Санкції — це гра в шахи. П’ять способів закрутити гайки росіянам - Віталій Шапран

Член товариства фінансових аналітиків і ексчлен Ради НБУ спеціально для "Телеграфу" пояснив, як поліпшити ефективність економічних обмежень агресора

Санкції проти країни-агресора — РФ — досить болюча тема. Росіяни навчились їх оминати у різний спосіб. Головна проблема застосування санкцій — це епізодичність їхнього впливу на цінову стелю для на російської нафти, яку впровадили наприкінці 2022 року країни G-7. У першому півріччі 2023 року ціна трималась біля встановленої позначки, але потім вийшла за встановлені межі через використання Росією тіньового танкерного флоту. До рівня в 60 доларів ціна на Urals повернулась тільки в грудні 2023 року, а тепер знову 70—85 доларів.

Разом з тим зменшився і дисконт між марками Brent і Urals, що саме і вказує на неефективність впливу санкцій на ціну. Санкції мають бути такими, щоб ціна на нафту Urals утримувалась на рівні нижче 60, а бажано — ближче до 40 доларів за барель. Але закручувати санкційні гайки щодо ціни потрібно, коли вирівняється дисконт між Brent і Urals, а для цього треба зробити низку кроків.

По-перше, необхідно вводити санкції проти страховиків, які забезпечують страховий захист контрабандних перевезень російської нафти, а це російський Інгосстрах та Російська національна перестраховочна компанія (РНПК), яка належить Центробанку РФ, а також низка інших компаній.

По-друге, потрібно роз’яснювати перевізникам з різних країн та адміністраціям транзитних портів і портів призначення, що РНПК та Інгосстрах не мають коштів, щоб відшкодовувати збитки у разі аварій старих танкерів, а їхні поліси та перестраховий захист, по суті, є фіктивними.

По-третє, доцільно штрафувати та блокувати рахунки компаній-перевізників, які транспортують контрабандну нафту.

І нарешті, по-четверте, врешті-решт потрібно почати ідентифікацію і конфіскацію неофіційних фондів росіян по всьому світу. Не секрет, що Роснєфть, Газпром та інші держкомпанії ведуть подвійну бухгалтерію, а їхній менеджмент тримає чималу ліквідність в офшорних зонах. Саме ці неофіційні фонди й було використано 2023 року на купівлю більш як 100 танкерів, з яких створено так званий тіньовий танкерний флот, який допоміг РФ в обходженні санкцій. Без цих грошей пробити цінову стелю було б проблематично.

Додатково слід ввести санкції проти Агентства страхування вкладів (аналог українського ФГВФО), яке активно фінансує дефіцит бюджету РФ, купуючи облігації федерального уряду, та постачає на російський ринок валюту за рахунок конфіскованих за межами РФ валютних вкладів у банкірів-втікачів. Цікаво, що сам чинний голова АСВ вже давно під санкціями через свою роботу в Криму, але АСВ — ні.

Також світ має розібратись з іноземними банківськими групами, які лишились в РФ. Питання тут досить пікантне, оскільки частина банківських груп залишається на Московії у заручниках. Такі як, наприклад, американський Citi, що сильно скоротив там бізнес, розпродавши кредитний портфель, і функціонує номінально. Але є приклади коли, навпаки, за час війни прибутки наростили, а зараз ще розширюють там бізнес. Гадаю, ЄС, США, Україна та Японія мають домовитись між собою про спільний механізм додаткового оподаткування тих груп, які наживаються на війні в Україні та не вживають заходів щодо зменшення своєї присутності у РФ.

У цілому щодо прогнозів зі зростання ВВП РФ 2024 року я б зараз оцінок не давав. Санкції — це гра в шахи. США, ЄС та Велика Британія прийняли спільне рішення в підтримці України. Навряд чи вони будуть гальмувати санкційні механізми, оскільки тепер зацікавлені, щоб виділеної допомоги вистачило на протистояння з РФ. Тут є пряма залежність — що більш ефективні санкції, то більша ймовірність поразки РФ, а в ній зацікавлені тепер усі союзники.