Між нападами та підтримкою: як у Польщі насправді ставляться до українців і що буде далі

Українсько-польські відносини останнім часом опинилися у складній ситуації

Україна не отримувала запрошення взяти участь у військовому параді у Варшаві, який відбудеться 15 серпня. Про це Міністерство оборони України повідомило "Суспільному".

Відносини України та Польщі останніми місяцями дедалі частіше опиняються у центрі суперечок. На тлі зростання кількості нападів на українців та політичних заяв про їхню депортацію виникає питання: чи справді польське суспільство розвернулося проти українців? "Телеграф" зібрав факти, які допомагають оцінити реальні настрої у Польщі.

Україну не запросили на військовий парад

Як повідомляє "Суспільне", 15 серпня у Варшаві відбудеться військовий парад до Дня Збройних сил Польщі. Він стане найбільшим в історії країни: участь у ньому візьмуть близько 1800 військових, понад 300 одиниць наземної техніки та близько 60 літальних апаратів.

До заходу долучаться військовослужбовці США, Канади, Австралії, Литви, Естонії, Швеції, Румунії та інших країн. Найбільшу групу серед іноземних військових становитимуть французи, зокрема підрозділ Іноземного легіону.

При цьому Україна запрошення на парад не отримувала.

Що показують настрої поляків

Одним із показників зміни суспільних настроїв стало свіже опитування IBRiS, результати якого опублікувала польська газета Rzeczpospolita.

Поляків запитали, чи повинна країна депортувати українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи. 67% респондентів відповіли ствердно, тоді як 23% виступили проти. Серед останніх 12,2% обрали варіант "скоріше ні", а 11,2% — "однозначно ні".

Найбільше таку пропозицію підтримують прихильники правих політичних сил — 79%. Водночас навіть серед тих, хто вважає себе прихильником лівих, за депортацію висловилася більш ніж половина опитаних.

Питання українців дедалі активніше використовують і в польській політиці. Посол України у Польщі Василь Боднар в інтерв'ю "Суспільному" заявив, що окремі політики роблять українське питання частиною своєї передвиборчої риторики.

"Частина політичних сил використовує українську тему для досягнення своїх політичних цілей. І це відбивається, звичайно, на поведінці звичайних громадян", — сказав дипломат.

За його словами, українське питання залишатиметься актуальним і напередодні парламентських виборів у Польщі у 2027 році.

Напади на українців продовжуються

За даними, які наводить "Радіо Свобода", у першому півріччі 2026 року українці подали до польської поліції на 30% більше скарг, ніж за аналогічний період минулого року.

Йдеться про напади та інші прояви агресії проти українців. Ситуацією зацікавилася і Європейська комісія — там стежать за тим, як Польща виконує європейські правила щодо боротьби з ксенофобією та злочинами на ґрунті ненависті.

Водночас посол Боднар наголошує, що польські правоохоронці та суди реагують на такі випадки відповідно до закону. Українцям, які стали жертвами нападів або образ, він радить фіксувати інциденти на відео.

"Краще знімайте, бо це доказ в суді", — зазначив дипломат.

Не всі поляки підтримують жорсткішу політику щодо українців

На тлі цих новин важливо враховувати іншу тенденцію — частина польського суспільства відкрито виступає проти ксенофобії.

Як повідомляє "Суспільне", 7 серпня у Варшаві відбулася демонстрація проти ненависті до іноземців та національних меншин. Учасники передали до канцелярії прем'єр-міністра Дональда Туска та Міністерства внутрішніх справ петицію, яку підписали понад 11 тисяч людей.

Автори документа вимагають від влади, зокрема:

• ефективніше переслідувати злочини на ґрунті ненависті;
• протидіяти так званим патрулям самосуду;
• запровадити державну програму боротьби з ксенофобією та дезінформацією;
• забезпечити правову та психологічну допомогу жертвам нападів;
• посилити захист від дискримінації.

9 серпня акції під гаслом "Не будь байдужим" відбулися вже у 22 містах Польщі. Зокрема, демонстрації пройшли у Варшаві, Кракові, Гданську, Познані, Вроцлаві, Катовіце, Жешуві, Любліні, Лодзі, Щецині, Білостоку та Кельце.

Їх учасники виступали проти нападів на українців та проявів ненависті до іноземців і національних меншин.

Україна теж планує працювати над ситуацією

Водночас Київ не залишає без уваги погіршення ставлення до українців у Польщі. За даними Dziennik Gazeta Prawna, адміністрація президента Володимира Зеленського готує кампанію для покращення іміджу України в польському суспільстві.

Її мета — заручитися підтримкою тієї частини поляків, яка прихильно ставиться до українців, нагадати про історичні зв'язки між двома країнами та наголосити на серйозності загрози з боку Росії.

Як зазначає видання, одним із варіантів, від якого Київ відмовився, була конфронтація з Польщею на рівні інституцій Європейського Союзу.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що Польща стає все більш токсичною для українців.