Від нападів до паплюження прапору та Зеленського: Польща стає все більш токсичною для українців

Антиукраїнські настрої у Польщі стають дедалі помітнішими: посилюються як політичні нападки, так і випадки агресії щодо українців у повсякденному житті. На цьому тлі кандидатка на посаду мера Кракова Маріанна Шрайбер опублікувала чергове провокативне відео, у якому показала портрет президента України Володимира Зеленського з домальованими вусами, схожими на вуса Адольфа Гітлера, та озвучила антиукраїнські заяви.

У відео Шрайбер згадує події Волинської трагедії та робить заяви, які можуть розпалювати ворожнечу щодо українців, зокрема вона порівнює сучасну Україну з нацистською Німеччиною.

"Бандеровці — це не герої, це ганьба для людства. На жаль, навіть через стільки років ми так і не дочекалися вибачень. Навпаки, є люди, які у своїй країні роблять з них героїв. Колись ми казали, що жоден німець не буде плюватися нам в обличчя. Сьогодні те саме роблять бандерівці", — сказала Шрайбер.

Вона додала, що поляки "ніколи не пробачать" події, пов’язані з "Кривавою неділею", та заявила: "Місце людей, які прославляють злочинців, — на смітнику історії". На цих словах вона зім'яла карикатуру та викинула у смітник.

Це не перша антиукраїнська провокація Маріанни Шрайбер. Раніше вона розпочала свою кампанію за посаду мера Кракова зі скандального відео, створеного за допомогою штучного інтелекту. У ролику вона нібито знімає з будівлі краківської мерії прапори України та Європейського Союзу, а прапор ЄС викидає у смітник.

"Коли я стану мером Кракова, я приберу прапори Євросоюзу та України з міських будівель. Залишиться лише біло-червоний прапор. У школи повернуть хрести — символ нашої віри та ідентичності. Кінець покірності Брюсселю та чужій пропаганді. Краків буде польським", — йшлося у ролику.

Тоді головний редактор краківського сайту новин Love Krakow Патрик Саламон зазначав, що Шрайбер — маргінальна фігура, яка використовує скандали для привернення уваги.

Хто така Маріанна Шрайбер

Маріанна Шрайбер — блогерка, модель, учасниця фрік-боїв та політична активістка, колишня дружина польського політика від партії "Право і справедливість" Лукаша Шрайбера, який у 2019 році був міністром у другому уряді Матеуша Моравецького. Набрала контингент прихильників завдяки участі у телешоу ("Freak Fight" та ⁠"Top Model") та скандалам, наприклад — атакувала вогнегасником екоактивістів. Вона не цуралась гомофобних висловлювань, проте потім змінила позицію та почала виступати проти мігрантів. Вочевидь, зараз вона хоче заробити політичні бали на антиукраїнських настроях.

Наразі Краковом керує призначений прем'єром комісар після того, наприкінці травня мера Александра Мішальського відкликали з посади через референдум. Позачергові вибори мера Кракова відбудуться 24 серпня 2026 року.

Що зараз відбувається в Польщі

У Польщі спостерігається зростання антиукраїнських настроїв, через які вже сталось кілька атак. Вони посилюються через напругу навколо історичної пам'яті, зокрема теми Волинської трагедії, та штучно роздмухуються багатьма політиками в Польщі. Серед наслідків — напади, в тому числі на неповнолітніх. Зокрема, в Бєльсько-Бялій чоловік словесно ображав дівчат-підлітків в автобусі через українське походження, кричав "Spierdalaj na Ukrainę!" ("Спердаляй в Украину"), називав їх повіями та торкався одної із дівчат. Підліткам близько 12 років.

Gardzę takimi Polakami. Ruszanie dziecka tylko dlatego, że pochodzi z Ukrainy to totalne dno.
Zróbcie mu sławę w internecie. Niech ma to na co zasłużył. pic.twitter.com/fpxjSGxsJV

— Mateusz Rybak (@mateusz_rybak1) July 12, 2026

"Ми стежимо за тим, що з’являється в Інтернеті, і натрапили на вищезгаданий запис. У Бєльсько-Бялій немає і не буде місця для ксенофобії", – сказав tvn24.pl заступник комісара Славомір Коцур, прессекретар Головного управління поліції міста, повідомивши про початок розслідування. Польські ЗМІ кажуть, що це водій міського транспортного підприємства і до нього буде застосоване дисциплінарне стягнення.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Україна та Польща в липні можуть увійти у новий виток напруженості в стосунках, зокрема і через річницю Волинської трагедії.