У Європі пробачили двох друзів Путіна: хто вони такі і що не так

Заходи проти цих двох осіб було введено ще 2022 року

ЄС не продовжив санкції проти російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, які мають тісні зв’язки із главою Кремля Володимиром Путіним. Однак Україна не бачить підстав, які б могли пояснити таке рішення, поки Росія продовжує війну.

Про це повідомляє кореспондент "Телеграфа", посилаючись на слова уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка.

"Ми вважаємо дуже дивним рішення ЄС не продовжувати санкції проти Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Ми не бачимо змін обставин, які б могли це виправдати. Росія продовжує війну, а їхні зв'язки з Кремлем, які були серед підстав санкцій, нікуди не зникли. Особливо дивно це виглядає на тлі посилення санкційного тиску з боку США та прийняття "пекельних санкцій", — сказав він.

Власюк додав, що Росія намагається розколоти єдність Євросоюзу і важливим завданням є не дати цій тріщині розійтися і перетворитися на ослаблення загальної політики санкції.

"Скасування обмежень проти окремих російських бізнесменів не має стати новою практикою. Саме тому ми пропонуватимемо нові санкційні рішення, зокрема, щодо російських олігархів, пов’язаних з російським ВПК, які досі не перебувають під санкціями. Зараз важливо зосередитися на посиленні санкційного тиску на Росію", — зазначив уповноважений.

Україна цінує рішення ЄС про продовження ще на 36 місяців санкцій проти осіб та організацій, які відповідальні за

"Водночас ми цінуємо рішення ЄС продовжити ще на 36 місяців санкції проти осіб та організацій, відповідальних за підрив територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Це важливе рішення, яке дає санкційному режиму необхідну довгостроковість", — підсумував він.

Як раніше повідомляло агентство Reuters, ініціаторами виключення Усманова виступила Франція, а Фрідмана Люксембург.

Санкції проти цих двох осіб були введені ще 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та передбачали заборону на поїздки до ЄС, обмеження на фінансові операції та заморожування активів у країнах блоку.

До речі, рішення щодо Усманова нібито супроводжувалося дипломатичним тиском на Францію з боку Азербайджану. Париж, як кажуть джерела агентства, приватно нібито пов’язував питання Усманова з долею двох громадян Франції, які перебувають під вартою в Азербайджані.

Хто такий Алішер Усманов

Алішер Бурханович Усманов – російський підприємець та мільярдер узбецького походження. Народився 9 вересня 1953 року в місті Чусті, Узбецька РСР.

Усманов є одним із найбагатших бізнесменів Росії, засновником USM Holdings, який контролює активи в металургійній, гірничодобувній, телекомунікаційній та інтернет-індустріях. Був колишнім власником значного пакету акцій футбольного клубу "Арсенал" (Лондон) та засновником благодійного фонду "Мистецтво, наука та спорт". Також обіймав посаду президента Міжнародної федерації фехтування з 2008 до 2022 року.

Його бізнес-імперія складається з таких компаній як "Металоінвест" (металургія та гірничодобувна промисловість), "Мегафон" (телекомунікації), Mail.ru Group (інтернет-компанія). 2022 року потрапив під санкції США, Великобританії та ЄС через російське вторгнення в Україну. За різними оцінками його статки оцінюються в кілька мільярдів доларів, що робить його одним з найбагатших людей Росії.

28 лютого 2022 року Рада ЄС ввела проти нього санкції за "дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України". До санкцій приєдналися Великобританія, США, Японія, Канада та Австралія, а з 16 березня Усманов перебуває у списку пріоритетного контролю санкцій США. Також знаходиться під санкціями Швейцарії, України та Нової Зеландії.

З 19 вересня 2022 року, на підставі указу президента України Володимира Зеленського, перебуває під санкціями України.

12 квітня 2023 року США та Великобританія ввели чергові санкції проти пов’язаних з підсанкційним Усмановим компаній, а також компаній та осіб, які були ідентифіковані як такі, що допомагають обходити Усманову раніше накладені на нього санкції.

Хто такий Михайло Фрідман

Михайло Фрідман є уродженцем Львова та російським олігархом.

В Україні він разом з іншими росіянами володів "Альфа-Банком Україна" — дочірнім банком російської "Альфа Груп", який працює в Україні з 1992 року, і входить до ТОП-5 вітчизняних банків за розмірами активів.

2015 року Фрідман оголосив про придбання чеського онлайн-банку Zuno.

У січні 2018 року Михайло Фрідман потрапив до так званого "кремлівського списку" Мінфіну США. Проте сам документ не був списком санкцій і не вводив обмежень проти включених до нього осіб.

У перші дні повномасштабного вторгнення він засудив війну, що, втім, не врятувало його від міжнародних персональних санкцій та арешту корпоративних прав Альфа-Банк Україна.

З 28 лютого 2022 року перебував під санкціями Європейського союзу — як особа, яка "активно підтримувала матеріально чи фінансово та отримувала вигоду від російських керівників, відповідальних за анексію Криму та дестабілізацію України".

15 березня 2022 року санкції проти Фрідмана, а також інших головних акціонерів Альфа-Груп були введені Великобританією.

19 квітня 2022 року Фрідмана внесено до списку санкцій Канади "близьких соратників режиму" за його "співучасть у невиправданому вторгненні Росії в Україну".

Раніше, 14 березня 2022 року, за аналогічними підставами Фрідман потрапив до списків санкцій Австралії.

Влітку 2022 року навколо Михайла Фрідмана виник інформаційний галас – з’явилася інформація про нібито отримання ними українського громадянства, щоб позбавитися санкцій, що було спростовано в Офісі президента.

11 серпня 2023 року Фрідман потрапив під блокуючі санкції США і був включений до списку санкцій проти "відомих представників російської фінансової еліти" за участь у роботі фінансового сектору російської економіки.

На початку грудня 2025 року Фрідман подав позови до Великобританії, Люксембургу та України з метою отримання компенсації за свої націоналізовані та заморожені активи. У Люксембурзі Фрідман оскаржує рішення влади про введення проти нього санкцій та вимагає компенсацію у розмірі €13,8 млрд.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що означають "пекельні" санкції проти РФ, підписані Трампом.