Іранська військова допомога Росії та привид ядерної бомби: проблему можна вирішити радикально - Олексій Голобуцький
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Співзасновник Агентства моделювання ситуацій спеціально для "Телеграфу" пояснив, чому санкції та точкові удари не працюють
Новина про те, що Іран, який уже допомагає Росії у війні проти України своїми безпілотниками, міг передати їй ще й близько 400 балістичних ракет, серйозно струснула інформаційний простір. Про технічні характеристики цих ракет і нашу можливість їм протистояти нехай розмірковують військові експерти. Я хотів би звернути увагу на інший аспект. А саме – чому не вдалося завадити військово-технічному співробітництву Ірану та РФ.
Нагадаю, що Іран перебуває під санкціями понад 40 років. На Росію нібито накладені серйозні санкції.
Але!
Ми живемо у глобальному світі. І якщо 50—70 років тому виходило досить ефективно перекривати потоки в ті чи інші країни (наприклад, у Південній Африці), то тепер такого немає. Логістика, електронні платежі, переплетення багатьох інтересів – з цим складно ефективно боротися. Особливо, якщо йдеться про таку величезну країну, як РФ, або таку закриту, як Іран або Північна Корея. Тим більше, коли немає цілісної підтримки з боку всіх великих гравців. Тих же Китаю, Індії, Арабських Еміратів.
Якби ключові гравці домовилися, приміром, не купувати іранську нафту, режим там уже давно знесли б, бо він залишився без грошей з усіма наслідками, що випливають. А так…
Так, санкції є, тиск є. Так, той самий Іран стагнує, не розвивається. Але в нього вистачає коштів і на зовнішню політику, і на виробництво безпілотників і ракет.
Що більше, деякі західні видання пишуть, що Ірану залишилися лічені тижні до виготовлення першої своєї ядерної бомби. Якщо це станеться, іранська влада взагалі ні на що не звертатиме уваги.
Тож тут щось вирішити можна, гадаю, лише радикальним способом. Наприклад, завдати потужного удару по всьому Ірану. У тих же американців можливості для цього є. І союзники знайдуться – той самий Ізраїль. Одним махом зруйнувати усі іранські військові об’єкти. Зокрема, за межами Ірану, що вже робилося.
Створити хаос. Більшість іранців ненавидить нинішній режим – акції протесту, що раз у раз спалахують, про це говорять. Лише так, створивши умови тектонічного рівня, які зрушать сам режим, можна змінити щось.
А санкції та точкові удари не працюють. Ані з Іраном, ані з Північною Кореєю, ані з Росією.
Проблема в тому, що ніхто не зацікавлений, щоб з ринку пішли іранська та російська нафта. Адже це збільшує ціни на неї, що автоматично тягне збільшення цін на все.
Але альтернатива цьому – Іран із ядерною зброєю. З усіма наслідками, що випливають.
На відміну від Росії, Індії, Пакистану, Ізраїлю (власники ядерної зброї у нестабільних регіонах), нинішня іранська влада – фанатична. Навіть у порівнянні з путінським режимом. І тут точно не буде навіть тіні прагматики.
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.