Поки один страждає від ударів, інший б’є рекорди із забудови: названо два найконтрастніші міста України

Розповідаємо, яке місто України найдепресивніше, а яке — найперспективніше

Під час війни назвати найдепресивніше чи найперспективніше місто України непросто. Єдиного офіційного рейтингу не існує, а на розвиток регіонів сьогодні впливає не лише економіка, а й безпека.

"Телеграф" вирішив поставити це питання нейромережі Chat GPT. На її думку, якщо порівняти обласні центри за об’єктивними показниками, то на протилежних полюсах сьогодні опиняються Херсон та Львів.

Херсон: місто, яке бореться за виживання

До початку повномасштабної війни у Херсоні проживало близько 280 тисяч осіб. Сьогодні, за даними громадської організації "ОПОРА", у місті залишається лише 64 401 мешканець. Тобто, населення скоротилося майже на 77%.

Ще більш показовою є вікова структура. Близько 66% мешканців віком від 60 років, 27% перебувають у працездатному віці, а дітей залишилося лише 7%. Така демографія серйозно ускладнює відновлення економіки: підприємствам не вистачає працівників, а малому бізнесу — покупців.

Ситуацію посилюють постійні російські обстріли. Після звільнення міста у листопаді 2022 року Херсон практично щодня зазнає артилерійських ударів та атак безпілотників. Саме фактор безпеки сьогодні залишається головною перешкодою для повернення мешканців та приходу нових інвестицій.

Це відбивається і на ринку праці. За даними Work.ua, середня пропонована зарплата у Херсоні становить близько 21 тис. грн. Для обласного центру це один із найнижчих показників у країні.

Майже зупинилося і житлове будівництво. Якщо до війни у місті регулярно відкривали нові житлові комплекси, то сьогодні ринок новобудов фактично завмер.

Все це робить Херсон найдепресивнішим обласним центром України саме в поточних умовах. При цьому причиною є не внутрішні проблеми міста, а наслідки російської агресії.

Львів: головний центр зростання

На протилежному полюсі перебуває Львів. Сьогодні тут мешкає близько 720 тисяч осіб, причому населення продовжує зростати завдяки переселенцям з інших регіонів країни.

Після початку повномасштабної війни місто Лева стало одним із головних центрів релокації українського бізнесу. Сюди переїхали сотні підприємств, офісів, IT-компаній та виробництв. Близькість до кордону Європейського Союзу значно посилила логістичне значення міста.

Це добре видно по ситуації на ринку праці. За інформацією Work.ua, середня запропонована зарплата у Львові становить близько 30 тис. грн, що приблизно на 43% вище, ніж у Херсоні.

Високою залишається й будівельна активність. За кількістю нових житлових комплексів Львів стабільно входить до лідерів України. Попри зростання вартості нерухомості, девелопери запускають нові проєкти, а попит на житло зберігається.

Економіка міста також значно стійкіша завдяки своїй диверсифікації. Тут активно розвиваються інформаційні технології, виробництво, логістика, медицина, освіта, торгівля та сфера послуг. Тому спад у галузі не надає критичного впливу на весь міський ринок.

Чому саме ці міста

Різниця між Херсоном та Львовом сьогодні пояснюється насамперед питанням безпеки. Херсон має у своєму розпорядженні вигідне географічне положення, портову інфраструктуру та потужний аграрний потенціал. Після закінчення війни він цілком може стати одним із ключових центрів відновлення півдня України. Однак поки що постійні обстріли не дозволяють бізнесу інвестувати, а мешканцям — повертатися додому.

Львів, навпаки, зумів скористатися своїм відносно безпечним розташуванням. Саме сюди перемістилася значна частина бізнесу, сюди переїжджають фахівці та студенти, а будівельна галузь продовжує розвиватись навіть під час війни.

Висновок

Якщо порівнювати українські обласні центри за об’єктивними показниками, сьогодні саме Херсон можна назвати містом, яке переживає найважчий період. Майже 77% жителів залишили місто, дві третини населення, що залишилося, — пенсіонери, а середня запропонована зарплата становить лише 21 тис. грн.

Водночас найперспективнішим виглядає Львів. Населення міста сягає близько 720 тисяч осіб, роботодавці пропонують у середньому 30 тис. грн, продовжується будівництво нових житлових комплексів, а економіка отримує додатковий імпульс завдяки припливу бізнесу, інвестицій та нових мешканців.

Саме тому ці два міста сьогодні найбільше наочно показують, наскільки сильно війна змінила карту економічного розвитку України.

Нагадаємо, однією з ідей, що обговорюються, є припинення вогню у два етапи: спочатку обмеження бойових дій зоною шириною 50–70 км по обидва боки від лінії фронту, а потім укладання ширшої угоди. Якщо йдеться про 50 км по обидва боки від лінії зіткнення, то буферна зона становитиме 100 км. У такому разі до неї потраплять не менше трьох обласних центрів, а саме: Харків, Херсон та Запоріжжя.