Від "Глобуса" до справи Сенниченка: експерт вказує на повторюваний сценарій у минулому ключового свідка НАБУ

Експерт порівняв дві схожі історії з одним фігурантом

Політичний експерт Михайло Шнайдер вказав на зв’язок між тривалим конфліктом довкола київського ТРЦ "Глобус" та кримінальним провадженням щодо колишнього очільника Фонду держмайна Дмитра Сенниченка.

Своїми спостереженнями він поділився на сторінці у Facebook. Обидві історії пов’язує постать Сергія Байрака: раніше він очолював компанію, що управляла торгівельним центром, а тепер виступає одним із ключових свідків сторони обвинувачення у справі Сенниченка.

За словами Шнайдера, британська компанія London & Regional Properties стала власницею "Глобуса" у 2007 році, заплативши за нього понад 200 млн доларів. До 2008 року управління ТРЦ здійснювала "Корпорація "Столиця"", яку очолював Байрак. Згодом британські власники звільнили його з посади.

За позицією захисту, яку наводить Шнайдер, після цього, у 2008–2013 роках, колишні керівники центру, зокрема Байрак, звинувачували нових інвесторів у незаконних оборудках і відмиванні грошей. Байрак писав заяви до міліції, податкової та прокуратури.

У вересні 2013 року Солом'янський суд Києва поновили колишню співробітницю на посаді директора компанії-управителя. У ніч на 22 вересня близько п'ятдесяти чоловіків зайшли до центру, електропилкою розкрили офіси й серверну, і власник опинився за дверима власного торгівельного центру. London & Regional публічно назвала це рейдерським захопленням, а посольство Великої Британії висловило стурбованість і наголосило, що за справою уважно стежить бізнес. 15 жовтня апеляційний суд скасував рішення, власник повернув центр, а Вища рада юстиції внесла подання про звільнення судді.

Тодішній керівник London & Regional Леонард Себастіан заявляв, що захоплення спланували й профінансували високопосадовці, але імен не назвав.

За словами Шнайдера, після провалу першої спроби юристи власника повідомили про другий позов до того самого суду "з аналогічною конструкцією". Цього разу вимагали поновити на посаді директора "Глобуса" вже самого Байрака.

"Захист бачить у цьому рейдерську модель: тиск через звинувачення і звернення до правоохоронців, щоб отримати контроль над чужим активом або частку в ньому", — зазначає експерт. Звинувачення проти британців, за оцінкою захисту, так і не підтвердилися, і центр досі належить тим самим власникам. Але репутаційного удару інвесторам було завдано.

Шнайдер пропонує покласти поруч дві історії. У 2008–2013 роках — приватний актив, звинувачення, заяви до правоохоронців і "високопосадовці" без імен. У 2021 році — меморандум від 14 червня, який, за словами захисту Андрія Гмиріна, є в матеріалах справи Сенниченка. Документ передбачав розподіл майбутніх доходів від контролю над бізнес-процесами Одеського припортового заводу (ОПЗ) та Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК): 33% — Байраку, 33% — родині Сало і ще 33% — "адміністративному модулю", учасників якого досі не встановлено.

"Інші люди, інший масштаб, але, за оцінкою захисту, той самий сценарій. Тільки цього разу інструментом стали не районний суд і міліція, а НАБУ і САП. Тож для Байрака це, схоже, не перша рейдерська історія", — пише Шнайдер.

У листопаді 2024 року Байрак уклав угоду зі слідством, затверджену ВАКС: п'ять років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в один рік і штраф 8 500 грн. За оцінкою захисту, саме на його показах тримається значна частина обвинувачення. Захист стверджує, що після дати меморандуму Байрак продовжував контакти, записував приватні розмови та збирав відомості про людей та їхні зв'язки. 30 вересня захист Гмиріна звернувся до ДБР із вимогою перевірити, чи не формувалася в такий спосіб доказова база в інтересах "адміністративного модуля".

"Чи вивчали ви біографію ключового свідка, перш ніж будувати на його словах обвинувачення?" — запитує Шнайдер у НАБУ і САП. У 2013 році суддя, на рішенні якого будувалося захоплення "Глобуса", отримав подання про звільнення. Які наслідки будуть для посадовців, які, за позицією захисту, працювали з "адміністративним модулем" і будували справу на показаннях Байрака, — питання поки відкрите.

"Коли непідтверджені звинувачення раз за разом стають інструментом приватних інтересів, першими це відчувають інвестори", — вважає експерт. Аукціон з продажу ОПЗ Фонд держмайна призначив на 19 жовтня.

Обвинувачення вважає Сенниченка керівником злочинної організації, діяльність якої обійшлася державним підприємствам у понад 700 млн грн. Адвокати обвинувачених наполягають, що такої організації не існувало.