- Дата публікації
Є питання, які цифровізація не зможе вирішити
Реформування мобілізації в Україні наразі навряд чи передбачатиме відсутність груп оповіщення на вулицях. Адже фактично потреби фронту не зменшуються, а "бусифікація" дає хоч якийсь результат.
Про це "Телеграфу" розповів один з нардепів монобільшості, ознайомлений з концепцією реформи Міноборони. Детальніше читайте у матеріалі "Повістки в "Дії" і блокування рахунків? Як може змінитися мобілізація і чи зникнуть ТЦК з вулиць".
За словами співрозмовника, Міноборони проводить багато роботи з цифровізацією процесів, аби зняти напругу в суспільстві навколо мобілізації. Для цього хочуть процеси з вулиць перевести в електронний вигляд.
Але, на думку нардепів, знайомих зі змістом реформи, поки про радикальне реформування ТЦК важко говорити.
"Наскільки зараз зрозуміло, питання "бусифікації" вирішуватись не буде. Ситуація з закритими обличчями, вимкненими бодікамерами, примусом, не зупиниться, адже вона дає хоч якийсь результат", – зазначає джерело видання.
Схожу думку висловив й нардеп від монобільшості Олег Дунда: "Цифровізація можлива, але все ж таки навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі, і як вони цю роль будуть виконувати".
Депутати вважають, що разом з тим, нагальність мобілізаційних процесів буде вщухати. Завдяки все тій же цифровізації, але вже на рівні фронту.
"За словами міністра, до кінця року треба досягти, щоб в kill-zone замість людей, піхотинців, була система датчиків. Мовляв, ті люди, які зараз на передньому краї, потрібні тільки для того, щоб оповіщувати, що щось летить, ворог наступає тощо", – запевняє співрозмовник "Телеграфу".
За інформацією видання, реформа від Міноборони вже найближчими днями буде представлена широкому загалу. Втім, парламентарі ставляться до неї досить скептично.
Резюмуючи, Дунда каже: "Щось концептуально дієве ми навряд чи побачимо. Коли пропонуються ті чи інші зміни, моделі мобілізації, фактично ніколи не враховуються причини проблем. А не відповідаючи на причини, змінити нічого не можна. А чому ж у нас така проблема з мобілізацією? Можна підвищити заробітні плати, зробити терміни служби, та це не впливає на ефективність мобілізації. Для більшості тих, хто ухиляється, немає сенсу на скільки тебе призивають та на яку зарплатню: 20 чи 200 тисяч. Для них навіть один день в армії це смерть. В мізках закладено, що як тільки вони потраплять в армію, вони вмирають. І тому будь-які цифри для таких людей не мають жодного значення. І вирішити потрібно саме цю проблему. Щоб змінити в суспільстві сприйняття армії як неминучу смерть. А це вже не питання лише Міноборони. Це державна політика і рівень прем'єр-міністра, і президента".
Раніше "Телеграф" розповідав, хто з чоловіків в червні може втратити відстрочку та що робити, аби цього не сталось.