Telegram поводиться з Україною, як гопник: Юрчишин про скандальні відео з ТЦК, гроші на телемарафон і трюк Ахметова

Одним з головних тригерів бюджету на 2026 рік стало продовження фінансування телемарафону, на який держава планує витратити більше 1,5 млрд гривень. Але чому попри низьку довіру і критику в телемарафон продовжують вливати кошти? Чи реально влада позбавила олігархів впливу на медіа та хто винен в тому, що в Україні і досі не заблокований російський Telegram? На ці та інші питання в інтерв'ю "Телеграфу" відповів народний депутат від фракції "Голос", голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

"Телемарафон – занадто дороге задоволення"

– Пане Ярославе, в бюджеті на 2026 рік знову заклали кошти на телемарафон. Чому?

– Влада і нещодавно от Михайло Подоляк (радник голови Офісу президента, — Ред.) вчергове пояснив, що вони розглядають телемарафон як ефективний механізм інформування суспільства.

– І ви з цим згодні?

– Насправді ми розуміємо, що це створення комфортного інформаційного середовища для Офісу президента і уряду коштом платників податків. Фактично купується лояльність власників приватних каналів. На жаль, тут позиція наших міжнародних партнерів достатньо нерішуча: вони засуджують наявність єдиного марафону, але готові з ним миритися до завершення війни, бо не можуть адекватно оцінити, як його наявність чи відсутність впливає на інформаційне середовище в Україні.

Довіра до марафону досить низька. Менше третини населення користуються ним як верифікованим джерелом інформації. І це одна з причин, чому переважна більшість інформації, часто, береться з анонімних Telegram-каналів. Я вважаю, це великою помилкою. Я ініціював зняття ресурсів з марафону і переспрямування їх на інші медійні потреби: підтримку "Суспільного", Національну Раду з питань телебачення і радіомовлення. Однак марафон далеко не єдина проблема в даному бюджеті. Найбільша його проблема – нереалістичність. І за таких умов єдиний марафон – занадто дороге задоволення, щоб просто мати собі комфортний інформаційний супровід.

– Як вам, до речі, ще одне пояснення Подоляка на користь існування телемарафону, мовляв, йде війна, рекламного ринку, як такого, немає, тому ми наче як повинні з Державного бюджету підтримувати ці канали.

– Максимально абсурдне пояснення. Немає рекламного ринку? Тоді давайте підтримувати малий і середній бізнес. Та чомусь ми це не робимо. Чи давайте вже інвестувати в позитивних блогерів, у них же теж реклами немає. Це наслідок того, що треба якось пояснювати те, що не є логічним. Від відсутності рекламного ринку страждають всі медіа, але чомусь ми підтримуємо конкретний перелік конкретних каналів, які увійшли в марафон (чи яким дозволили увійти). Регіональні канали розвивайтесь собі самостійно, нікого не гребе, що немає рекламного ринку. Інтернет-видання, будь ласка, вертіться, як хочете. А канали, які не пустили в єдиний марафон: "5 канал", "Еспресо", теж працюють без реклами, але ж працюють. Тому, в даному випадку, це хороша міна при поганій грі. Я розумію, що власникам приватних каналів це, звісно, максимально комфортно: не критикуєш владу (що канали, які увійшли в марафон, і не робили), а за це отримуєш бюджетні кошти. Їх інтерес зрозумілий, а який суспільний інтерес? Чому ми з вами з власної кишені маємо підтримувати приватні канали?

"Олігархи і далі контролюють медіа"

– Про ці приватні канали. За вашими оцінками, вплив олігархів на телеканали зберігається? У нас був закон про деолігархізацію, який, судячи з усього, прийняли саме для того, щоб позбавити олігархів впливу на свої ж медіагрупи. Це спрацювало?

– Вплив зберігається. При цьому, на таких каналах, як "Інтер" і "Ми-Україна", скоріш за все, додався ще й державний вплив. Попередні власники фактично поділилися медіаактивами з представниками владної команди.

Подоляк правий в тому, що телебачення залишається збитковим напрямком бізнесу і потребує інвестицій. Відповідно, те, що всі власники номінально переписали канали на своїх журналістів, менеджмент, це по суті нічого не міняє. Так, формально закон про боротьбу з олігархами виконаний. Притягнути до відповідальності Ахметова чи Коломойського неможливо, тому що є інші власники. Але якщо копнути глибше: чи це реальні власники, чи просто люди, на яких формально переписали систему власності?..

Питання в іншому. Зараз ризик невисокий. Олігархи зацікавлені в тому, щоб держава дофінансовувала [їхні медіа]. Відповідно, редакційна політика вибудовується так, щоб було якнайменше критики [влади]. Але це до пори до часу. Приблизно 30% населення користуються телебаченням. Переважно це старше покоління. А це дуже приваблива категорія виборців. Тому, ясна річ, що на виборах далеко не всі приватні канали будуть так само під одну дудку співати осанну діючій владі. Як були моменти критики президента на "1+1" під час активізації справи проти Коломойського. Тому опосередковано все показує, що олігархи і далі здійснюють вплив, і навряд чи вони цим впливом не скористаються під час перших повоєнних виборів.

– На прикладі каналу "Ми – Україна" можна довести, що це таки бізнеси Ріната Ахметова стоять за цим каналом? У вас є такі дані?

– По контенту ми можемо говорити, що цей канал точно близький до Ахметова. На жодному каналі немає такої кількості реклами благодійних і бізнес-ініціатив даної корпоративної групи. Стосовно прямих доказів, для цього потрібна активна робота фінмоніторингу, який не скажу, що працює належним чином. Тобто чи є достатні фінансові потужності у тих, хто зараз є офіційними власниками даного каналу. І аналіз дуже швидко покаже, що таких ресурсів, в принципі, у номінальних власників немає, відповідно, є приховані власники.

Чи зараз прицільно хтось займається аналізом цієї системи власності? Ні. Тому що поки державі комфортно, вона готова закривати очі на те, що наша деолігархізація фактично закінчилась просто зміною прізвищ власників каналів і більше нічим.

"Велика кількість роликів "бусифікації" – фейки"

– Давайте поговоримо про те, як в ЗМІ висвітлюється мобілізація. Тиражування випадків, так званої, "бусифікації", на вашу думку, це все ж таки про свободу слова, чи це, підіграти ворогу в його ІПСО?

– У нас велика проблема в тому, що держава самоусунулась від процесу мобілізації і роз'яснення суспільству процесу залучення людей до ЗСУ. І це дало можливості Росії, вкинути свої меседжі. Те ж слово "бусифікація". Це конкретно створений "вірус", який чітко і одразу дає емоційне забарвлення. Під це тиражувалася величезна кількість роликів. Частина з них мала хоча б якесь підґрунтя, а більшість, в принципі, були створені штучно чи змонтовані. І коли журналісти розвінчували такі випадки фейкових новин, то це все одно було підживленням ІПСО. Мовляв, виправдовуєтесь? Значить щось там точно є.

– А чому влада, як ви кажете, самоусунулась від мобілізації?

– Зрозуміла, що це дуже складний процес. На початку війни у нас тиражувалася ідея, що дуже скоро ми це питання вирішимо, і масової мобілізації буде не треба. Коли вперше в 2023 році прозвучала цифра, що нам треба залучити близько 500 тисяч нових військовослужбовців, президент це спростовував. А зараз ми розуміємо, що, насправді, цифри були аргументовані. Тоді Росія зробила все, щоб зірвати мобілізацію, і ми самі дали їй для цього достатньо підстав.

Чи були зловживання з боку окремих посадовців ЗСУ? Були. Чи були зловживання в процесі ВЛК? Приклад з Тетяною Крупою показує, що були. А влада, замість того, щоб вирішувати ці виклики, самоусунулася, даючи Росії можливість грати першим номером. І зараз це вже живе своїм життям. Зараз Росії в цій темі, можливо, вже і немає (хіба що ботів десь підсипати). І наша неготовність приймати складні рішення була використана Росією для того, щоб запустити дуже технологічно пропрацьовану спецоперацію. Те, що наші міжнародні партнери питають, а чи доцільно вам допомагати зброєю, коли у вас людей немає, це теж результат цієї спецоперації. Та не такі геніальні росіяни. Ми самі дали їм можливість.

– Я розмовляв на цю тему з Микитою Потураєвим і він сказав, що більшість таких відео "бусифікації" – це фейки. Інколи, зроблені навіть з використанням ШІ? Ви згодні з такою оцінкою?

– Знаю, що наші спецслужби робили дослідження. Не готовий сказати пропорції, але велика кількість – це справді маніпуляції. І дуже чітко прослідковується синтетичність появи такої інформації. Вона з'являється на невідомому, часто нещодавно створеному акаунті, і дуже швидко поширюється: ботами, фейковими акаунтами. А далі підключаються живі люди.

Показовим тут є поширення матеріалу про вбивство військовослужбовця у Львові. Описувалася сама подія і величезна кількість єхидних смайликів. Коли почали аналізувати, а хто ж це? Боти з В'єтнаму! Тобто зрозуміло, що це синтетика.

"Адміністрація Telegram спілкується як гопник"

– Вами, в тому числі, був ініційований процес якщо не повної заборони Telegram, то хоча б обмеження для окремих каналів соцмережі. Наче як були перемовини з адміністрацією Telegram. На якому етапі зараз цей процес?

– Адміністрація Telegram на певному етапі підключила пана Вонга (Ремі Вонг, за деякими даними, представник соцмережі, — Ред.) для комунікації з українською стороною.

– А це хто?

– Як виявилося – штучний інтелект. І вся комунікація зводилася до того, що ви нам пишіть, а ми подумаємо. Тоді був успішний випадок, коли Мінцифри домоглося блокування певного переліку російських маніпулятивних Telegram-каналів, але за допомогою платформ Apple і Google. І в цей же день Telegram "поклав" кілька ботів і сервісів державних служб України, які знаходилися в цій мережі. Така собі "ответочка". Це для розуміння, як у нас відбувається комунікація з Telegram. Тобто, це "гопницька" комунікація на рівні країни-агресорки. Можна виїхати з Росії, але Росія в тобі, на жаль, залишається. І це по Павлу Дурову максимально видно. Тому з Telegram все максимально складно.

Я більше очікую, що Telegram буде обмежений, скоріш за все, в європейських спільнотах. Зараз Єврокомісія розслідує реальну кількість користувачів Telegram, адже Telegram спеціально занижує кількість користувачів в країнах Європи. І тоді можна буде задіяти європейське регулювання. Це більш прозора система власності, зрозумілий алгоритм реагування на запити. Так, як працюють більш доброчесні мережі.

Стосовно України, Офіс президента банально боїться регулювати Telegram, оскільки Telegram дуже популярний. Наскільки це відповідально під час війни? Як на мене, повністю безвідповідально. Але маємо те, що маємо.

– Тобто правильно я розумію, що справа не в технічному боці питання, а у відсутності політичної волі для блокування цієї соцмережі?

– Тільки політична воля. Ми говорили з Держслужбою спецзв'язку, великими провайдерами. Вони говорять, що технологічно це можна зробити. Не так легко, як раніше з "Одноклассниками" чи "ВКонтакте", але цілком реалістично. Ми радилися з експертами Єврокомісії, з Радою Європи і вони самі нам нагадують, що якщо мережа становить загрозу національній безпеці, це наше суверенне право її обмежити. Тому це суто наявність політичної волі. А вона, на жаль, відсутня.

– Минулого року ви казали, що зверталися до податкової із запитом, чи платить Telegram податки в Україні? І чи платять податки окремо Telegram-канали, які продають там рекламу. Так платять чи ні? Що вам відповіла податкова?

– Максимально кумедна відповідь. Оскільки Telegram не верифікував свій офіс в Україні, то податкова не може встановити, хто з майже десятка юридичних організацій, які мають в своїй назві "Telegram" (латинкою чи кирилицею) є представником Telegram. Відтак, не можна сказати, чи Telegram щось платить, чи не платить.

Щодо реєстрації окремих каналів. Анонімні канали не реєструвалися в принципі. А ніби не анонімні довгий час не реєструвалися до моменту, поки ми не дозволили рекламу гемблінгу в зареєстрованих електронних ЗМІ. І для того, щоб можна було рекламувати ігорку на законних підставах, частина каналів почала реєструватися, а відтак, сплачувати певні податки. Але знову ж таки, переважна більшість цих послуг надається через криптовалюту і зовсім інші механізми. Тому, мізерні надходження з Telegram, якщо взагалі про них можна говорити.

– Ви звертались до Нацполіції з приводу російського мультфільму "Маша та Ведмідь". Поліція вам відповіла, що підтримає санкції. Окей, а що далі? На якому етапі впровадження цієї заборони? І чи запущений цей процес взагалі?

– Не лише поліція "за". Міністерство культури "за" і підтримує запровадження санкцій. СБУ вивчає питання. Центр протидії дезінформації активно включився в роботу. Єдине, що немає нікого, хто виніс би на РНБО рішення про запровадження санкцій. Я дуже сподіваюся, що СБУ подасть на санкціонування. Мені дуже прикро, що ні Нацполіція, ні Мінкульт не ініціювали подання з боку Кабміну. Ну якщо вони "за", то, напевно, не на словах, а на ділі варто блокувати цю історію.

– Нещодавно були нарешті відновлені трансляції засідань Верховної Ради. Розкажіть трохи про сам процес, який був достатньо довгим. Але чому? Хто був проти? Монобільшість?

– СБУ, УДО, ЗСУ діють за принципом чим менше подразників, тим краще. Чи є парламент ціллю? Є. Інформування про те, що парламентарі зібралися всі в одному місці становить небезпеку? Так. І тому, формально, підставою, чому тягнулася заборона, це була позиція наших служб. З ними велася дискусія, хоча вони і досі переконані, що це неправильне рішення, адже їхнє завдання мінімізувати ризики. Це формальна сторона. Неформальна – максимальний комфорт для представників не лише більшості, а й інших фракцій і груп, які не хочуть спілкуватися з медіа.

Та логіки закритості вже не було, адже мої колеги: Олексій Гончаренко, Ярослав Железняк і так вели прямі трансляції. Бо одна з функцій народного депутата – інформувати. І тут було питання, що ми утримуємо цілий парламентський канал, але маємо викривлену систему інформування. Якщо у журналістів є збалансований підхід і етичні стандарти, то політик буде показувати те, що йому вигідно, з акцентами, які йому вигідні. І це був якраз аргумент для монобільшості: популярності набувають ті, хто критикує ваші рішення. А у вас немає можливості показати, чому ви такі рішення пропонуєте. Ну мало хто з більшості підійде до Гончаренка і почне йому щось пояснювати. Та чи лунають зараз думки, що може нам знову закритися? Лунають. Не всі задоволені. Я ще можу зрозуміти безпекові служби, але наша стійкість, зокрема і в тому, що ми демократія, а не тоталітаризм, як Росія. Закриту владу в Україні підтримувати не будуть. Власне, чому і відбулася така демонізація Андрія Єрмака (десь заслужено, а десь перебільшена), тому що він сповідував відірваність влади від суспільства, закритість.

"Наше завдання, щоб жоден пропага*дон не був непоміченим"

– Ви зверталися до правоохоронців з приводу досьє на журналістів, які знайшли, в так званому "бек-офісі" Міндіча. Втім, правозахисники резонно зазначають, що інформація в цих досьє не з Google збиралася, а з закритих реєстрів, до яких мають доступ саме правоохоронці. Ви справді вважаєте, що правоохоронці здатні розслідувати чесно цю історію, якщо, вочевидь, самі до неї причетні?

– Чи вони здатні? Мусять. Бо вони працюють на наші з вами податки. Чи вони хочуть? Не хочуть. Чи є у нас механізми їх примусити це робити? Є. Я отримав відповіді від Офісу Генерального прокурора і ДБР. Вони включили "окуня" і сказали: ну, це ж не наша тема, це НАБУ, тому ми перенаправляємо лист в НАБУ. Хоча, насправді, розслідувати тиск і перешкоджання роботі журналістів, це не відповідальність НАБУ, а Нацполу під процесуальним супроводом Офісу Генпрокурора. Я чекаю відповіді від НАБУ, щоб якщо вони дозволять, оприлюднити інформацію, про яких саме журналістів мова. І тоді я буду з колегами спілкуватися, щоб вони подавали заяви про злочин. І тут будемо тиснути на правоохоронців: якщо вони не хочуть, будемо їх примушувати відкривати справи.

– Зараз будуть відбуватися судові засідання по справі колишнього пропагандиста каналів Медведчука Макса Назарова. А хто ще буде відповідати за пропаганду на каналах Медведчука? Бо видається так, що тільки Назаров потрапив під роздачу, але ж там був цілий пул журналістів.

– Хочу нагадати, що у нас кримінальне провадження проти Діани Панченко в активній фазі. Єдина проблема в тому, що вона встигла через окуповану територію втекти в Росію. Але її ресурси в Україні заблоковані. Так, вона віщає в Х, але її вплив суттєво впав порівняно з тим, що було раніше. Складність в тому, що зараз, якщо і будуть вироки, то заочні. Але, як мінімум, це не дозволить їй виїхати кудись в демократичну країну і точно створить незручності. Хоча б це.

Дуже часто, незважаючи на критичний вплив пропагандистів, їхні справи не є в пріоритеті, зокрема, і в СБУ. Другий момент – багато хто з пропагандистів максимально змінив риторику і намагається працювати виважено. А державна зрада чи загроза національній безпеці – це складний для доведення кримінальний злочин. І тут якщо вже йти, то йти впевнено і з хорошими аргументами. Тому шукаємо додаткові факти. Я закликаю тих, хто справді розуміє все зло, яке створили пропагандисти, проводити збір даних і виловлювати (часто в кеші) ті матеріали, які справді є пропагандистськими. Щонайменше, можна добитися блокування на YouTube і зменшити поширення. Якщо ми зараз не почистимо, то вони всі відродяться. І це буде в форматі Light-версії, мовляв, Захід нам не дуже допомагав, то, може, нам все-таки якось нейтральними бути? Налагоджувати комунікацію з сусідом, ми ж нікуди не дінемося, ми ж сусіди, "один народ" і все таке. Пропагандисти не мають себе відчувати спокійно в Україні, Європі, чи в будь-якій іншій демократичній країні. Це наше спільне завдання, щоб жоден пропага*дон не залишився непоміченим.