"Паль" замість бренду: звідки береться контрафакт в Україні та як його впізнати в магазині

Читать на русском
Новина оновлена 25 вересня 2026, 19:24

Висока ціна більше не гарантує якість

Підроблена річ, яку продають українському покупцеві, могла приїхати з-за кордону або бути виготовленою в Україні. Далі товар проходить через гуртовиків, магазини та сторінки в соцмережах, перш ніж опинитися в руках покупця.

Про це йдеться в матеріалі "Телеграфу": "Королі контрафакту: як продати кросівки Nike за 380 грн і заробити на цьому мільйони — майстер-клас"

Перший шлях: готові копії завозять з Китаю

Імпортер отримує партію взуття чи одягу, схожого на товари відомих брендів, і продає її в Україні — гуртом або вроздріб. В розслідуванні "Телеграф" розглянув цей шлях на прикладі одеської компанії Violeta Wonex. На її сайті журналісти знайшли взуття, схоже на моделі відомих марок, яке пропонували, зокрема, ящиками для гуртових покупців.

Деякі копії відрізняються від оригіналів не лише ціною. Якщо порівняти конкретну модель Nike з дешевшим аналогом можна помітити різницю у матеріалі, формі деталей і швах. Водночас низька ціна чи схожий дизайн самі собою ще не доводять, що перед покупцем контрафакт.

Другий шлях: речі шиють в Україні

Інша частина товару взагалі не перетинає кордон у готовому вигляді. Його виготовляють у місцевих цехах, після чого продають під виглядом речей відомих марок. Такі копії можуть коштувати значно дорожче за дешевий імпорт, а тому висока ціна теж не гарантує оригінальності.

У розслідуванні наведено приклад цеху в Буську на Львівщині, який пов’язують із продажем підробленого брендового одягу. Під час слідчих дій там вилучили 2570 одиниць товару. Про інший випадок у вересні 2026 року повідомило Бюро економічної безпеки: за даними відомства, у Миколаєві виготовляли одяг під виглядом продукції світових брендів для продажу по всій Україні.

Як функціонує ринок контрафакту в Україні. Інфографіка "Телеграфу"

Як товар маскують і продають

Продавці можуть змінити одну чи кілька літер у назві відомої марки або скопіювати впізнаваний дизайн без її логотипа. Наприклад, "Телеграф" знайшов кросівки з написом Baleaicnga замість Balenciaga.

Тут є важлива відмінність: схожість на брендову річ без чужого логотипа не означає автоматично, що товар юридично є контрафактним. Проте покупця така подача може збити з пантелику, особливо якщо в рекламі річ представляють як оригінал.

Потім товар потрапляє в канали збуту. Це можуть бути популярні сторінки в TikTok та Instagram, власні сайти, фізичні магазини й гуртовий продаж коробками. Велика кількість підписників або наявність магазину сама по собі нічого не говорить про походження речі.

У розслідуванні зазначено, що власники двох розглянутих торгівельних мереж зареєстровані як ФОП другої групи. Автор матеріалу ставить питання, чи відповідають задекларовані масштаби діяльності фактичним обігам бізнесу. Сама реєстрація ФОП не є доказом порушення — це питання потребує перевірки податкових органів.

Як не переплутати копію з оригіналом

Якщо продавець називає річ оригінальною, варто знайти саме цю модель на офіційному сайті бренду й порівняти назву, форму, матеріали та деталі. Звертайте увагу й на формулювання в описі: "люксова якість", "як оригінал" або "репліка" не означають оригінальну річ. Ціна, що в рази нижча за ціну тієї самої моделі в офіційному продажу, — привід перевірити пропозицію уважніше.

Нагадаємо, в Одесі майстер з 20-річним стажем видавав власноруч зроблені браслети, сережки та обручки за люксові прикраси, зокрема брендів Cartier та Van Cleef.