Жовтнева податкова революція - Андрій Миселюк

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 11 жовтня 2024, 16:28

Директор експертно-аналітичного центру "Діалог" спеціально для сайту "Телеграф" пояснив, чому бізнес критикує нові податкові ініціативи уряду

Після того, як Верховна Рада ухвалила цієї середи недопрацьований закон про підвищення податків, яке вже назвали "історичним", наступне слово – за президентом Зеленським. Саме йому доведеться до 23 жовтня поставити кому у класичній головоломці "підвищення податків залишити не можна скасувати".

З чим ніхто не буде сперечатися, так це із тим, що грошей на фінансування армії у вітчизняному бюджеті не вистачає — за розрахунками уряду, тільки до кінця цього року нашим Силам оборони потрібно 500 млрд грн. Й також з тим, що "ці гроші потрібно десь відшукати" за рахунок внутрішніх джерел – бо по на потреби наших збройних сил міжнародні партнери кошти не надають. Україна фінансує їх із внутрішніх ресурсів, включно із податками та запозиченнями на внутрішньому ринку (ОВДП).

А ось надалі розпочинаються радикальні розходження у тому, звідки доцільно знайти потрібні гроші. Верховна Рада у середу затвердила запропонований урядом підхід істотного підвищення податків, зокрема, для невеликого бізнесу та доходів фізосіб. Відповідний законопроєкт представив голова фінансового комітету Данило Гетманцев, депутат від пропрезидентської фракції "Слуга народу".

До законопроєкту від комітету подали понад 1300 правок. Більшість із них не були враховані. Це стосується пропозиції про вищі податки на гральний бізнес, податки на розкіш, або ж про акумуляцію додаткових коштів у спеціальному фонді, щоб гроші йшли виключно на армію, а не на чергове "велике будівництво" доріг.

Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.

Зокрема, закон передбачає:

  • Підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Воно не стосуватиметься військових.
  • Запровадження військового збору для платників єдиного податку ІІІ групи у розмірі 1% від доходу.
  • Запровадження військового збору для ФОП І, ІІ та ІV груп у розмірі 10% від мінімальної зарплатні, яка нині станровить 8000 грн на місяць.

Як повідомив член фінансового комітету Ярослав Железняк, через плутанину з однією із поправок, військовий збір для всіх, крім ФОПів-спрощенців, зросте із дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня. Тобто, "заднім числом", як передбачав проєкт закону до другого читання.

"Щоправда, як його тепер рахувати із середини місяця залишається відкритим питанням", — написав депутат.

Для ФОПів військовий збір зросте все одно з 1 жовтня.

З 1 січня 2025 року 5% військового збору оподатковуватимуться також інші доходи громадян (на додачу до зарплати).

Ці зміни діятимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан.

"Прикметно, що закон передбачає перехід із щоквартальної на щомісячну звітність підприємств та компаній щодо виплат фізичним особам, а також ПДФО, військового збору та ЄСВ. Це сприймають як ознаку того, що уряд таки готується запровадити економічне бронювання на основі рівня зарплат. Ця зміна набуде чинності з 1 січня 2025 року", — зазначає Українська служба Бі-Бі-Сі.

За розрахунками уряду, ці податкові зміни мають принести в бюджет додаткові 58 млрд грн вже цього року, (наступного — 137 млрд грн). Що істотно менше потрібних лише до кінця поточного року 500 млрд грн.

Бізнес та оглядачі вкрай критично поставилися до податкових змін, ініційованих урядом. І справа не лише в тому, що ефект від них не покриє дефіцит коштів на оборону. Замість підтримати той бізнес, який працює під час війни, він ще більше ускладнить життя тим, хто працює "в білу", кажуть підприємці.

Ще після першого читання законопроєкту співзасновник Monobank Олег Гороховський заявляв, що "коли бізнес програє, не виграє ніхто".

Це зауваження стосується передусім підняття військового збору, яке збільшує податкове навантаження на оплату праці.

За експрес-опитуванням Європейської бізнес асоціації (ЕВА), понад половина — 55% компаній — не зможуть компенсувати підвищення військового збору працівникам.

"Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей", — пояснюють в ЕВА.

При цьому опитування проводили серед членів асоціації, тобто переважно великих міжнародних компаній.

Експерти ЕВА вважають, що будь-яке додаткове оподаткування бізнесу, включно з підвищенням військового збору, може спотворити конкурентне середовище, оскільки працювати "в білу" стане просто економічно невигідно.

Тому перш ніж підвищувати податки, уряду варто було звернути увагу на невикористаний фіскальний потенціал тіньового сектору економіки: "Будь-якому підвищенню податків для сумлінного бізнесу має передувати результативна боротьба з тінню та оподаткування тієї частини бізнесу, який не платить податки взагалі або використовує схеми для оптимізації".

В ЕВА звернули увагу на розрахунки Інституту соціально-економічної трансформації, за якими український бюджет недоотримує близько 400 млрд грн від тіньового сектору.

Дійсно, ця сума майже відповідає обсягу додаткових коштів на оборонні потреби, яких наразі не вистачає в держбюджеті.

Низка зауважень бізнесу до податкових змін перетинаються із зауваженнями юристів. Зокрема, Головне юридичне управління Верховної Ради, проаналізувавши законопроєкт, дійшло висновку, що деякі норми в цьому проєкті закону, не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України.

Юридичні експерти Ради звертають увагу не лише на авансову сплату податків деякими платниками, що "не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків", але й на те, що деякі з них пропонується обраховувати в євро, хоча єдиною платіжною одиницею в Україні є гривня. Йдеться про норми закону, що АЗС мають здійснювати авансові платежі податку на прибуток — у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального. Також він прив’язує до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Такий внесок становитиме 700 євро за кожен пункт обміну валюти у Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тисяч мешканців та 200 євро для решти населених пунктів.

Крім того, низка норм не враховує вимоги Конституції щодо передбачуваності закону.

"Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку", – зазначили у Головному юридичному управлінні Ради.

Таким чином, загальний кумулятивний ефект всіх явних великих недоліків прийнятого закону підштовхує до того, що цей недопрацьований документ доведеться переголосувати у парламенті — через нечіткість і суперечливість формулювань. Якщо президент все ж підпише його у такому вигляді — гарантовано будуть надзвичайно великі проблеми із реалізацією норм цього "історичного та революційного" закону на практиці.

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.