Проблема не в мобілізації: соціолог про причину конфліктів з ТЦК та загрози для влади
- Автор
- Дата публікації
Війна формує нові відмінності серед українців
Події навколо конфліктів із співробітниками територіальних центрів комплектування (ТЦК), у тому числі інцидент у Львові 8 липня, не говорять про глибокий розкол українського суспільства. Але водночас вони вказують на зростання напруги через методи проведення мобілізації.
Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" сказав керівник Соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович. За його словами, традиційними розколами в нашому суспільстві були мовні, регіональні та геополітичні питання — українська та російська, Схід і Захід, вибір між Європою та Росією. Проте вже зараз цього нема. Суспільство стало більш єдиним у питаннях європейського курсу та підтримки української мови.
У цьому виникли нові відмінності. Одна з них пов’язана з відстанню лінії фронту. Українці, які мешкають на прифронтових територіях, відчувають наслідки війни гостріше, ніж ті люди, які перебувають у відносно віддалених регіонах.
Ще одна зона відмінностей – вікова. За словами Антиповича, старше покоління з одного боку має набагато менші вимоги до рівня життя, а з іншого — більш-менш захищене державою з погляду соціальної політики.
"А ось молодь, яка завжди була більш вільною, яка прагне і бажає будь-яких досягнень, зазвичай зараз зазнає значних обмежень, у тому числі через мобілізаційні заходи", — говорить він.
Говорячи про конфлікти навколо ТЦК, керівник "Рейтинг" наголосив, що йдеться не про розкол, а про "точку суспільної напруги".
"Це суспільна проблема. Йдеться не про сам факт мобілізації, а, швидше, про засоби та методи її проведення. Це стає точкою суспільної напруги. Подібні події, включаючи те, що ми бачимо в соціальних мережах і, зокрема, ситуацію у Львові, мають загальнодержавне значення. При цьому такі випадки можуть траплятися у будь-якому місті — подібне вже спостерігалося, наприклад, в Одесі. Тому це не точка розколу суспільства, а саме точка суспільної напруги", — пояснює Антипович.
Для розуміння ситуації:
У Львові пізно ввечері 8 липня на проспекті Червоної Калини (Сихівський район) розпочалася суперечка між цивільними та представниками ТЦК, пізніше до ситуації приєдналися правоохоронці. Суперечка була запекла, із застосуванням фізичної сили — одного з військовослужбовців ТЦК групою смикали за одяг, вимагаючи, щоб він зняв військову форму, а їхню машину перекинули і розбили. Повідомляється про постріли, попередньо це були попереджувальні, у повітря.
У Львівському обласному ТЦК та СП повідомили , що конфлікт розпочався, коли о 21:30 зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. Він виявився порушником обліку з 12 червня, його доставили до ТЦК і станом на північ 9 липня було направлено для проходження ВЛК. Група оповіщення, що залишилася на місці, зіткнулася із агресією групи невідомих осіб. "Ця група оточила службовий транспорт військовослужбовців, поводилася агресивно, суттєво пошкодила і, зрештою, перекинула службовий автомобіль", — йдеться у повідомленні. У ТЦК закликають пам'ятати, що справжній ворог — Росія, не піддаватися на провокації і дотримуватись комендантської години.
Наскільки загрожує така точка суспільної напруги
Олексій Антипович каже, що не став би оцінювати ситуацію як загрозу для самого існування українського суспільства. У даному випадку йдеться більше про загрозу для влади, оскільки невдоволення українців саме методами проведення мобілізації може призводити до зниження рівня підтримки та довіри до державних інституцій.
"Це не призводить до зниження мобілізації у ширшому сенсі. Але це знижує підтримку влади, довіру до влади, загальні настрої в суспільстві. Ми стаємо незадоволені тим, як живе українська держава, тим, що відбувається в Україні", — сказав співрозмовник.
Таким чином, про загрозу тут можна говорити насамперед із погляду настроїв у суспільстві. Але при цьому навіть ті люди, які виступають проти дій ТЦК, не обов’язково заперечують необхідність мобілізації та існування армії України.
Невдоволення мобілізацією не призводить до різкого падіння довіри до влади
Незважаючи на невдоволення громадян окремими аспектами мобілізації, рівень довіри до чинного президента України Володимира Зеленського залишається на досить високому рівні, згідно з даними соцопитувань та рейтингів.
За словами співрозмовника, ситуація з ТЦК — це лише один із чинників, який може впливати на ставлення суспільства до керівництва країни. А на оцінку влади впливають й інші чинники, зокрема переговори з міжнародними партнерами, очікування закінчення війни, а також успіхи Збройних сил України на фронті.
Тому незадоволення мобілізацією не визначає повного рівня підтримки влади.
"І в даному випадку, якщо говорити про останні роки, усі так звані дипстрайки вглиб Росії, вся палаюча Москва або палаючі нафтопереробні заводи, або блокада Криму, дуже позитивно сприймаються українським суспільством, адже таким чином у нас з’являється надія на те, що ми подолаємо ворога", — резюмував керівник Соціології.
Також і те, що відбувається на міжнародному рівні та успіхи у протистоянні з ворогом підтримують віру людей у перемогу, а водночас впливають і на рівень довіри до влади.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що скандали розгортаються не лише на етапі мобілізації — загибель новобранців за дивних обставин у штурмовому полку "Скеля" та можливі випадки фізичного насильства викликали суспільний резонанс.