Суми. Жорстко і без соплів: що у прикордонній зоні роблять люди, якщо вона екстремальна? - Олександр Коваленко
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 2493
Військовий оглядач та блогер висловився про обстріл Сумської області
Суми… Жорстко та без соплів. Хто морально не готовий, краще не читайте.
Останнім часом інтенсивність ударів по Сумській області з боку РОВ зросла не просто в рази, а на порядок. І, на жаль, цим намагаються користуватися різного роду дешеві хайпожери, які піаряться на трагедії і підкуповують населення своїми популістськими заявами. Хоча будь-яка трагедія – це жорстка реальність, а не популізм і махрова обгортка, що не рятує від прильоту, на відміну від здорового глузду та критичного мислення.
Отже. Сумська область під інтенсивним обстрілом. Але яка саме її частина? Прикордонна. Постає питання, що там роблять люди, якщо прикордонна зона максимально екстремальна вже як 2 роки? Тобто хтось думав, що після вторгнення 24 лютого 2022 року та вигнання росіян у березні-квітні 2022, у сумській області, особливо у прикордонній зоні, запанує мир, процвітання та благополуччя?
Тут варто згадати, наприклад, Харків, місто мільйонник, яке вже понад два роки на собі відчуває регулярні прильоти Shahed-136, ствольної та реактивної артилерії, балістичних ракет 9М723 та північнокорейських KN-23, ракет С-300. Район Північна Салтівка це великий, багатоповерховий мікрорайон, в якому проживало і проживає більше людей, ніж у десятці сумських сіл, що стираються з землі КАБами прямо зараз. А Північна Салтівка – це харківське містечко привид.
Тобто всі схаменулися за село, і хайпують на трагедії сотні людей, тоді як десятки тисяч на собі відчували ці поневіряння? Це реалії війни, жорстокі та жорсткі, жахливі та нелюдські. Наче люди, що живуть за кілька кілометрів від кордону з країною-терористом, країною-ізувером, не знали, що їх це може очікувати й не зробили за ці 2 роки нічого, щоб убезпечити себе, своє майбутнє. Жити в зоні ураження арт-системи 2 роки і журитися тим, що обстріл посилився – це інфантильність чи імбецилія? Тобто, прильоти 120-мм ок, реактивного 122-мм теж, 152-мм терпимо, а от коли почали падати напівтонні ФАБ-500 це зовсім інша розмова?
Жорстоко до тих, хто опинився під обстрілом? Одесит хортить, тварюка тилова? Звичайно.
Одеса… Сумською областю прилетіло 50 КАБів. Так. По Одесі за пів року окупанти задіяли понад тисячу засобів поразки. Дрони-камікадзе Shahed-131/136, КРМБ "Калібр", П-800 "Онікс", 9М723, Х-101/555/55, Х-59, Х-31П, Х-22/32… Я, щось забув?
Коли руйнується КАБами маленьке село на 20, 50, 100 будинків – це помітніше, коли сотні та тисячі ракет та снарядів вирушають щоночі на місто мільйонник. Біля кордону з росією, Харків, чи, начебто, у глибокому тилу, Одеса. Про ці міста частіше говорять не тоді, коли згоряє 1, 2, 5 приватних будинків або вигоряють 2-3 квартири, а коли обвалюється під’їзд. Ось тільки приватні будинки та квартири вигоряють набагато частіше, ніж обвалюються під’їзди. І це наші реалії, в яких ми живемо так само як і всі інші.
Україну від атак з боку Росії у прикордонній зоні може врятувати лише одне – демілітаризована зона з боку Росії. Сіра зона, буферна зона, називається як завгодно, але глибиною понад 10 км.
Це наша реальність і сприймайте її як хочете, але чим адекватніше, тим краще для вас. І всім дешевим і нікчемним хайпожорам слід закрити свої гнилі пащі. Живемо в умовах війни, а якщо ви про це забули, поживіть тиждень-другий десь у районі вулиці Наталії Ужвій, поряд з ТЦ "Північний". Вам "сподобатися".
Джерело: Telegram-канал Олександра Коваленка.
Орфографія та пунктуація автора збережені.
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.