ТОП діпстрайків ЗСУ: 5 ударів, які завдали Росії мільярдних збитків і зірвали роботу цілих галузей

Від єдиного в країні гелієвого заводу до підприємств, без яких неможливо виробляти ракети

Українські далекобійні удари дедалі частіше вражають не просто військові об'єкти, а критично важливі підприємства, від яких залежать цілі галузі російської економіки. У 2026 році під атаками опинилися унікальні виробництва, газопереробні заводи, ключові підприємства військової електроніки та нафтопереробки.

Деякі з цих ударів уже призвели до багатомільярдних втрат, скорочення виробництва та проблем, які Росія не зможе швидко компенсувати. "Телеграф" зібрав наймасштабніші атаки останніх місяців та їхні наслідки для країни-агресора.

Оренбурзький гелієвий завод: удар по унікальному виробництву

У ніч на 24 червня підрозділи ССО завдали удару по Оренбурзькому гелієвому заводу. Підприємство виробляє близько 8,8 млн кубометрів гелію на рік і є одним із ключових виробників цієї сировини в Росії.

Саме гелій використовується у ракетній техніці, космічній галузі, авіабудуванні та низці високотехнологічних виробництв.

Навіть короткострокова зупинка цього унікального для РФ заводу здатна створити проблеми для цілих ланцюжків оборонної промисловості, які потребують безперервних поставок цього ресурсу.

Воронезький завод електроніки для ракет

22 червня українські сили завдали удару по підприємству у Воронежі, яке виробляє електронні компоненти для російських ракет, зокрема комплексів "Іскандер". Український Генштаб назвав його критично важливим елементом виробничого ланцюга російського ракетобудування.

Для Росії такі втрати особливо болючі, оскільки виробництво військової електроніки належить до найбільш дефіцитних напрямків. На відміну від палива чи металу, високоточні електронні компоненти не можна швидко замінити або наростити їх випуск.

Кожен збій у цьому секторі безпосередньо впливає на темпи виробництва нових ракет.

Саратовський нафтопереробний завод

Наприкінці травня Сили оборони підтвердили ураження нафтопереробного заводу у Саратові. Об'єкт має важливе значення для забезпечення паливом військової логістики та промислових регіонів Поволжя.

Особливість таких ударів полягає в тому, що вони створюють накопичувальний ефект. Навіть якщо окремий НПЗ відновлює роботу через кілька тижнів, російська промисловість змушена перерозподіляти потоки сировини, ремонтувати обладнання та витрачати додаткові ресурси на захист інших об'єктів.

Московський нафтопереробний завод

У червні під удар потрапили ключові установки Московського НПЗ. Особливу увагу українські сили приділили установкам первинної переробки нафти АВТ-6, які фактично є "серцем" підприємства. За даними аналізу пошкоджень, було уражено обидві головні технологічні лінії.

Для Росії це має не лише економічне, а й політичне значення. Московський НПЗ забезпечує паливом столичний регіон і вважається одним із найважливіших елементів енергетичної інфраструктури центральної частини країни. Атаки на нього демонструють вразливість навіть найбільш захищених об'єктів РФ.

Хімічний гігант "КуйбишевАзот"

Навесні 2026 року під ударом опинився хімічний комбінат "КуйбишевАзот" у Тольятті. Підприємство входить до числа найбільших виробників азотної хімії в Росії та має значення як для цивільної промисловості, так і для виробництва компонентів подвійного призначення.

Ураження великих хімічних виробництв також завдає Росії подвійного удару. З одного боку, виникають прямі збитки від пожеж і зупинки технологічних ліній. З іншого — зростають ризики для суміжних галузей, включно з виробництвом вибухових речовин, добрив та промислової сировини, що має значення для військової економіки.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, як Крим "упливає" від цивілізації після атаки і що там відбувається зараз.