Депортація можлива, але… Чи може Україна дістати ухилянтів за кордоном
- Автор
- Дата публікації
Наразі ЄС надає захист, згідно з базовими правами людини незалежно від її військово-облікового статусу в Україні.
Українців, які порушили правила військового обліку, теоретично можуть екстрадувати або депортувати в Україну. Проте лише за кримінальні правопорушення, а не за сам факт відсутності даних про військовий облік в Україні.
Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів військовий адвокат Роман Лихачов. За його словами, прецедентів з екстрадицією за відсутність даних про військовий облік в міжнародній практиці поки ще було.
Детальніше читайте в матеріалі "Телеграфа": Повістка на стару адресу і розшук: юрист розповів, що насправді чекає на чоловіків у консульствах
Адвокат наголосив, що процедури екстрадиції, депортації та міжнародного розшуку проводяться згідно з міжнародним законодавством щодо кримінальних правопорушників. А порушники військового обліку не є такими.
"Питання повернення людей в Україну за порушення правил військового обліку, а це адміністративна відповідальність, поки що не допускається, і чіткої міжнародної системи для цього немає," — пояснив Лихачов.
Водночас, за його словами, якщо людина за кордоном допустила окреме порушення законів приймаючої країни або не стала на облік в міграційній службі, чи не оформила закордонний паспорт. Також це стосується і кримінальних правопорушень в європейських країнах. В таких випадках депортація в Україну теоретично можлива, але вже з причин, які безпосередньо не пов'язані з військовим обліком.
"Кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли дії кваліфікують як ухилення від мобілізації. Тоді теоретично можуть оголосити і міжнародний розшук — хоча це "дуже важка процедура" і подібних прецедентів поки не було. На даний час процесу обміну даних безпосередньо з іноземними країнами, наскільки я розумію, немає. Але постанова (№981 від 29 липня 2026 року, яка змінює порядок надання консульських послуг чоловікам 18-60 років за кордоном — ред.) формально створює підстави для обміну даних у майбутньому," — зазначив Лихачов.
Він наголосив, що відсутність даних про військовий облік сама по собі не позбавляє людину тимчасового захисту чи посвідки на проживання в ЄС. Адже, за загальними правилами, країна, яка надає захист, дотримується прав людини незалежно від її військово-облікового статусу в Україні.
"Хоча тренд намічається новий: деякі країни вже цікавляться даними про військову службу під час розгляду заяв на захист. Раніше таких випадків у світі мені невідомо. Тому Україна створює певні напрацювання щодо надання захисту. Побачимо, як це працюватиме на практиці," — резюмував Лихачов.
Раніше "Телеграф" розповідав, що у Раді заговорили про серйозні зміни в мобілізації, які торкнуться призовного віку.