Нова тарифна політика США: глобальні економічні наслідки та виклики для України - Дмитро Олексієнко

2 квітня 2025 року Президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит на імпорт товарів з понад 180 країн світу, що відзначає початок нової, турбулентної епохи в міжнародній торгівлі.

Основна концепція нової тарифної політики США полягає у встановленні базового 10% мита на імпорт з усіх країн, що вступило в дію 5 квітня 2025 року. До цієї бази додаються індивідуальні підвищені мита для окремих країн, які мають значний торговельний профіцит з США або, на думку Адміністрації США, використовують "нерівні" торговельні практики. Ці додаткові мита набувають чинності з 9 квітня.

Розмір додаткових тарифів суттєво варіюється: КНР стикнеться з митом у 34%, країни Європейського Союзу – 20%, Японія – 24%, Республіка Корея – 25%, Індія – 26%, тоді як Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія та більшість країн Південної Америки отримали мінімальну ставку в 10%. Найвищі ставки сягають 46% для В'єтнаму та 50% для Лесото. Україна потрапила до групи країн з мінімальним 10% тарифом – на одному рівні з такими партнерами США як Австралія, Велика Британія, Туреччина й ОАЕ.

Варто зазначити, що при оцінці "взаємності" тарифів Білий дім враховував не лише формальні митні ставки інших країн, але й нетарифні бар'єри та "валютні маніпуляції" – навмисне заниження курсу національних валют для отримання торговельних переваг.

Запровадження нових американських тарифів миттєво спричинило потрясіння на світових фінансових ринках. Лише за два дні ринкова капіталізація компаній індексу S&P 500 впала на 5 трлн доларів США, а з моменту інавгураціїДональда Трампа у січні – на майже 8 трлн доларів США. Індекс Nasdaq увійшов у "ведмежий ринок", втративши понад 20% від свого піку в грудні 2024 року. Фондові ринки Японії та Європи також зазнали найбільшого тижневого падіння з березня 2020 року – початку пандемії COVID-19.

Ціни на нафту також відреагували різким падінням: ф'ючерси на нафту марки Brent впали до чотирирічного мінімуму близько $65 за барель, а WTI досягкритичної позначки $62 за барель, що нижче точки беззбитковості багатьох американських видобувників сланцевої нафти, яка становить у середньому $65.

Введені торговельні бар'єри матимуть класичний стагфляційний ефект – поєднання економічного спаду з інфляцією. Пересічні американці незабаром відчують це на власних гаманцях – ціни на імпортні товари зростуть, а слідом за ними підтягнуться й ціни на американські аналоги. Поки американці боротимуться з інфляцією через дорожчий імпорт, у країнах-експортерах виробники зіткнуться з падінням попиту і будуть змушені знижувати ціни, щоб утримати бізнес на плаву. Глобальна економіка, яка десятиліттями вибудовувала ефективні виробничі та логістичні ланцюжки, буде змушена перебудовуватись, що призведе до втрати продуктивності. Щодо американських виробників – вони отримують тимчасовий захист від конкуренції, але історія доводить: захищені від конкуренції компанії швидко втрачають стимул до інновацій.

Торговельні партнери США вже готують або оголосили відповідні заходи. Китай оголосив про запровадження додаткових 34% мит на всі американські товари. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: "Наслідкибудуть катастрофічними для мільйонів людей у всьому світі. Ми готові реагувати, ми готуємо подальші пакети заходів для захисту наших інтересів".

Нові тарифи створюють дилему для Федеральної резервної системи США. З одного боку, тарифи підвищують інфляційний тиск, що зазвичай вимагає підвищення процентних ставок. З іншого боку, вони підвищують ризик рецесії, що зазвичай вимагає їх зниження. Новий тарифний режим може також підірвати роль долара США як світової резервної валюти. Коли країни стикаються з високими тарифами на свій експорт до США, мотивація тримати долари як резервну валюту зменшується, що прискорить вже наявні тенденції до дедоларизації міжнародної торгівлі та інвестицій.

Вплив на Україну

Для України наслідки нових американських тарифів є неоднозначними. З одного боку, Україна потрапила до групи країн з мінімальним 10% тарифом. З іншого боку, навіть цей відносно низький рівень мит створює серйозні проблеми для українських експортерів, особливо в металургійній галузі. У 2024 році обсяг українського експорту до США склав $874 млн, з яких $363 млн припадало на чавуні ще $112 млн – на труби. З урахуванням того, що за Адміністрації Дональда Трампа повертається 25% мито на сталь, а також додається нове 10% мито, умови для українських металургів стають надзвичайно складними.

Варто відзначити, що сальдо торгівлі України з США є негативним – Україна імпортувала в 2024 році американських товарів на суму $3,4 млрд. Це створює певні можливості для переговорів, оскільки у виконавчому указі Трампа передбачена можливість для країн домовлятися про зниження тарифів, якщо вони вживають заходів для вирівнювання торговельного балансу з США.

Для України також є важливим, що глобальні наслідки тарифної політики США є переважно негативними для РФ. Сповільнення світової економіки та потенційна глобальна рецесія неминуче призведуть до падіння цін на енергоносії та сировину – основу російського експорту. Насамперед, падіння цін на нафту матиме величезний вплив на доходи російського бюджету. Крім того, ескалація торговельної війни між США та КНР, створить додатковий тиск на китайську економіку, що опосередковано вплине на російсько-китайську торгівлю. За даними Центрального банку РФ, частка КНР в експорті Росії у 2024 році склала 31% (порівняно з 30% у 2023 році), а в імпорті – 39% (порівняно з 37% у 2023 році).

У той же час, через невключення Росії до списку країн, на які поширюються нові тарифи США, російська економіка може отримати певні конкурентні переваги. Відсутність додаткових митних бар'єрів для російських товарів на фоні запровадження таких бар'єрів для більшості інших країн світу може призвести до відносного посилення позицій російського експорту на американському ринку. Це особливо стосується таких позицій як мінеральні добрива, металопродукція та деякі види хімічної промисловості, де Росія і США зберегли певні торговельні відносини попри санкції.

Вплив на курси валют та глобальну фінансову стабільність

Тарифна політика Трампа вже спровокувала значну волатильність на валютних ринках. Щодо курсу американського долару – інфляційний тиск від тарифів може змусити ФРС утримувати вищі процентні ставки, що підтримало б долар (найбільш ймовірний сценарій); з іншого боку, потенційний економічний спад економіки США до кінця року і скорочення міжнародної торгівлі може послабити позиції американської валюти.

Для країн-експортерів, особливо тих, хто отримав найвищі тарифні ставки, їхні національні валюти відчувають значний тиск. Китайський юань, південнокорейська вона, японська єна та євро вже демонструють ознаки послаблення. Це може ще більше загострити звинувачення з боку США у "валютних маніпуляціях".

Для України ця ситуація створює додаткові виклики для стабільності гривні. Погіршення умов експорту до США, у поєднанні з потенційним скороченням доступу до європейських ринків (якщо ЄС не продовжить торговельні преференції влітку 2025 року), може негативно вплинути на валютні надходження. Водночас, якщо глобальна нестабільність спричинить падіння цін на нафту та газ, це частково компенсує негативний вплив на платіжний баланс України. Але падіння цін на сировинні товари та продовольство матиме, у свою чергу, негативний ефект на український експорт.

Нові американські тарифи становлять найсерйозніший виклик існуючій системі міжнародної торгівлі з часів її заснування після Другої світової війни. Можна передбачити, що для відновлення промислового виробництва у США, зміни ланцюжків поставок і – цілей, яких прагне досягти Адміністрація Дональда Трампа – знадобляться роки. Тим часом споживачі зіткнуться з вищими цінами, світова економіка може увійти в рецесію, а інші держави запровадять власні мита на американські товари.

Глобальні економічні потрясіння, спричинені тарифною війною, сформують новий ландшафт світової торгівлі, де буде домінувати протекціонізм, а не вільна торгівля. Паралельно з цими процесами відбуватиметься фрагментація глобальної економіки на регіональні торговельні блоки, що створює як виклики, так і можливості для України. Нашій країні необхідно прискорити структурні реформи та диверсифікувати як зовнішньоторговельні ринки, так і структуру власного експорту, поступово зменшуючи залежність від сировинних товарів на користь продукції з вищою доданою вартістю. Лише такий стратегічний підхід дозволить ефективно реагувати на виклики тарифних війн та використовувати нові можливості, що відкриваються в умовах перебудови глобальних економічних взаємозв'язків.