Тютюновий контрафакт: як цигарковий дим роз’їдає економіку воюючої України

Шалені 100 мільярдів гривень втратила Україна за останні 4 роки війни від нездатності (небажання?) побороти тютюнову мафію. Підробні цигарки продаються буквально скрізь – вроздріб у магазинах та кіосках за повну "акцизну" вартість, на підпільних складах оптовими партіями, та навіть в Інтернеті "від трьох блоків".

Держава, яка криком кричить про відсутність грошей на війну та шукає їх у закордонних партнерів, упритул "не бачить" як буквально у неї під носом сходять на дим мільярди гривень. Лише за останній рік частка нелегальної продукції зросла з 12,6% до 17,8%. І це при тому, що більшість "облич" підпільного тютюнового бізнесу правоохоронцям мають бути давно відомі.

"Телеграф" розбирався, що зараз відбувається на ринку нелегальних цигарок та у чому головні причини того, що держава програє "тютюнову війну".

Крадемо українські податки й торгуємо здоров’ям громадян. Від трьох блоків

"Дешеві цигарки. Працюємо від трьох блоків". Такими повідомленнями наразі рясніють цілком відкриті сторінки в українській зоні Facebook з сотнями й тисячами активних учасників. Блок цигарок відомих марок (Parliament, Bond, Kent, Marlboro та інших) там можна придбати за 350—650 гривень з терміном пересилки поштою усього один—три дні.

Зрозуміло, що усе це махровий контрафакт відповідної якості. Який випускається, у тому числі, і без жодного контролю відповідності медичним нормам. І, тим не менше, він має постійний попит з огляду на дешевизну.

Та інтернет-торгівля – це лише один і далеко не найголовніший канал збуту нелегальної цигаркової продукції. Свіжі дані дослідження Kantar свідчать, що 65% контрафакту наразі розповсюджується через магазини та кіоски. Це означає, що контрафакт продається на торгових точках поруч з легальною продукцією і тим самим суттєво шкодить ще й "білому" бізнесу, відбираючи у нього значну частку ринку.

Загалом, за даними дослідження, в тіні перебуває 17,8% продажу цигарок в Україні. Втрати бюджету через несплату податків у річному вимірі оцінюються на рівні 26,5 млрд грн. Разом із втратами попередніх трьох років набігає чимала сума – понад 100 млрд грн, або майже 2,5 млрд доларів. Важко уявити, скільки FPV чи іншої військової продукції можна було б придбати за ці гроші.

Відтак, згадані 17,8% — це не просто цифра. Це, фактично, вирок спроможності органів контролю і держави в цілому впливати на ситуацію. Адже, як свідчать дані аналогічного тогорічного дослідження, на кінець 2024 року рівень контрафакту складав лише 12,6%, а у 2020-му взагалі був на рівні, нижчому за 10%. Тобто виходить, що попри всі минулі обіцянки уряду, депутатів, податкової та навіть особисто президента побороти тютюнову мафію, яка розквітла під час війни, так і не вдалося – в останній рік справи пішли тільки на гірше.

За рахунок чого ж спостерігався такий значний стрибок? Дані аналітики Kantar говорять, що переважно через різке збільшення контрафакту з підробленими акцизними марками.

"Протягом 2025 року в структурі контрафактної продукції зростала частка сигарет із підробленими акцизними марками і в середньому за рік становила 42%. Із них 37% (за написом на упаковці) були вироблені Маршалл Файнест Тобакко (Юнайтед Табако) / VK Tobacco FZE, ще 5% — "Українським тютюновим виробництвом", – цитує дослідження Kantar слова аналітикині Тетяни Свердлик.

Прямо вказані у дослідженні й інші учасники тютюнових оборудок. Зокрема, 53% продукції, яка маркована надписом Duty Free, але нелегально продається в Україні, виробляється Винниківською тютюновою фабрикою (виробник зазначений на упаковках сигарет). Продукція представлена в основному торговими марками Сompliment (49%) і Lifa (5%).

Ну а ще 42% "дьютіфрішних" цигарок — це торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко. Найпоширенішими серед них є марки Marshall (27%), Urta (8%), Brut (3%).

Щодо географічного поділу, то до 70% збуту нелегальної продукції сконцентровані у 6 областях: Дніпропетровська — 25%, Одеська — 12%, Львівська – 9%, Харківська – 9%; Київ і Київська обл. – 8%, Хмельницька – 6%.

Хто стоїть за виробництвом контрафакту

Одним із постійних "топів" нелегального ринку цигарок в Україні є Винниківська тютюнова фабрика (ТзОВ "Національний виробник"). Її нелегальна продукція, як зазначали ЗМІ, відома не лише в Україні, а й за кордоном. Зокрема вироблені нею цигарки, вивезені за межі України контрабандою, неодноразово вилучали у країнах ЄС.

Діяльність фабрики пов’язують з бізнесменом Григорієм Козловським, хоча, згідно з YouControl, у 2023 він і вийшов з числа бенефіціарів (наразі компанію записано на Руслана Бицького). Та фабрикою продовжує керувати Ростислав Павлів, який є давнім бізнес-партнером Козловського.

"Успіхи" Козловського на нелегальному тютюновому поприщі пояснюються міцними контактами в правоохоронних структурах, які, взагалі-то, якраз і мали б розслідувати подібні тютюнові оборудки. Цієї осені виник неабиякий скандал, коли виявилося, що Козловський є гарним товаришем начальника теруправління львівського БЕБ Романа Мудя. Зокрема колишня дружина останнього отримала вигідну розстрочку на ресторан, що раніше належав Козловському.

У справу довелося втрутитися новопризначеному голові БЕБ Олександру Цивінському, який пообіцяв "почистити лави" БЕБ від корупціонерів. Мудя та ще одного з його колег було звільнено. Але, як бачимо, на бізнес Козловського це мало вплинуло.

Своєю чергою бенефіціаром та керівником іншого "топ" контрафакту, ТОВ "Юнайтед Табако", згідно з даними системи YouControl, наразі вказаний В’ячеслав Вершута. Це та сама компанія, яка прославилася своєю нелегальною тютюновою лінією у Жовтих Водах, перемогу над якою вважали неабияким досягненням ОП.

Справжніх власників компанії журналісти намагаються вирахувати ось уже декілька років. Ще у 2018 році "Схеми" пов’язували компанію з кількома функціонерами "Народного фронту", зокрема, з нардепами Олегом Кришином та Миколою Мартиненком. Згодом "Наші гроші" Бігуса знайшли дані, що свідчать про причетність до роботи фірми скандального судді Артура Ємельянова – його дружина, виявляється, інвестувала в цей бізнес 1,3 млн доларів. Ну а відомий дослідник тютюново-нелегальної тематики Євген Плінський не виключає, що десь у структурі власності "Юнайтед Табако" маячить ексрегіонал Віталій Хомутинник.

У 2022 році роботу основної фабрики "Юнайтед Табако" у Жовтих Водах було припинено, виробничі лінії демонтовано. Але. як пишуть ЗМІ, частина ліній перекочувала до Тернополя, де і продовжила роботу в партнерстві з Маршалл Файнест Тобакко.

Як можна зрозуміти із дослідження Kantar, фабрика і досі виробляє продукцію, хоча згідно з даними, розміщеними на її власному сайті, строк дії її ліцензій на виробництво сплив ще у червні 2025 року.

Щодо "Українського тютюнового виробництва", яке також згадується в дослідження Kantar, то про нього досить багато писали в контекті діяльності тютюнової фабрики у місті Гоща Рівненської області. Свого часу діяльність цієї фабрики обурила навіть представників G7. Це також та сама компанія, яка любить возити контрабандне Marlboro у цистернах для газу.

Згідно з даними YouControl, бенефіціарами ТОВ "Українське тютюнове виробництво" наразі записані Дмитро Кім та Нодар Глухий.

Та розслідувач Євген Плінський вважає, що діяльність фабрики пов’язана з так званою "групою Монако", і зокрема з її представником Владиславом Гельзіним. При цьому розслідувач зазначає, що виробництво не сконцентроване лише на рівненській фабриці, а розпорошено на підпільні цехи по всій Україні.

"На сьогодні фабрика розділилася на дрібні елементи, які в різних куточках країни продовжують працювати та виробляти контрафактні сигарети. Благо, збут, поліграфія, сировина — все є. Одне з таких виробництв знаходиться прямо під Києвом, у селі Синяк Київської області… Скільки таких локальних цехів працює по всій країні — не знає ніхто", — вважає розслідувач.

Втім, у іншого журналіста, Влада Сидоренка, щодо бенефіціарів нелегального тютюнового бізнесу в контексті "групи Монако" дещо інша думка. Він вважає, що основним вигодонабувачем тут може виступати нардеп Сергій Лабазюк. Той самий, який наразі проходить у гучній справі про підкуп ексголови Державного агентства відновлення Мустафи Найєма та ексвіцепрем'єра Олександра Кубракова.

"Він є одним зі стовпів незаконного виробництва тютюну/сигарет в Україні та охоронець легендарної виробничої лінії Жовтих Вод, яка вже багато років знаходиться під увагою європейських та британських спецслужб… Це дивовижний генератор тіньового кешу, стовп корупції, який міг би легко підтримувати армію, замість цього зробив кілька людей мільярдерами", — пише журналіст.

Справді, у Лабазюка є свій певний інтересу у тютюновому бізнесі – він володіє значними площами (у 2018 році це було понад 100 га) посівів тютюну, який потім іде як сировина на тютюнові фабрики.

Чому контрафакт нічого не боїться – думка експерта

Експертка з питань оподаткування Growford Institute, кандидат економічних наук Тетяна Кощук, вважає, що однією з основних передумов "живучості" нелегального тютюнового бізнесу є його захмарна рентабельність. Про це, за її словами, йдеться, зокрема, у недавньому дослідженні Growford Institute.

"Мільйонні вигоди від виробництва нелегальних сигарет значно перевищують ризики викриття такої протизаконної діяльності, що є передумовою "живучості" відповідного "бізнесу". Наведемо лише кілька наших оцінок. Витративши лише 250 тис. грн за тонну тютюнової сировини, можна отримати 5,6 млн грн від реалізації виробленого з неї нелегалу. Це дуже великий "заробіток", навіть враховуючи інші статті витрат у собівартості нелегально виготовлених сигарет", — зазначає експертка.

Тетяна Кощук наголошує, що наразі нелегальні гравці ринку мають можливості використовувати сучасне виробниче обладнання, яке є доволі доступним за ціною.

"До 10 днів роботи лінії для виробництва сигарет може бути достатньо, щоб виготовити такий обсяг продукції, який компенсує вартість придбаного обладнання. За день промислова нелегальна виробнича лінія може виробити сигарет на 4–10 млн грн. За місяць виробництва сигарет у підпільному цеху можна покрити всі витрати, включаючи корупційні, на його організацію. Такі цехи "ростуть немов гриби", — говорить Кощук.

Попит на контрафактну продукцію, яка є значно дешевшою від легальної (в середньому 70 грн за контрафакт проти 128,5 грн за "білі" цигарки), формує грошовий ресурс, який потім схемники використовують для корупційного прикриття своїх оборудок.

"Багатьох курців приваблює така різниця цін, саме вони забезпечують мільярдні доходи тютюновим злочинцям. Частина цих коштів "підживлює корупційну павутину", яка перешкоджає протидії виробництву та реалізації нелегалу", — говорить експертка.

Що стосується протидії розповсюдженню контрафакту, то, на думку Кощук, вона є ефективною лише тоді, коли є систематичною.

"У чому феномен минулорічного зниження рівня нелегальної торгівлі сигаретами? Передусім це пов’язано з тим, що у травні 2024 р. розпочалися масштабні обшуки на п’яти найбільших виробниках сигарет, щодо яких були підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність… За підсумками обшуків БЕБ прозвітувало про вилучення виробничих ліній, великих обсягів тютюнової сировини, виявлені неліцензовані склади, призначені порівняльні експертизи сигарет та позбавлення окремих компаній-фігурантів ліцензій на виробництво тютюнових виробів. Результати – вагомі", — зазначає експертка.

Але зауважує, що, як тільки така робота припинилася, контрафакт не лише відвоював статус кво, а й показав зростання.

"Такі оперативні заходи завжди обмежені в часі. І як тільки правоохоронці пішли, ми побачили повідомлення про відновлення нелегального виробництва сигарет… Потрібно посилити контроль за діяльністю "сірих" тютюнових фабрик та продовжити викриття "чорних" ліній із виробництва сигарет, бо саме збільшення обсягів їх нелегальної продукції сьогодні спостерігається на ринку", — переконана експертка.

Боротьба з нелегальними цигарками – що далі?

За останні кілька тижнів інтернет рясніє повідомленнями від різних правоохоронних структур щодо ліквідації підпільних цехів, складів і навіть посівів з контрафактною тютюновою продукцією.

9 грудня Офіс генпрокурора відзвітував про ліквідацію масштабного підпільного виробництва на Хмельниччині на понад 25 млн грн. Було виявлено 70 га земель з незібраним урожаєм, вилучено:

• близько 45 тонн листя та готового до реалізації тютюну,
• понад 75 тонн зібраних рослин,
• обладнання для виробництва,
• 252 тис. грн готівкою.

Цікаво, що виробництво діяло не лише у Хмельницькій, а також у Київській та Одеській областях.

Своєю чергою 18 грудня відзначилися одеські правоохоронці: там також була викрита міжобласна схема — на території Одеської та Тернопільської областей. Вирощували тютюн на ділянці в 11 га в одному з сіл на Тернопільщині, а згодом готову продукцію пересилали до Одеси задля продажу на ринках міста та через інтернет-магазин по всій території України.

Внаслідок оперативних заходів в приватних помешканнях, точках продажу на одеських ринках та в складських приміщеннях загалом вилучено:

• понад 9 тонн незаконно виготовленого тютюну,
• обладнання для його виготовлення та куріння.

Загальна вартість вилученого товару та приладдя складає понад 13 млн грн.

Не пасли задніх і правоохоронці Полтавщини — спільно з колегами з Чернівецької області вони 15 грудня викрили постачальників тютюнової сировини для масштабного виробництва контрафактних сигарет, яке діяло у Полтавській області.

Вилучено:

• понад 5 тонн ферментованого тютюну,
• обладнання для його нарізання, сушіння та пресування.

Орієнтовна вартість вилученого майна — понад 2,7 млн грн.

Це може говорити про те, що в українських правоохоронних органах також помітили зростання контрафакту в Україні і тепер намагаються вжити заходів. Дехто вважає, що це може стати початком чергової "зачистки" нелегальних виробників цигарок (щось на кшталт того, що спостерігалося минулого року).

Але, як вірно зазначила Тетяна Кощук, очевидно, що, як тільки правоохоронці контроль послаблюють, контрафакт повертається. Бо дуже вже ця справа вигідна.

Окрім того, виникає питання – а чому ліквідовуються лише невеликі локальні виробництва? Де повідомлення про зупинку контрафакту від лідерів нелегального ринку, на які прямо вказують дослідження Kantar? Чому на пачках нелегальних цигарок ми постійно читаємо все ті ж назви виробників?

Погодьтеся: те, що прокуратура, поліція, СБУ та БЕБ їх з року в рік просто не бачать, виглядає як мінімум дивно. Таке враження, що нікому не потрібні 25 млрд грн, які щороку втрачає через нелегалів українська економіка.

"Телеграф" має намір прямо запитати у причетних органів, чому в Україні досі не ліквідовані відомі нелегальні фабрики, а заодно поцікавитися: а чи поніс хоч хто-небудь реальну кримінальну відповідальність за розповсюдження контрафактних цигарок. Також ми маємо намір детально дослідити діяльність кожного із відомих виробників нелегальної тютюнової продукції. Не перемикайтеся.