США допомагають РФ робити балістику? У Зеленського розповіли, як "збиватимуть" ракети санкціями

На тлі відсутності реальної антибалістики проти російських ракет Україна розробила санкційний план, який в теорії повинен суттєво обмежити можливості РФ виробляти подібне озброєння.

"Телеграф" дізнався деталі цього плану, та про те, чому на п’ятому році великої війни електроніка і комплектуючі країн-партнерів і досі залишаються в російських ракетах.

Штати – антилідер

За словами уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, перший елемент плану – накласти санкції на всіх виробників російської балістики.

– В усіх юрисдикціях країн, які приймають санкції проти Росії, стосовно всіх виробників балістичних засобів ураження повинні бути оновлені санкції. Всі ці дані передані партнерам, і у вересні-жовтні ми очікуємо внесення в санкційні списки всіх російських виробників балістичних засобів ураження. Мова йде про 100+ підприємств, – зазначив Владислав Власюк.

Втім, санкції проти заводів не зупинять виробництво, якщо підприємства продовжуватимуть отримувати критично важливі іноземні технології. Саме тут Україна бачить один із ключових напрямків боротьби.

– Адже що потрібно російським виробникам? Іноземні компоненти, – каже Власюк.

Як каже уповноважений президента, антилідером з постачання складної електроніки для ракет РФ є США.

– Тому що балістика дуже вимоглива з погляду якості та характеристик продукції, – підкреслює Власюк.

Крім того, в цьому списку присутні і інші (близькі та не дуже) партнери України: Японія, Німеччина, Тайвань, Франція, Швейцарія, Велика Британія і, звісно ж, Китай.

Левова частка електроніки потрапляє до російського ВПК не напряму, а через треті країни: ОАЕ, Туреччина, Казахстан, Киргизстан, В’єтнам.

– І не сказати ж, що вони на цьому багато заробляють. Це не мультимільйонні контракти, – каже Владислав Власюк.

До прикладу, один з критичних елементів – захищені супутникові навігаційні антени "Комета", які використовуються в ракетах "Іскандер" та РМ-48У для більш точного наведення балістичних ракет.

– Тобто балістика летить по своїй траєкторії за інерційною системою наведення, але в процесі відбувається донаведення за супутниковим сигналом, – пояснює уповноважений президента.

І компоненти для таких автономних систем наведення – французького виробництва.

Партнери, звичайно, співпрацюють з Україною по виявленню схем постачання своєї електроніки в РФ. Наприклад, США ефективно перекрили канали постачання чипів NVIDIA для дронів "Ланцет". Через це, вірогідно, казати про успішний розвиток "машинного зору" в цих дронах не доводиться. Однак перекриття одного маршруту не означає автоматичного припинення постачання.

– Але тут питання не стільки в санкціях, скільки в експортному контролі. Ми впевнені, що тут можна робити більше. У нас є радикальні ідеї: якщо ви бачите, що багато виробів ваших компаній потрапляє у РФ, Іран, то, можливо, є сенс повністю заборонити експорт компонентів в треті країни? Або експортувати тільки за умови ліцензування. Але такі рішення повинні приймати уряди країн. Ми це вже пропонуємо, – каже Власюк.

Хімія та верстати

Ще один великий блок українського плану стосується спеціальної хімії та матеріалів, необхідних для виробництва ракет.

Йдеться, зокрема, про вуглецеве волокно, фенольні та епоксидні смоли. Такі матеріали можуть використовуватися у корпусах ракет, соплах та системах теплозахисту. Критично важливими є також окремі титанові та алюмінієві сплави.

– Росія є дуже залежною від імпорту по багатьох хімічних речовинах та матеріалах. Для чого будуть прийматися нові секторальні заборони. Очікуємо що такі заборони будуть прийняті юрисдикціями країн протягом декількох місяців. Ця інформація в рамках нашого санкційного плану вже передана партнерам, – зазначив уповноважений президента.

Ще один напрямок – металообробні верстати та інше обладнання, без якого неможливе сучасне серійне виробництво складної військової техніки. Навіть якщо сам верстат був поставлений до Росії багато років тому, він потребує обслуговування, заміни окремих деталей і компонентів. Частина таких комплектуючих також має іноземне походження.

– Наприклад, ми епізодично бачимо, що компоненти шведського виробника знаходяться на російських заводах ВПК, – розповів Власюк.

Окремий блок – ідентифікація російських конструкторів та інженерів заводів ВПК, що виробляють балістику. За словами уповноваженого, щодо них будуть прийматися санкційні рішення "різного" плану. Які це "різнопланові" рішення, поки лишається тільки здогадуватись, втім, ліквідація російського ракетного конструктора Михайла Шатського чи військового інженера Андрія Тісарєва – показали, як "працювати" з таким контингентом.

Надія на США та ЄС

Питання обмеження російського ВПК може отримати додатковий імпульс і на законодавчому рівні у США. Одним з інструментів тиску українська сторона розглядає законопроєкт Грема-Блюменталя, який містить положення щодо посилення санкцій проти російського ВПК.

Окремо Україна розраховує на санкційні рішення Європейського Союзу. У майбутньому 22-му пакеті санкцій ЄС, за словами Власюка, значний блок має бути присвячений російському ВПК та протидії виробництву балістичних засобів.

– Та ми б хотіли, щоб вони прийняли декілька проміжних пакетів, до цього великого, адже він буде не раніше кінця жовтня. Але вже у вересні можна прийняти санкції щодо протидії балістиці, – каже уповноважений президента.

У підсумку, як каже Власюк, без європейських та американських компонентів, верстатів, хімії, російських ракет не було б взагалі.

– Нами ідентифіковано (і передано матеріали країнам-партнерам) все, що стосується повного циклу виробництва балістичних засобів ураження. Якщо припинити це, ввести санкції, зробити експортний контроль, то це вирішально вплине на можливості РФ виробляти балістику, – підкреслив уповноважений президента.

Однак санкційний антибалістичний план подіє через місяці. І це у кращому разі. Відтак, юридичний тиск пропонується синхронізувати з найдієвішим інструментом – фізичним ураженням російських підприємств ВПК.