Ліквідація спрощеної системи оподаткування: наслідки для економіки України - Дмитро Олексієнко

Міністерство фінансів України 12 березня 2025 року оприлюднило звіт про виконання Національної стратегії доходів за 2024 рік, який містить пропозиції щодо перегляду, а по суті, ліквідації спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Попри офіційні запевнення відомства про відсутність негайних планів щодо підвищення податків для цієї категорії, детальний аналіз документа свідчить про інше – уряд готує фундаментальну трансформацію податкової системи, яка може суттєво змінити правила гри для малого та середнього бізнесу в Україні.

Варто нагадати, що Національна стратегія доходів на 2024—2030 роки розроблялася без належного залучення громадськості, бізнес-спільноти та аналітичних центрів. Документ було схвалено майже непомітно для широкої громадськості, а його положення щодо реформування спрощеної системи оподаткування явно суперечать передвиборчим обіцянкам діючої влади. Така непрозорість в ухваленні рішень, які впливають на мільйони українців, викликає серйозні запитання щодо справжніх цілей та наслідків цієї реформи.

Коли ми говоримо про спрощену систему оподаткування в Україні, ми маємо розуміти, що йдеться не просто про фіскальний механізм, а про основу економічної самостійності мільйонів українців. За роки незалежності система ФОП стала не лише інструментом легалізації малого бізнесу, але й своєрідним соціальним ліфтом та дієвим механізмом економічної мобільності для багатьох громадян. В умовах економічних криз та російської агресії саме спрощена система оподаткування забезпечувала стійкість української економіки, дозволяючи людям створювати робочі місця для себе та інших.

Що пропонує Міністерство фінансів?

Згідно з Національною стратегією доходів, реформа спрощеної системи оподаткування передбачає кілька ключових змін, які в сукупності являють собою радикальну перебудову всієї системи.

По-перше, планується поступове збільшення ставок єдиного податку для юридичних осіб третьої групи до рівня стандартної ставки податку на прибуток (18%) протягом трьох років, з подальшою забороною для юридичних осіб перебувати на спрощеній системі оподаткування. Це фактично означає ліквідацію спрощеної системи для всіх юридичних осіб, що змусить десятки тисяч компаній перейти на загальну систему з усіма її бюрократичними та фінансовими ускладненнями.

По-друге, для фізичних осіб-підприємців пропонується об'єднання другої та третьої груп в одну з диференційованою шкалою ставок від 3% (для торгівельної діяльності) до 17% (для високомаржинальних послуг). Такий підхід може призвести до багаторазового збільшення податкового навантаження для багатьох категорій підприємців, особливо у сфері послуг та інтелектуальної праці.

Окрім того, планується перегляд переліку видів діяльності, дозволених для першої групи ФОП, з виключенням високомаржинальних видів бізнесу. Це може призвести до того, що значна частина самозайнятих осіб втратить можливість працювати легально за поточних фінансових умов.

Стратегія також передбачає обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для всіх платників об'єднаної другої групи, що збільшить адміністративне навантаження на малий бізнес та вимагатиме додаткових витрат на обладнання та програмне забезпечення.

Запланована обов'язкова реєстрація всіх платників спрощеної системи платниками ПДВ у разі досягнення відповідного порогу. Це може призвести до значного ускладнення податкового обліку для малого бізнесу та додаткових витрат на бухгалтерське обслуговування.

В документі також йдеться про скасування інституту реєстрації фізичної особи-підприємця. Натомість статус підприємця надаватиметься автоматично після відкриття спеціального банківського рахунку. Це, з одного боку, може спростити процедуру реєстрації, але з іншого – створить додаткові можливості для контролю за фінансовими операціями підприємців.

Передумови реформи: контроль за кожною копійкою

Особливу увагу привертає положення стратегії щодо передумов впровадження податкової реформи. Міністерство фінансів у Національній стратегії доходів зазначає, що реформа спрощеної системи оподаткування розпочнеться лише після виконання заходів, передбачених підрозділом 4.2.3(b) "Безпека використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках".

Ця умова викликає особливе занепокоєння, оскільки, по суті, йдеться про надання податковим органам доступу до банківської інформації платників податків – до руху коштів на рахунках фізичних та юридичних осіб. Така ініціатива означає встановлення безпрецедентного рівня фінансового контролю над громадянами та бізнесом, що прямо суперечить принципам банківської таємниці та може створити нові корупційні ризики.

Держава прагне отримати можливість відстежувати кожну фінансову операцію громадян та підприємців, що в умовах українських реалій створює ризики використання цієї інформації для тиску на бізнес.

Питання банківської таємниці та захисту персональних фінансових даних є фундаментальним для демократичного суспільства. У розвинених країнах доступ податкових органів до банківської інформації строго регламентований та супроводжується потужними механізмами захисту прав громадян. В українських реаліях, де інституційна спроможність органів контролю залишається недостатньою, а корупційні ризики високими, такі повноваження можуть стати інструментом зловживань.

Реальний стан спрощеної системи оподаткування

Аналізуючи поточний стан спрощеної системи оподаткування, варто звернути увагу на об'єктивні дані, які спростовують багато критичних аргументів щодо неефективності цієї системи.

Станом на початок 2025 року, загальна кількість ФОП на спрощеній системі оподаткування становить понад 1,6 млн осіб, що на 52,5 тис. більше порівняно з попереднім роком. Цей стабільний приріст, навіть в умовах війни, свідчить про життєздатність та важливість цієї системи для економіки України.

Структура розподілу за групами спрощеної системи оподаткування виглядає наступним чином: перша група – 194,9 тис. осіб (12% від загальної кількості), друга група – 630,6 тис. осіб (38,8%), третя група – 800,2 тис. осіб (49,2%), четверта група – 0,7 тис. осіб.

Переважання підприємців третьої групи (майже половина від загальної кількості) свідчить про важливість цієї категорії для економіки. Саме ця група включає більшість ІТ-фахівців, консультантів, представників креативних індустрій та інших висококваліфікованих спеціалістів, які формують ядро сучасної української економіки знань.

У 2024 році надходження від єдиного податку становили понад 55,1 млрд грн, що на 17,1 млрд грн більше порівняно з попереднім роком. Цей приріст на 45% є вражаючим показником, особливо в умовах воєнного стану. Він свідчить про значний фіскальний потенціал спрощеної системи та її важливість для наповнення бюджету.

Критика спрощеної системи: обґрунтована чи надумана?

Аналізуючи аргументи критиків спрощеної системи оподаткування, зокрема ті, що наводяться в документах Міжнародного валютного фонду, варто критично оцінити їх обґрунтованість та застосовність до українських реалій.

Перший аргумент стосується різних податкових ставок та варіацій в базі оподаткування між групами, що нібито дозволяє платникам податків мінімізувати своє податкове навантаження. Однак, саме така гнучкість забезпечує адаптивність системи до різних видів діяльності та масштабів бізнесу, що є ключовим фактором її успішності.

Другий аргумент щодо можливості переходу між спрощеною та загальною системами оподаткування для оптимізації податків має певні підстави, але стосується скоріше недосконалості контролю, ніж проблем самої спрощеної системи. Цю проблему можна вирішити через удосконалення механізмів податкового адміністрування без руйнування всієї системи.

Третій аргумент стверджує, що спрощена система перетворилася з інструменту підтримки малих підприємств на засіб оптимізації податків. Це частково правда, але проблема стосується в основному зловживань з боку середнього та великого бізнесу, які можна адресно вирішувати через посилення контролю за схемами ухилення від оподаткування. Яскравий приклад такої боротьби продемонструвала податкова, викривши схему "дроблення бізнесу" у мережах "Ябко" та Yabluka, які за допомогою схеми з 300 пов'язаними ФОПами ухилилися від сплати ПДВ на понад 286 млн грн. Виявляється, що можна викривати ці схеми і без знищення спрощеної системи, цікаво, що раніше заважало?

Четвертий аргумент про тиск на ПДВ та недобросовісну конкуренцію між платниками ПДВ та учасниками системи єдиного податку є досить сумнівним. Практика показує, що більшість підприємців на спрощеній системі працюють у сферах, які принципово відрізняються від сфер діяльності великих платників ПДВ, тому про пряму конкуренцію часто не йдеться.

П'ятий аргумент щодо проблем у контексті оподаткування праці та неформальної зайнятості має реальні підстави, але стосується скоріше недобросовісних практик окремих роботодавців, ніж недоліків спрощеної системи як такої. Цю проблему можна вирішувати цільовими заходами без радикальної перебудови всієї системи.

Катастрофічні наслідки реформи для економіки України

Запропонована реформа спрощеної системи оподаткування може мати серйозні негативні наслідки для економіки України, особливо в контексті повоєнного відновлення. Розглянемо детальніше кожен з потенційних ризиків.

Перший і найочевидніший ризик – це удар по підприємницькій ініціативі. Підвищення податкових ставок до 8,5-17% замість поточних 2-5% (плюс військовий збір) неминуче призведе до зниження підприємницької активності. Тисячі малих підприємців, особливо в сфері послуг, можуть припинити діяльність або перейти в тіньовий сектор. Вже зараз, за даними Міністерства економіки, спостерігається уповільнення економічного зростання та економічної активності: якщо в січні 2025 року зростання становило 1,5%, то в лютому – лише 0,7%. За два місяці 2025 року зростання склало лише 1,1%. При продовженні такої динаміки економіка може увійти в рецесію вже у другому кварталі 2025 року.

Другий серйозний ризик – підвищення вартості послуг та посилення інфляційного тиску. Зростання податкового навантаження неминуче буде перекладено на споживачів через підвищення цін. За найскромнішими оцінками, вартість багатьох популярних послуг в Україні може зрости на 10-12%. Це створить додатковий інфляційний тиск в економіці, яка й так страждає від високої інфляції. У річному обчисленні, порівняно із лютим 2024 року, ціни зросли у лютому 2025 року зросли на 13,4%. Особливо відчутним це буде для найменш захищених верств населення, для яких подорожчання базових послуг може стати критичним.

Третій ризик – втрата конкурентоспроможності. Україна може втратити одну з ключових конкурентних переваг – розвинений та доступний ринок послуг, який був можливий зокрема завдяки спрощеній системі оподаткування. Це особливо небезпечно в контексті євроінтеграції, коли Україні необхідно посилювати, а не послаблювати свої економічні позиції. Наприклад, IT-сектор, який став одним із драйверів української економіки і забезпечує значний приплив валюти, значною мірою базується на моделі використання ФОП. Підвищення податкового навантаження може підірвати конкурентоспроможність цього сектору на глобальному ринку.

Четвертий ризик – відтік людського капіталу. Для багатьох українських підприємців, особливо в IT-сфері та креативних індустріях, податкові зміни можуть стати вирішальним фактором для прийняття рішення про еміграцію. Якщо податкові умови в Україні та, наприклад, Польщі будуть подібними, але при цьому в Польщі буде краща інфраструктура, вища безпека та більше можливостей для розвитку, логічним вибором для багатьох стане переїзд. Крім того, такі зміни знизять мотивацію для повернення в Україну тих фахівців, які виїхали через війну. В умовах демографічної кризи та масштабної еміграції через військові дії, такий додатковий стимул для виїзду може мати катастрофічні довгострокові наслідки для людського капіталу країни.

П'ятий ризик – розширення тіньової економіки. Радикальне підвищення податкового навантаження може призвести до зворотного ефекту – замість збільшення надходжень до бюджету, відбудеться розширення тіньового сектору економіки. Якщо підприємці не платять навіть 2-5% від обороту, то тим більше вони шукатимуть способи уникнути сплати 15-17%. Досвід попередніх податкових реформ в Україні неодноразово демонстрував, що надмірний фіскальний тиск призводить не до збільшення надходжень, а до розширення тіньової економіки.

Шостий ризик – скорочення середнього класу. Спрощена система оподаткування стала одним з основних інструментів формування українського середнього класу – економічно самостійних громадян, які не залежать від держави чи окремих роботодавців. Підрив цієї системи може призвести до скорочення чисельності середнього класу, що негативно вплине на соціальну стабільність та демократичні процеси в країні.

Сьомий ризик – підвищення рівня безробіття та соціальна напруга. Ліквідація спрощеної системи оподаткування неминуче призведе до закриття значної кількості малих підприємств, що, своєю чергою, посилить соціально-економічні проблеми.

Альтернативний підхід: адресна боротьба зі зловживаннями

Замість руйнування ефективної системи підтримки малого підприємництва, доцільно зосередитися на адресній боротьбі зі зловживаннями, які справді існують у спрощеній системі оподаткування.

Перш за все, варто впровадити ефективні аналітичні інструменти для виявлення "горизонтального поділу компаній" – схеми, коли великий бізнес штучно розділяється на дрібніші структури для використання переваг спрощеної системи. Сучасні технології аналізу даних дозволяють ефективно виявляти такі схеми без необхідності суцільного контролю за всіма підприємцями.

По-друге, можна розглянути варіант вдосконалення системи оподаткування для окремих високомаржинальних видів діяльності без зачіпання всієї спрощеної системи. Це дозволило б адресно вирішити проблему надмірних податкових пільг у тих сферах, де вони можуть створювати нерівні умови конкуренції.

По-третє, доцільно посилити контроль за великими грошовими потоками та операціями між ФОП та юридичними особами, які можуть вказувати на схеми ухилення від оподаткування. При цьому такий контроль має бути цільовим і не зачіпати звичайну підприємницьку діяльність.

Нарешті, важливо забезпечити технологічну модернізацію податкових органів, яка б дозволила їм ефективно виявляти реальні схеми ухилення від оподаткування без необхідності тотального контролю за кожним підприємцем. Інвестиції в аналітичні системи та навчання персоналу можуть дати значно кращі результати, ніж спроби змінити всю податкову систему.

Реформа як загроза для відновлення

В умовах продовження російської агресії та важкого стану економіки України, запропонована реформа спрощеної системи оподаткування виглядає не просто недоречною, а потенційно небезпечною. Замість створення сприятливих умов для відновлення економіки, розвитку підприємництва та повернення українців з-за кордону, уряд планує підвищити податкове навантаження та встановити тотальний контроль за фінансами громадян.

Малий та середній бізнес, який демонструє вражаючу стійкість в умовах війни (про що свідчить зростання кількості ФОП на 52,5 тис. за останній рік), заслуговує на підтримку, а не на додаткові обмеження та фіскальний тиск. Спрощена система оподаткування – це не просто механізм сплати податків, а інструмент економічного розвитку, створення робочих місць та підтримки підприємницької ініціативи.

Якщо Україна справді прагне європейської інтеграції та стійкого економічного зростання, то політика щодо малого бізнесу має ґрунтуватися на принципах підтримки та стимулювання, а не на фіскальному тиску та контролі. Замість копіювання окремих елементів європейських податкових систем (реформа ФОП скопійована з податкової системи Польщі) без врахування місцевого контексту, Україні необхідно розвивати власну модель, яка враховуватиме і поточні реалії війни, і перспективи повоєнного відновлення.

Україні потрібна виважена та прозора дискусія про майбутнє податкової системи, яка враховуватиме інтереси всіх зацікавлених сторін та базуватиметься на ретельному аналізі можливих наслідків запропонованих змін. Тільки такий підхід дозволить розробити дійсно ефективну модель оподаткування, яка сприятиме економічному зростанню та соціальній справедливості.