Пенсію вимагають повернути: коли доведеться платити, а коли можна відбитися

Читать на русском

Чому суди скасовують рішення ПФУ про стягнення переплат пенсій, і що робити, якщо такий лист прийшов вам

Пенсіонерка з Кіровоградщини отримала вимогу ПФУ повернути понад пів мільйона гривень пенсії. Суд визнав рішення фонду незаконним, і це не єдиний такий випадок.

Про те, коли пенсіонер справді зобов'язаний повернути "переплачену" пенсію, а коли вимога ПФУ незаконна, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповіла адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення Вищої школи адвокатури Катерина Цупка.

Що таке "переплата" пенсії та чому це стає проблемою для тисяч українців

Щороку пенсіонери отримують листи від ПФУ з вимогою повернути гроші, які нібито були виплачені їм понад належну суму. Мова йде не про сотні гривень, а часто про десятки і навіть сотні тисяч.

Переплатою пенсійне законодавство називає суму, виплачену пенсіонеру понад розмір, установлений законом, з урахуванням усіх надбавок, підвищень та доплат. Таке визначення закріплене в постанові правління ПФУ від 21.03.2003 № 6-4.

Причина листа буває різною: помилка кадровика, зміна групи інвалідності через кілька років, перерахунок зарплати десятиліттями пізніше чи навіть внутрішній лист самого фонду. Головне питання, яке визначає долю такого спору, звучить так: хто винен у тому, що сталося.

Коли пенсіонер справді зобов'язаний повернути гроші

Закон дає чітку відповідь на це питання. "Переплата може виникнути з вини отримувача пенсії при неповідомленні або несвоєчасному повідомленні про обставини, які впливають на її розмір або на право отримання", каже адвокатка Катерина Цупка.

Йдеться про конкретні життєві ситуації, коли саме пенсіонер повинен був повідомити фонд, але цього не зробив:

  • працевлаштування або підприємницька діяльність — якщо це впливає на надбавки для непрацюючих пенсіонерів;
  • переїзд в іншу місцевість — наприклад, втрата права на надбавку за проживання в гірському районі чи зоні радіоактивного забруднення;
  • відрахування з вишу або перехід на заочну форму навчання — при пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
  • зміна статусу — позбавлення статусу учасника бойових дій, ветерана війни чи інваліда;
  • працевлаштування на посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років. У такому разі виплата пенсії за вислугу років припиняється.
Катерина Цупка

Про будь-яку з цих змін людина зобов'язана повідомити ПФУ протягом 10 днів, особисто або через вебпортал фонду.

Є й другий сценарій, коли повернення грошей неминуче, і він жорсткіший. "Переплата пенсії може виникнути як наслідок свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера", зазначає Катерина Цупка, маючи на увазі подання недостовірних документів або зняття коштів померлого пенсіонера з картки.

В обох випадках висновок однозначний: якщо людина сама приховала інформацію чи обманула фонд, повертати доведеться.

А якщо винен не пенсіонер, а система

Зовсім інша ситуація складається тоді, коли помилку допустив хтось інший: кадровик, лікарська комісія чи сам ПФУ. Тут закон стає на бік пенсіонера.

"Якщо переплата є наслідком рішень або помилок державних органів, на які пенсіонер не мав жодного впливу, обов'язок відшкодування на нього не може бути покладено", —

Юридичну основу такого захисту дає стаття 1215 Цивільного кодексу України. Вона забороняє повертати пенсію, якщо вона виплачувалась добровільно, без рахункової помилки з боку виплатника і без недобросовісності самого пенсіонера.

У пенсійних відносинах діють дві презумпції: документи, подані для призначення пенсії, вважаються дійсними, а сам заявник — добросовісним. Спростувати ці презумпції може лише доказ того, що людина навмисно отримувала гроші без законних підстав.

Хто мусить довести провину: пенсіонер чи фонд

Тут відповідь однозначна: тягар доведення лежить на ПФУ, а не на пенсіонері.

Фонд повинен документально підтвердити, що людина зловживала правом або подала неправдиві дані. Сам пенсіонер нічого доводити не зобов'язаний, навпаки, його добросовісність презюмується законом, доки не доведено протилежне.

Це змінює тактику захисту: не пенсіонер шукає докази своєї невинуватості, а орган ПФУ мусить обґрунтувати рішення про стягнення конкретними фактами зловживання.

Що таке "рахункова помилка" і чому це не те, що ви думаєте

Формулювання "рахункова помилка" часто плутають з будь-якою помилкою фонду в розрахунках. Але це не так.

Судова практика послідовно визначає рахункову помилку як технічну, арифметичну неточність при обчисленні. А от неправильне застосування закону, помилковий облік стажу, коефіцієнта чи зарплати рахунковою помилкою не є. Це вже помилка правового чи адміністративного характеру, і вона не покладається на плечі пенсіонера.

Якщо фонд неправильно порахував відсоток чи невірно тлумачив норму закону, це проблема фонду. Стягнути таку "переплату" з людини він не має права.

Строк давності: чи можна вимагати гроші за 2016 рік у 2026-му

З моменту, коли пенсіонер отримав лист-вимогу чи рішення про утримання з пенсії, він вважається таким, що дізнався про порушення своїх прав. Саме з цієї дати починається відлік шестимісячного строку для оскарження дій ПФУ до адміністративного суду, згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства.

Водночас практика показує: фонд може виставити вимогу за подіями багаторічної давнини. В одній зі справ ПФУ переглянув розмір зарплати позивача за червень 1986 року, тобто майже 40-річної давнини подію. Час, що минув, тут ролі не грає: якщо переплата виникла не з вини людини, головним залишається питання вини, а не дата події.

20% чи всі 50%: скільки ПФУ може забирати з пенсії щомісяця

Якщо ПФУ ухвалює рішення про примусове стягнення, воно реалізується через щомісячні відрахування з пенсії. Закон встановлює межі: до 50% пенсії можна утримувати за аліментами чи шкодою від розкрадання майна, для решти стягнень діє ліміт у 20%.

Є й важливе застереження, яке різко посилило захист пенсіонерів. Рішенням Конституційного Суду України від 22.03.2023 № 3-р(ІІ)/2023 визнано неконституційними норми, які дозволяли знижувати пенсію нижче прожиткового мінімуму через відрахування.

Незалежно від того, яку норму застосовує ПФУ, розмір відрахувань не може опускати виплату нижче встановленого прожиткового мінімуму. Рішення, яке цього не враховує, підлягає оскарженню.

Що робити, якщо прийшов лист із сумою боргу

Отримання листа про "переплату" ще не означає, що гроші доведеться віддавати. Головне — не панікувати й не сплачувати одразу без аналізу підстав вимоги.

Алгоритм дій:

  1. Уважно прочитати рішення: з'ясувати, яку саме статтю закону та які факти зловживання наводить фонд.
  2. Перевірити, чи є реальна вина: чи справді пенсіонер приховав інформацію або подав недостовірні дані.
  3. Не поспішати сплачувати добровільно, якщо підстави сумнівні. Добровільна сплата ускладнює подальше оскарження.
  4. Звернутися до ПФУ із заявою про скасування рішення або про незгоду з підставами виникнення боргу.
  5. Зафіксувати дату отримання рішення: від неї рахується строк на оскарження.

Куди скаржитися: до вищого органу ПФУ чи одразу до суду

Оскаржити рішення можна двома шляхами — адміністративним і судовим, і вони не виключають один одного.

Спершу можна звернутися до органу ПФУ вищого рівня протягом одного року з моменту рішення, але не пізніше місяця з часу ознайомлення з ним. Фонд зобов'язаний розглянути скаргу протягом місяця, а в разі складних питань — до 45 днів.

Якщо адміністративне оскарження не допомогло, залишається тримісячний строк для звернення до суду з моменту вручення відповіді на скаргу. Пенсіонер також має право піти до суду одразу, без попереднього звернення до вищого органу фонду.

Головні докази, які варто зібрати: усі документи про призначення пенсії, листування з ПФУ, довідки МСЕК чи інші підстави нарахувань, а також саме оскаржуване рішення про стягнення.

Чотири справи, які Пенсійний фонд програв у 2026 році

Актуальна судова практика дає пенсіонерам вагомі аргументи для захисту.

105 тисяч гривень за "роботу", якої не було. Колишнього прокурора незаконно звільнили у 2014 році, а суд поновив його на посаді лише в 2018-му, заднім числом, з дати звільнення. Весь цей час чоловік отримував пенсію за вислугу років. ПФУ вирішив, що це переплата, адже формально людина "вже працювала" з 2014 року. У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 у справі № 640/1112/21 суд не погодився: обов'язок повідомити про працевлаштування міг виникнути лише після фактичного видання наказу про поновлення у квітні 2018 року. Жодних зловживань позивача суд не встановив.

Медична комісія передумала, а платити мала пенсіонерка. Через два роки після призначення пенсії по інвалідності ІІ групи медична комісія переглянула висновок і заднім числом визначила лише ІІІ групу за минулий період. ПФУ вимагав повернути 47,6 тисячі гривень. Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі № 120/13744/25 (постанова від 07.08.2026) став на бік жінки: повідомляти фонд про результати огляду зобов'язана МСЕК, а не сам пенсіонер, який навіть не отримує виписку з акта огляду на руки, це прямо забороняє закон.

Фіктивна довідка, борг за вісім років і 552 тисячі гривень. Найгучніший із чотирьох випадків: чоловік отримував пенсію по інвалідності з 2015 року, а у 2025-му уповноважений орган скасував інвалідність від самого початку, визнавши документ фіктивним. ПФУ у Кіровоградській області вирішив стягнути 552,4 тисячі гривень за майже вісім років. Третій апеляційний адміністративний суд (справа № 340/7443/25, постанова від 29.07.2026) вказав: фіктивний документ видала державна установа, а не пенсіонер. Суд сформулював принцип — негативні наслідки помилки органу повинна нести держава, а не добросовісний отримувач пенсії.

Зарплата 1986 року, переглянута через 40 років. Ліквідатор аварії на ЧАЕС отримав вимогу повернути 34 тисячі гривень після того, як ПФУ самостійно, на підставі внутрішнього листа, переглянув розмір його заробітної плати за червень 1986 року. Другий апеляційний адміністративний суд визнав стягнення незаконним (справа № 440/1768/26, постанова від 24.06.2026): самостійний перерахунок фонду на власних внутрішніх документах не є ані зловживанням пенсіонера, ані недостовірними даними страхувальника.

Позиція Верховного Суду: підстав для стягнення лише дві

У згаданих рішеннях суди систематично посилаються на усталену практику Верховного Суду, зокрема у справах № 489/205/16-а, № 487/3380/16-а, № 761/41107/16-а, № 638/10460/17 та № 688/742/17.

Ця практика визначає: перелік підстав для стягнення переплати є вичерпним. Це або зловживання самого пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних. Ані перегляд групи інвалідності, ані внутрішній перерахунок фонду, ані ретроспективне поновлення на роботі не дають ПФУ права вимагати гроші назад.

Коли платити доведеться, а коли є шанс відбитися

Повертати гроші доведеться, якщо пенсіонер сам не повідомив фонд про зміну обставин (роботу, переїзд, зміну статусу) або подав недостовірні документи.

Є хороші шанси відбити вимогу, якщо причина переплати — помилка ПФУ, кадровика, медичної комісії чи будь-якого іншого органу, на дії якого пенсіонер не впливав. Закон і суди в такому разі послідовно на боці людини: провину повинен доводити фонд, а не пенсіонер, і презумпція добросовісності діє, доки протилежне не доведено в суді.

Лист із сумою боргу — не вирок, а привід уважно розібратися в підставах вимоги й, за потреби, оскаржити її.