Бойові дії проти українського бізнесу: як БЕБ та АРМА воюють з бізнесом в Україні під час війни - Олег Постернак

Україна прагне інтеграції до європейських структур і підвищення довіри з боку міжнародних партнерів та інвесторів. Одна з реформ, якої від нас очікують міжнародні партнери і від якої залежить подальше отримання Україною західної допомоги, – це реформа БЕБ. За задумом, українське законодавство і практики мають привести у відповідність із міжнародними стандартами у сфері боротьби з економічною злочинністю. Це на словах і у планах, а на ділі БЕБ продовжує "трусити" бізнес з необґрунтованими перевірками, і все це відбувається в умовах війни, коли українські компанії попри всі випробування та збитки продовжують працювати і наповнювати державний бюджет. Замість ефективної боротьби з економічними злочинами, Бюро економічної безпеки оголосило полювання на легальний прибутковий бізнес.

Є випадки, коли представники БЕБ використовують своє становище для тиску на бізнес з метою отримання неправомірної вигоди. Ці дії ускладнюють роботу підприємств, особливо в умовах війни.

Один з таких прикладів, це справа київського ТРЦ "Гулівер".

У 2023 році Бюро економічної безпеки провело перевірку київського торгово-розважального центру, яка викликала суперечки щодо її законності. БЕБ звинуватило керівництво ТРЦ у несплаті податків на суму у 145 мільйонів гривень. За даними БЕБ, протягом 2019-2021 років керівництво ТРЦ нібито укладало договори з фіктивними підрядниками, що начебто дозволило ухилитися від сплати податків.

По факту, претензій до "Гуліверу" сама податкова не має, про що й видала підприємству довідку. Більше того, станом на зараз від стабільної роботи "Гуліверу" залежать два найбільших державних українських банки. Адже компанія як кредитор щомісяця сплачує 40 млн грн державним "Ощаду" і "Ексіму". Як вдарить по державних банках відсутність цих грошей у випадку передачі "Гуліверу" АРМА, схоже нікому не цікаво. Ось він — ефективний підхід на користь держави від БЕБ.

Усі "принади" роботи БЕБ в Україні на собі також відчула компанія "Хлібодар", власник якої дізнався про арешт коштів на рахунках чотирьох компаній: "Запоріжмлин", "ДП Агросервіс 2000", "Бердянський хлібокомбінат" та "Запорізький хлібозавод N3".

Це сталось через розслідування БЕБ, детективи бюро звинуватили компанію у фіктивності операції з придбання зерна начебто через проблеми із легальністю в одного з контрагентів у ланцюгу поставок. Компанії ж довели в судах факт справжності експорту зерна, відсутності порушень та домоглись зняття арешту зі своїх активів.

З наїздами з боку БЕБ також стикнулась мережа кінотеатрів Multiplex, у діяльності якої бюро теж шукало "ухилення від сплати податків". У 2022 році бізнес звинуватили у заборгованості щодо сплати ЄСВ, яку компанія повністю погасила станом на березень 2023 року. Фактично на мережу завели кримінальне провадження через те, що вона скористалась… законною відстрочкою по сплаті ЄСВ. Ідеться про пільгові умови для підприємців, які парламент ухвалив на початку повномасштабного вторгнення. Тоді тимчасово скасували пеню та штрафи за несвоєчасну сплату ПДВ бізнесом. Це рішення ухвалили для підтримки компаній, які через війну втратили можливість повноцінно працювати.

Складається враження, що БЕБ спільно з АРМА намагаються не захищати бізнес чи боротись з корупцією, а будь-що перешкоджати діяльності компаній, які тримаються на плаву в умовах війни, підтримують економіку та наповнюють бюджет коштами, які так потрібні для забезпечення армії та військово-промислового комплексу країни.

АРМА неодноразово піддавалась критиці через непрозорі процедури з управління активами, що призводило до втрати їхньої вартості і завдавало збитків власникам, які стикались з передачею активів в управління наближених до агентства осіб.

Нарікання викликали непрозорі процедури відбору управителів для конфіскованих активів. Деякі компанії, які отримували право управляти цими активами, були пов'язані з корумпованими політиками або олігархами. Були випадки, коли активи, передані в управління АРМА, значно втрачали свою вартість або руйнувалися через неефективне управління. Бо процеси передачі активів в управління можуть затягуватися на тривалий час, що негативно впливає на їхню економічну вартість та знижує довіру до агентства.

До того ж частина власників активів, які були передані АРМА, оскаржували це рішення в суді і доводили, що конфіскація була незаконною або що агентство діяло з порушенням їхніх прав.

Також лунають звинувачення, що діяльність АРМА знаходиться під впливом політичних сил, які використовують агентство для досягнення власних цілей або розправи з політичними опонентами.

У випадку з БЕБ, роботу якого запустили у 2021, бюро мало б позбавити бізнес від тиску правоохоронців, які по черзі приходили з "масками шоу" на працюючі підприємства, а виходить з точністю навпаки, про що свідчать кейси відомих українських компаній.

Наразі парламент розглядає вже другий варіант реформи БЕБ, з акцентом на повне кадрове перезавантаження. Бо з моменту створення органу у ньому вже змінились 4 керівники, поставлені без конкурсу — "вручну", тому підходи в роботі залишаються тими ж – "наїзди" на бізнес, перевірки, несправедливі звинувачення у несплаті податків та інші маніпуляції, які заважають працювати українському бізнесу у надскладних умовах воєнного часу.

Усі ці факти вказують на необхідність проведення реформ в АРМА та БЕБ для підвищення прозорості, ефективності та підзвітності їхньої роботи. Бо з урахуванням сумнівної якості діяльності цих відомств зараз, виникає питання щодо доцільності їхньої роботи та фінансування таких інституцій з бюджету воєнного часу.