Війну можуть заморозити по лінії фронту: чим ризикує Україна

Корейський сценарій для України не новий, але начебто стає реальнішим. За інсайдерськими даними, Україна та США обговорюють можливе заморожування війни по лінії фронту. Однак це лише тимчасове рішення, яке має ряд суттєвих ризиків для нашої країни.

Про те, що подібна ідея обговорюється повідомили в The Economist. "Телеграф" за допомогою ШІ проаналізував, які є ризики та плюси для України в подібному рішенні та на що варто звернути увагу.

ЗМІ наголошує — це не означає, що мир близько, а лише відкриває вікно можливостей з більш вигідним положенням України. "Наразі відновилися неформальні переговори з Росією, і між Україною та командою Трампа підтримуються щоденні контакти. Однією з ідей, що обговорюються, є припинення вогню у два етапи: спочатку обмеження бойових дій зоною шириною 50–70 км по обидва боки від лінії фронту, а потім укладення більш широкої угоди", — йдеться в матеріалі.

"Телеграф" звертає увагу, якщо йдеться про 50 км по обидва боки від лінії зіткнення, то буферна зона становитиме 100 км. В такому випадку в неї потраплять щонайменше три обласні центри та великі міста — Харків, Херсон, Запоріжжя, Нікополь, Краматорськ, Слов’янськ.

Важливо, що журналісти The Economist наголошують: "Було б нерозумно очікувати, що Путін відмовиться від війни проти України, або вважати, що він не скористається будь-яким новим перебігом подій, навіть перемир’ям, для її продовження".

Що кажуть про терміни: з посиланням на українського чиновника, журналісти пишуть, що Росія навряд чи вживатиме заходів до жовтня, зокрема, через вибори в США та шанс отримати щось за підтримку Дональда Трампа. Йдеться, що найімовірніше — Росія тягнутиме час до весни, сподіваючись, що удари по енергетиці змусять Україну піти на поступки.

Ідея з’явилася саме зараз через поєднання прагнення адміністрації Дональда Трампа до дипломатичного прориву після зниження напруги навколо Ірану, обговорень на G7 щодо посилення тиску на Росію та пошуку переговорів, а також через затяжний характер війни, в якій жодна зі сторін не має швидкої переваги.

Чи реалістичний сценарій "заморозки"

На думку штучного інтелекту, такий сценарій може бути предметом переговорів, а не стабільним рішенням. Зупинити стрілянину — не найбільша проблема, а дотримання домовленостей після цього. Він порівняв створення буферної зони в Україні з корейською моделлю, коли війна формально не закінчилась, але припинені активні бойові дії.

ШІ впевнений — переговори про припинення вогню цілком реалістичні, проте стабільне врегулювання малоймовірне. Тож найбільш реалістичний сценарій — саме замороження війни на невизначений час.

Що означає для України та Росії припинення вогню

Україна від припинення вогню може отримати як позитивні, так і негативні результати. Зокрема, серед плюсів — зменшення людських втрат, потрібна перерва для економіки та енергосистеми, шанс покращити озброєння та розвивати військово-промисловий комплекс. Політичні позитивні наслідки також є — може збільшитись міжнародна підтримка через зменшення ризиків та продовжитись інтеграція до ЄС.

Що ж до негативних наслідків для України, то замороження лінії фронту та буферної зони призведе до того, що Кремль також матиме час на відновлення армії та економіки. При цьому Росія де-факто контролюватиме окуповані території та може оголосити про "досягнення цілей". Водночас міжнародна увага зміститься з України та виникне вікно можливостей для спроб тиску на Україну задля подальших поступок. Негатив для Росії в припиненні вогню також є — максималістичні цілі не досягнуті, частина санкцій може залишитись, а Україна триматиме західний курс, проте фактичні територіальні здобутки Кремль матиме час закріпити.

ШІ порівняв подібні ідеї з Мінськими угодами, адже припинення вогню без вирішення основних суперечностей не дає результату, а наразі розбіжності в позиціях суттєві. Для Києва ключове значення мали б гарантії безпеки, дієві інструменти контролю та санкційні механізми реагування у разі нової російської агресії.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Європейська Рада погодила відкриття першого кластера розділів у переговорах про вступ з Україною, що стало вивело процес із тривалого глухого кута. Водночас під час саміту в Брюсселі президент Євроради заявив про доручення відкрити дипломатичний канал із Росією з метою підготовки до захисту інтересів ЄС.