В Україні готують кругову оборону міст: що стоїть за указом Зеленського і чи потрібно панікувати

Одне з головних завдань – створити перешкоди, які ускладнять просування противника і дадуть українським військовим час для дій

В Україні офіційно розпочався новий етап підготовки міст до кругової оборони. Що це означає на практиці, як мають працювати оборонні рубежі та чому будівництво укріплень не обов’язково говорить про швидкий наступ противника.

26 жовтня 2026 року президент України Володимир Зеленський підписав указ. Ним він ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) щодо створення смуги інженерних загороджень для захисту міст. Документ передбачає розвиток системи кругової оборони та механізмів її реалізації.

РНБО ухвалила рішення 25 вересня. Конкретні заходи у документі мають гриф "Для службового користування". Тому відкритих даних недостатньо, щоб стверджувати, які саме роботи, у які терміни та в якому обсязі фінансування заплановано для кожного міста.

Йдеться про розвиток комплексної системи інженерного захисту населених пунктів, а не про окремі окопи чи протитанкові рови.

Що таке кругова оборона простими словами

Кругова оборона – це спосіб організувати захист те щоб підрозділи могли відбивати атаки з різних напрямів. Така підготовка є особливо важливою, якщо звичні шляхи постачання можуть опинитися під загрозою або місто частково оточать.

На відміну від оборони, яка розрахована переважно на один напрямок, круговий захист охоплює весь периметр. Вона повинна не допустити швидкого прориву супротивника, утруднити просування військової техніки та зберегти можливість опору, навіть якщо ситуація ускладниться.

Потрібно розрізняти кругову оборону як військову тактику та підготовку міста до її можливого застосування. У першому випадку йдеться про ведення бою, у другому – про завчасну підготовку умов, які дозволять організувати таку оборону за потреби.

Тому будівництво укріплень навколо населеного пункту не означає, що воно вже перебуває в оточенні. Це підготовча робота: її проводять до критичної ситуації, а не після того, як супротивник наблизиться до межі міста.

Як має працювати така система

Кругова оборона не зводиться до укріплень по периметру. Це комплекс заходів, у якому інженерні споруди, організація оборони та забезпечення підрозділів доповнюють одне одного.

Одне з головних завдань – створити перешкоди, які ускладнять просування противника та дадуть українським військовим час для дій. Оборонні споруди мають працювати як єдина система, а чи не окремо.

Система повинна дозволяти продовжувати оборону, навіть якщо напрям атаки зміниться. Якщо противник спробує обійти позиції чи посилить тиск на іншій ділянці, підрозділи повинні зуміти організувати опір та зберегти управління.

Підрозділам також потрібні боєприпаси, вода, продовольство та медикаменти, а пораненим – можливість отримати допомогу. Без постачання навіть добре укріплені позиції поступово втрачають стійкість.

Зміцнення потрібно регулярно обслуговувати. Дощі, перепади температур, руйнування ґрунту та інші фактори можуть погіршити їхній стан. Споруди необхідно перевіряти, відновлювати та вдосконалювати.

Які укріплення будують навколо міст

У травні 2026 стало відомо, що Одесу готують до кругової оборони. Тоді повідомлялося про будівництво багатокілометрових протитанкових ровів і бліндажів, встановлення колючого дроту, бетонних протитанкових загороджень, відомих як "зуби дракона", та інших інженерних перешкод.

У цих споруд різні завдання:

• Протитанкові рови ускладнюють рух бронетехніки і можуть змусити її змінити напрямок.
• "Зуби дракона" – бетонні перешкоди, покликані сповільнити чи обмежити просування військової техніки.
• Дротові загородження ускладнюють подолання окремих дільниць оборони.
• Бліндажі та інші укриття захищають особовий склад від вогню та несприятливих умов.

Самі собою перешкоди не забезпечують повноцінну оборону. Їхня ефективність залежить від того, наскільки вони вбудовані в загальну систему захисту, чи вистачає необхідних ресурсів і чи готові підрозділи діяти за планом оборони.

Тому новий указ слід розглядати як частину розвитку комплексної системи інженерних загороджень, а не як розпорядження викопати більше ровів навколо українських міст.

Чи означає це, що українські міста готуються до оточення

Сам собою указ не говорить про те, що російські війська найближчим часом почнуть наступ на всі міста, які готують до оборони. Щоб оцінити безпосередню військову загрозу, потрібні окремі дані про ситуацію на фронті, можливості противника та його дії на конкретних напрямках.

Зміцнення можуть будувати заздалегідь, у тому числі там, де безпосередньої загрози штурму немає. Військова логіка таких робіт проста: оборонну інфраструктуру не варто створювати в останній момент.

Це особливо важливо для великих міст та населених пунктів стратегічного значення. Їхня оборона залежить від ситуації на підступах, а також від того, наскільки заздалегідь підготовлені необхідні інженерні споруди та ресурси.

У травні, коли "Телеграф" розповідав про підготовку Одеси, Сергій Братчук також зазначав: зміцнення оборони саме собою не повинно викликати тривогу у населення. Він називав ці роботи частиною постійної підготовки до відомих ризиків та викликів.

Готовність до оборони означає, що загроз немає. Вона показує, що можливі сценарії враховують при плануванні захисту, але сама не дозволяє визначити ймовірність їх реалізації.

Що це означає для мешканців

Для громадянського населення підписання указу означає продовження державного курсу на підготовку міст до можливих бойових дій. У відкритій частині документа немає розпоряджень про негайну евакуацію мешканців чи запровадження нових обмежень для громадян.

Будівництво інженерних загороджень може торкнутися окремих територій. Конкретні наслідки для мешканців залежать від місця проведення робіт та рішень місцевої влади. Про такі зміни слід судити з офіційних повідомлень відповідних військових адміністрацій.

Підготовку до оборони не слід плутати з підготовкою міста до тривалої облоги. Для останньої потрібен окремий комплекс заходів: забезпечення населення, робота медичних установ, підтримка постачання та організація цивільного захисту.

Стійкість міста в умовах війни залежить одразу від кількох складових: військової оборони, захищеності критичної інфраструктури, доступності укриттів та готовності служб реагування.

Указ Зеленського закріплює на державному рівні рішення розвивати інженерний захист українських міст. За відкритими даними, поки не можна повністю зрозуміти, які саме роботи проведуть, де і в які терміни. Принцип кругової оборони – заздалегідь створити умови для захисту населених пунктів із різних напрямків, а не чекати, доки загроза стане безпосередньою.

Як повідомляв "Телеграф", з весни Одесу готують до кругової оборони. Джерело описує її як частину більш масштабної підготовки міст до захисту на півдні та сході України. Згідно з наведеними даними, у Запорізькій та Дніпропетровській областях до такої оборони готують 99% населених пунктів зі статусом міста, зокрема невеликі міста. Приклад Одеси – не окремий захід: кругова оборона включає систему вогню, інженерні загородження та бойовий порядок, що дозволяють відбивати атаки з усіх напрямків або діяти за умов оточення.