"На рогах у закону": як Офіс протидії рейдерству в Мінʼюсті "відтискає" майно у бізнесу під час війни

Читать на русском
Автор
544
Згенеровано ШІ ("Телеграф")

Поки увага суспільства прикута до війни, у тилу розквітає схема тіньового перерозподілу власності.

Бізнес страждає від оборудок "чорних нотаріусів" та посадовців, яких прикривають структури на рівні міністерств, покликані захищати підприємців.

Докладніше, як працює система рейдерства, читайте в матеріалі.

Справа "Фактор плюс" – 50 тис. квадратів під прицілом

Підприємиця Зоряна Цебровська – власниця фінансової ТОВ "ФК Фактор плюс" — ще в грудні минулого року оприлюднила історію захоплення масштабного промислового об’єкта. Попри розголос та наявність Офісу протидії рейдерству в Міністерстві Юстиції, очільником якого є Ігор Поночовний, за півроку ситуація не змінилась.

В центрі суперечки – майно, площею майже 50 тис. кв. метрів, розташоване на ділянці у 25 га у місті Стрий, що на Львівщині. У 2012 році ця нерухомість стала забезпеченням кредиту на основі договору між ТОВ "Діскавері — Завод бурового обладнання" (на той момент був власником майна) та ПАТ "Златобанк".

За три роки – у 2015-му – "Фактор плюс" офіційно набуло право вимоги за цим договором і потім в судовому порядку його підтвердило. Остаточно рішення на користь компанії Феміда ухвалила 13 червня 2024 року. Цей документ став підставою для відновлення записів у держреєстрі про іпотеку та заборону відчуження майна на користь "Фактор плюс".

Але, як з’ясувалось, поки тривали суди, майно було перепродано. Спочатку ТОВ "Українські бурові машини", згодом – ТОВ "Ужгородський машинобудівний завод", іпотекодержателем у справі було визначено ТОВ "ЮФ "Алєксєєв, Боярчуков та партнери". І оцей новий "власник" поскаржився до Мін’юсту, вимагаючи скасувати запис держреєстратора.

26 грудня 2025 року Центральна комісія Мін’юсту видала наказ, яким фактично легалізувала перепродаж майна. Чиновники мотивували це тим, що оскільки об’єкт встигли передати "новому правонабувачу", то реєстратор не мав відновлювати іпотеку для "Фактор плюс". При цьому комісія використала як формальний привід повідомлення від "ЮФ "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" від 19 січня 2024 року про припинення іпотеки. При цьому посадовці міністерства проігнорували той факт, що суд підтвердив, всі права на майно за компанією Цебровської. Ба більше Мін’юст "не помітив" інформацію про відкрите судове провадження у цій же справі, що за законом мало б зупинити будь-який розгляд скарги в міністерстві.

Кого підприємиця звинувачує у рейдерстві

Намагаючись привернути увагу до проблеми бізнесу власниця ТОВ "ФК Фактор плюс" у свої дописах висловлює думку, що Міністерство юстиції під час війни замість захисту власників сприяє захопленню майна. За джерелами нашого видання, профільний заступник Міністра юстиції Олена Ференс відповідає за боротьбу з рейдерством.

- Головна проблема – це сам Мінʼюст та їх комісія, яка би мала захищати, проте сама є головний рейдерським органом. Причина: ми повернули своє майно за рішенням суду, і до війни, комісія не мала права розглядати питання, які були вирішені судом. Але під час воєнного часу вони розширили власні повноваження, – говорить про ситуацію в коментарі нашому виданню Зоряна Цебровська.

Від редакції

В складі Міністерства юстиції України на правах окремого департаменту створений Офіс протидії рейдерству. Офіс очолює Ігор Поночовний, який підзвітний заступниці міністра Олені Ференс.

Редакція "Телеграф" закликає їх до дискусії щодо ситуації та готова висвітлити позиції всіх сторін.

Під дописом підприємиці також можна побачити доволі гострі коментарі щодо діяльності комісії. Зокрема, один з дописувачів називає її "інструментом "рішал", більш швидким ніж суд". А ще одна авторка наводить приклад державних реєстраторів, які опинились в схожій ситуації і над якими згадана комісія "чинила розправу".

Попри це Зоряна Цебровська вважає, що єдиний можливий шлях відстояти права – звернення до суду, проте це не швидкий процес. За словами підприємиці вона також зверталась до Офісу протидії рейдерству, бізнес омбудсмена, проте жодної конкретної підтримки чи допомоги у вирішенні питання не отримала.